Ухвала суду № 55469282, 20.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 року м. Київ К/800/22936/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Зайцева М.П., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013

у справі № 2а-1870/8199/12 Сумського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного малого виробничого підприємства "Юніта" (далі - ПМВП "Юніта")

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013, позов ПМВП "Юніта" задоволено: податкові повідомлення-рішення ДПІ від 25.09.2012 № 000382260/45485, № 0000392260/45487, № 0000372260/45486 визнані протиправними та скасовані.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПМВП "Юніта" відмовити.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ДПІ проведена документальна виїзна планова перевірка ПМВП "Юніта" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за підсумками якої складено акт від 05.06.2012 № 1234/2260/14001196/34. На підставі цього акта Державна податкова інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення від 02.07.2012 № 0000382260/0/25016, № 0000372260/0/25018, № 0000392260/0/25021, якими позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 2895678,00 грн. та з податку на прибуток - 4517943,00 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування на 218951,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 37785,00 грн. відповідно.

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень скарги ПМВП "Юніта" задоволено частково, податкові повідомлення-рішення від 02.07.2012 № 0000382260/0/25016, № 0000372260/0/25018, № 0000392260/0/25021 скасовані частково та прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.09.2012 № 000382260/45485, № 0000372260/45486, № 0000392260/45487, якими позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 168064,00 грн. та з податку на прибуток - 136173,00 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування на 65788,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16448,00 грн.

Фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки, викладені в акті від 05.06.2012 № 1234/2260/14001196/34 та в акті від 06.09.2012 № 2598/2230/14001196/38, складеного за результатами документальної виїзної позапланової перевірки ПМВП "Юніта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, що була проведена у зв'язку з оскарженням позивачем податкових повідомлень-рішень від 02.07.2012 № 0000382260/0/25016, № 0000372260/0/25018, № 0000392260/0/25021 в адміністративній процедурі. Згідно з цими висновками ПМВП "Юніта" порушено вимоги підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (втратив чинність з 01.01.2011 у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України, далі - Закон № 168/97-ВР), підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.5 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7, пункту 5.9 статті 5, підпункту 7.3.2 пункту 7.3 статті 7, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (втратив чинність з 01.04.2011, за виключенням деяких статей, у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України, далі - Закон № 334/94-ВР), підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 50.2 статті 50, пунктів 135.1, 135.2 статті 135, пункту 138.2 статті 138, пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, підпунктів 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.6 статті 200, статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 150 083,00 грн. та з податку на прибуток - 130 679,00 грн., завищено суму бюджетного відшкодування на суму 65 788,00 грн.

За висновком контролюючого органу порушення податкового законодавства полягало у збільшенні ПМВП "Юніта" суми податкового кредиту та витрат за наслідками безтоварних операцій із придбання товару (послуг) у ТОВ "Інтерполіхім", ТОВ "КП ТІТ", ПАО "Концерн «Стирол», ТОВ "ТБ "Рапід". Цей висновок обґрунтований посиланням на відсутність у позивача документів щодо здійснення господарських операцій, а саме: документів про перевезення, зберігання та переміщення товару, - та на не відповідність даних бухгалтерського обліку підприємства даним податкового обліку.

У судовому процесі встановлено, що ПМВП "Юніта" на підставі договорів, укладених із ТОВ "Інтерполіхім", ТОВ "КП ТІТ", ПАО "Концерн «Стирол», ТОВ "ТБ "Рапід" (а.с. 160-173 т. 2), придбав товари (полістирол, прес-форми), які використав у виробничому процесі (виготовлення одноразового пластикового посуду). Зазначеними постачальниками були виписані видаткові та податкові накладні на поставку товарів на користь ПМВП "Юніта", а останній оплатив вартість отриманого товару. Перевезення придбаних товарів у межах договорів із ТОВ "Інтерполіхім", ТОВ "КП ТІТ", ПАО "Концерн «Стирол», ТОВ "ТБ "Рапід" здійснено орендованим транспортом з водієм, що підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 40, 43, 46, 50, 58, 62, 65, 68 т. 1, а.с. 180 т. 2). Оцінка перелічених доказів судами першої та апеляційної інстанцій зроблена з дотриманням вимог норм статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України щодо оцінки доказів у адміністративному судочинстві.

Встановивши зазначені вище обставини, суди дійшли обґрунтованого висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Інтерполіхім", ТОВ "КП ТІТ", ПАО "Концерн «Стирол», ТОВ "ТБ "Рапід" були здійснені фактично з метою провадження господарської діяльності.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР платник податку (покупець) має право включити сплачені ним у ціні придбаних товарів (послуг) суми податку до податкового кредиту за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цієї ж статті не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з положеннями пункту 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пункт 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Правильно застосувавши наведені норми, суди першої та апеляційної інстанції зробили правильний висновок про неправомірність податкових повідомлень-рішень про збільшення ПМВП "Юніта" грошового зобов'язання з ПДВ та про зменшення суми бюджетного відшкодування з цього податку.

Це стосується і висновку суду щодо протиправності податкового повідомлення - рішення від 25.09.2012 № 0000372260/45486.

Вирішуючи спір щодо цього податкового повідомлення-рішення, суд обґрунтовано виходив з того, що висновок в акті перевірки про заниження ПМВП "Юніта" податкового зобов'язання з податку на прибуток не підтверджений конкретними фактами, а зводиться до констатації контролюючим органом щодо неможливості встановити, по яких саме господарських операціях допущено порушення податкового законодавства з посиланням на не відповідають даних бухгалтерського обліку податковій звітності підприємства.

Пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, визначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно з пунктом 5.2 цього ж Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 27.12.2012 № 3367, призначеної ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2012, за результатами проведеного дослідження в обсязі наданих документів встановлено, що зменшення за результатами перевірки скоригованого валового доходу ПМВП "Юніта" на суму витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів і нематеріальних активів (амортизація) у межах норм амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 документально не підтверджується; підтверджено врахування підприємством від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток (збитки) за 2009 рік 8308,65 грн. у складі валових витрат підприємства за І квартал 2010 року та 33234,58 грн. у складі валових витрат за І квартал 2011 року; до розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами документальної позапланової виїзної перевірки (розділ 3.1 «Податок на прибуток» акту від 06.09.2012 № 2598/2230/14001196/38) ПМВП "Юніта" не включені витрати на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів і нематеріальних активів (амортизація) на зменшення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 та сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яка утворилася станом на 01.01.2010, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування у складі валових витрат за І квартал 2010 року та за І квартал 2011 року (а.с. 192, т.1).

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судово-економічна експертиза проведена на підставі первинних документів бухгалтерського обліку та документів податкового обліку, наданих експерту як позивачем, так і ДПІ, перелік яких наведений у висновку та які були досліджені експертом суцільним способом. Висновки експертизи супроводжуються відповідними розрахунками (а.с. 192-202 т. 1). Оцінка судами попередніх інстанцій висновку експертизи як доказу, що спростовує доводи ДПІ про правомірність податкового повідомлення-рішення від 25.09.2012 № 0000372260/45486, відповідає статям 82, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи, наведені ДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді М.П. Зайцев

Н.Г. Пилипчук