Ухвала суду № 55466978, 28.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Беця О.В., Сокуренка Д.М.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 6 січня 2015 року,

за участю прокурора - Омельченка О.М.

представника власника майна - ОСОБА_2,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06.01.2016 року задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нестеренка О.І., погоджене начальником Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченком О.М., у кримінальному провадженні, внесеному 12.12.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52015000000000011, та накладено арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1, вилучені під час обшуку в приватному будинку, розташованому на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер - НОМЕР_1, а саме: 14 000 доларів США та 50 Євро.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання детектива підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді власник майна подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.01.2016 року постановлену в справі №760/22281/15-к про задоволення клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 04.01.2016 року про накладення арешту на майно. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

В обгрунтування своїх апеляційних вимог власник майна вказує, що жодних підстав для накладення арешту на майно відповідно до ст. 170 КПК України немає, а тому вилучене майно має бути негайно повернуто.

Заслухавши доповідь судді, представника власника майна, який підтримав вимоги апеляційної скарги, позицію прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження за клопотанням детектива, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ухвали слідчого судді, у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені 12.12.2015 року до ЄРДР під №52015000000000011, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

04.01.2016 року детектив Національного бюро Першого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нестеренко О.І., за погодженням із начальником Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченком О.М., у кримінальному провадженні, внесеному 12.12.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52015000000000011, звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна у вказаному кримінальному провадженні.

В обгрунтування клопотання детектив вказує, що є достатні підстави вважати, що виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти набуті злочинним шляхом, або є доходами від вчиненого злочину чи отримані за рахунок доходів від вчиненого злочину. На підставі чого вказані грошові кошти є предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та можуть бути використані в подальшому як доказ у кримінальному провадженні чи можуть бути конфісковані.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Як вбачається з положень ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна

Задовольняючи клопотання детектива про накладення арешту на майно, слідчий суддя вказав, що органом досудового розслідування доведено необхідність накладення арешту на вилучене майно, крім того зазначив, що майно відповідає вимогам ст. 170 КПК України, а тому є достатньо правових підстав для задоволення клопотання.

З такими висновками слідчого судді погоджується колегія суддів та вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, оскільки матеріали кримінального провадження свідчать про те, щомайно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям статті 170 КПК України, а саме є достатні підстави вважати, що вилучене майно є предметом злочину, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи третьої особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, що в сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів з метою уникнення приховування, перетворення чи знищення майна.

З урахуванням вказаних обставин, з метою забезпечення у майбутньому можливої конфіскації майна в разі доведення вчинення злочину чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, наклав на нього арешт.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

Посилання власника майна на те, що він не є підозрюваним у кримінальному провадженні є безпідставним, оскількиарешт майна з підстав передбачених частиною 2 статті 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов'язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Доводи апеляційної скарги власника майна про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження, оскільки слідчим суддею накладено арешт відповідно до вимог КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, крім того і інші доводи апелянта не спростовують висновків слідчого судді, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06.01.2016 р., якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нестеренка О.І., погоджене начальником Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченком О.М., у кримінальному провадженні, внесеному 12 грудня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52015000000000011, та накладено арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1, вилучені під час обшуку в приватному будинку, розташованому на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер - НОМЕР_1, а саме: 14 000 доларів США та 50 Євро, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_1, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. Д з ю б і н О. Б е ц ь Д. С о к у р е н к о