Ухвала суду № 55469233, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року м. Київ К/800/20662/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та стягнення одноразової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначені та виплаті йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, визнати його право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі 182700,00 грн. та стягнути з відповідача на його користь суму одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності у розмірі 182700,00 грн.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2015 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та стягнення одноразової грошової допомоги було відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2015 р. повернуто позивачу.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи позивач 26 січня 2015 року подав апеляційну скаргу на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2015 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2015 року залишено без руху з тих підстав, що апелянтом не сплачено судовий збір.

Апелянту надано строк до 27 лютого 2015 року для усунення вищевказаних недоліків.

Оскільки ОСОБА_4 у встановлений судом апеляційної інстанції строк судовий збір за подачу апеляційної скарги не сплачено, суд апеляційної інстанцій прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду із висновками суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Частиною 1 статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Закон України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 5 цього закону визначає пільги щодо сплати судового збору.

Пунктом 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Позивач є інвалідом війни 3 групи, при цьому правовий статус, пільги і соціальні гарантії інвалідів війни регулюються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зазначений Закон регулює як статус ветеранів Великої Вітчизняної війни, так і ветеранів інших війн, учасників бойових дій в порядку, передбаченому статтями 4,6, 7 названого Закону.

Із аналізу наведених норм колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що правовий статус позивача, як інваліда війни та учасника бойових дій прирівняний до статусу ветерана, інваліда Великої Вітчизняної війни, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для звільнення його від сплати судового збору.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанції, залишаючи 10 березня 2015 року апеляційну скаргу без руху, прийшов до неправильного висновку про зобов'язання ОСОБА_4 сплатити судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, постановлена ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року скасувати.

Адміністративну справу направити до Одеського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: