Ухвала суду № 55469256, 20.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 року м. Київ К/800/2661/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Зайцева М.П., Ланченко Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Мет-Сервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілюкс"

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012

у справі № 2а-1670/1640/12 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Дочірнього підприємства "Мет-Сервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілюкс" (далі - ДП "Мет-Сервіс" ТОВ "Брілюкс")

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (правонаступник Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби) (далі - ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012, у задоволенні позову ДП "Мет-Сервіс" ТОВ "Брілюкс" про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.03.2012 № 0000372301 відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, яким ДП "Мет-Сервіс" ТОВ "Брілюкс" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 557585,50 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), стали висновки, викладені в акті від 24.02.2012 № 1017/23-209/35107174 про результати позапланової виїзної перевірки ДП "Мет-Сервіс" ТОВ "Брілюкс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011. Згідно з висновками цього акту ДП "Мет-Сервіс" ТОВ "Брілюкс" порушено вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) (втратив чинність 01.01.2011) тапунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), що полягало у завищенні податкового кредиту на загальну суму 452 774,00 грн., внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на цю ж суму.

Порушення податкового законодавства згідно з актом перевірки полягало у безпідставному декларуванні ДП "Мет-Сервіс" ТОВ "Брілюкс" у складі суми податкового кредиту сум ПДВ за операціями з придбання товарів (послуг) у ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Матадор Плюс", ПП "Гранд Торг", ТОВ "Олімпія Будсервіс", ТОВ "Виробничо - комерційна фірма "Плутон Трейд", ТОВ "Торгівельна фірма "Діаніт", оскільки за результатами співставлення даних інформаційних баз зазначені контрагенти не задекларували податкові зобов'язання за операціями з поставки товарів (послуг) позивачу; щодо них внесено інформацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, про припинення юридичної особи або про розпочату процедуру припинення; виписані від їхнього імені первинні документи не мають юридичної сили, не підтверджують зв'язок придбаних товарів (послуг) з господарською діяльністю підприємства. Що ж до суми податкового кредиту12915,00 грн., задекларовану за травень, червень 2011 року за таким контрагентом - постачальником, як ТОВ "КПТ МІГ", то ця сума, крім того, не підтверджена податковою накладною.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97ВР покупець має право відобразити сплачені суми податку у податковому кредиті за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цієї статті не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями (іншими документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 цієї статті).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з положеннями пункту 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пункт 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом наведених норм витрати, в тому числі і зі сплати платником ПДВ покупцем суми податку в ціні товару (послуги), для цілей податкового обліку мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податків та підтверджені первинними документами згідно з вимогами законодавства.

Якщо господарська операція з поставки товару (послуги) фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку суми податкового кредиту.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (регістри). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

За змістом наведених правових норм первинні облікові документи, податкова накладна, виписані з порушенням встановлених правовими нормами вимог, зокрема щодо факту господарської операції не мають юридичної сили, не можуть бути доказами в адміністративному судочинстві.

Водночас, окремі недоліки в документі, складеному за наслідками господарської операції з поставки, за встановлення фактичного виконання такої поставки, не позбавляють цей документ значення доказу, який підтверджує правомірність внесення змін у податковому обліку.

Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі оцінки доказів у справі, яка відповідає правилам оцінки доказів, встановленим нормами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зробили висновок, що ОДПІ доведено правомірність податкових повідомлень-рішень, яких стосується спір, оскільки первинні документи, складені щодо господарських операцій з ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Матадор Плюс", ПП "Гранд Торг", ТОВ "Олімпія Будсервіс", ТОВ "Виробничо - комерційна фірма "Плутон Трейд", ТОВ "Торгівельна фірма "Діаніт" (накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт), на підставі яких позивач задекларував податковий кредит у сумі 439 859,00 грн., не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": не містять інформації щодо особи, яка здійснювала господарські операції від імені зазначених постачальників; не розкривають зміст господарської операції (якісні та кількісні характеристити, перелік складових предмету оренди (механізмів), вихідні дані щодо розрахунку орендної плати - за операціями з ПП «Мегаторсервіс», ПП «Матадор плюс»); не скріплені печаткою на підтвердження здійснення господарської операції від імені постачальника уповноваженою особою; характер поставок (наданих послуг) не відповідає напрямкам діяльності цих юридичних осіб згідно з реєстраційними даними. Позивач на вимогу суду не довів доцільність придбання у ТОВ «Торгівельна фірма «Діаніт» послуг з комплексного прибирання виробничих приміщень за адресою: м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16 вартістю 1 млн.грн., доказів щодо сплати вартості цих послуг не надав так само, як не надав доказів і щодо доставки йому від ПП «Гранд Торг», ТОВ ВКФ «Плутон Трейд» товарів (миючих засобів, інвентар для прибирання, робочий одяг), та податкових накладних на суму ПДВ 12915,00 грн. за операціями з поставки від ТОВ "КПТ МІГ".

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В разі надання податковим органом доказів, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову платника податків щодо протиправності податкового повідомлення-рішення.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 12.03.2012 № 0000372301 відповідає встановленим обставинам у справі та правильному застосуванню норм матеріального права, а викладені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильність цього висновку.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Мет-Сервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілюкс" залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: ПідписМ.П. Зайцев підписЛ.В. Ланченко