Ухвала суду № 55469236, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року м. Київ К/800/20636/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області та Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання незаконними дій та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 пред'явив позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі Інспекція ДАБК) та Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - орган ДВС) про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 16 від 29 січня 2014 року та № 63 від 07 квітня 2014 року, визнання незаконними дії органу ДВС щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 21 березня 2014 року та від 26 травня 2014 року щодо стягнення з нього штрафу за зазначеними постановами Інспекції ДАБК у подвійному розмірі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано постанови Інспекції ДАБК № 16 від 29 січня 2014 року, № 63 від 07 квітня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року апеляційну скаргу Інспекції ДАБК задоволено частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування постанов Інспекції ДАБК про адміністративне правопорушення від 29 січня 2014 року № 16 та від 07 квітня 2014 року № 63 скасовано.

Прийнято у цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови Інспекції ДАБК від 29 січня 2014 року № 16 та від 07 квітня 2014 року № 63 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Інспекція ДАБК, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 17 січня 2014 року посадовою особою Інспекції ДАБК проведено позапланову перевірку з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 17 січня 2014 року, припис про усунення порушень від 17 січня 2014 року за № 12/1, протокол про адміністративне правопорушення від 17 січня 2014 року.

29 січня 2014 року відповідачем прийнято постанову № 16, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 6800 грн. за невиконання припису відповідача від 11 жовтня 2013 року № 660 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом оформлення відповідних документів на житловий будинок з господарськими спорудами у порядку, визначеному чинним законодавством України, терміном до 11 грудня 2013 року.

26 березня 2014 року посадовою особою Інспекції ДАБК у Миколаївській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на вказаному вище об'єкті.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 26 березня 2014 року, припис про усунення порушень від 26 березня 2014 року за № 85, а також протокол про адміністративне правопорушення від 26 березня 2014 року.

07 квітня 2014 року відповідачем прийнято постанову № 63, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 6800 грн. за невиконання припису відповідача від 17 січня 2014 року №12/1 щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом оформлення відповідних документів на житловий будинок.

По зазначеним вище постановам по справам про адміністративні правопорушення державним виконавцем Центрального відділу ДВС Миколаївського МУЮ відкрито виконавчі провадження від 21 березня 2014 року № 42597688 та від 26 травня 2014 року № 43439190.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про порушення Інспекцією ДАБК процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Як зазначив суд першої інстанції порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності полягали у тому, що протоколи про адміністративне правопорушення всупереч статті 256 КУпАП не були підписані особою, що притягалась до адміністративної відповідальності, а також справи про адміністративне правопорушення були розглянуті за відсутності особи, що притягалась до адміністративної відповідальності, що суперечить статтям 259, 268 КУпАП.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання протиправними та скасування постанов Інспекції ДАБК № 16 від 29 січня 2014 року, № 63 від 07 квітня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився частково, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування постанов Інспекції ДАБК про адміністративне правопорушення від 29 січня 2014 року № 16 та від 07 квітня 2014 року № 63 скасував.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції послався на порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 8 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)

Згідно пунктів 19-20 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, як передбачено пунктом 21 Порядку № 553, акт та припис надсилаються суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом 22 Порядку № 553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Як вбачається із матеріалів справи 17 січня 2014 року та 26 березня 2014 року посадовою особою відповідача проведені позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_4 на об'єкті будівництва «Садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1:

В порушення пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, перевірки проведено за відсутності ОСОБА_4 або його представника, що також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів перевірок від 17 січня 2014 року та від 26 березня 2014 року.

За результатами проведених перевірок, щодо позивача складено протоколи про адміністративне правопорушення від 17 січня 2014 року та від 26 березня 2014 року .

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Із системного аналізу зазначених норм колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення складається виключно в присутності цієї особи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 від 17 січня 2014 року та від 26 березня 2014 року складені посадовою особою відповідача за відсутності позивача. При цьому в протоколах відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушено право позивача подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також не роз'яснено йому права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу.

Враховую вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального права та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування постанов Інспекції ДАБК у Миколаївській області про адміністративне правопорушення від 29 січня 2014 року № 16 та від 07 квітня 2014 року № 63, оскільки відповідачем допущено суттєві порушення положень КУпАП під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що позбавило його можливості надати пояснення про факт правопорушення, а також пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: