Ухвала суду № 55466977, 28.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Москаленко К.О.

№22-ц/796/1643 /2016 Доповідач - Борисова О.В.

Справа №757/28859/14-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Невідомої Т.О., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року про закриття провадження в частині позовних вимог по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання та стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в розмірі еквівалентному 84 380, 69 доларів США станом на дату прийняття рішення.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання та стягнення боргу.

29.09.2015 року ОСОБА_1 подав заяву про відмову від частини позовних вимог в частині визнання та стягнення боргу за борговими зобов'язаннями ТОВ «Форум-Інвест» перед ОСОБА_3, а відтак, просив не брати до уваги частину 5 позовної заяви, п. 2 позовних вимог та заяву про зміну розміру позовних вимог від 22.05.2015 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2015 року провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання та стягнення боргу в частині позовних вимог про визнання боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 по зобов'язанням ТОВ «Форум-Інвест» перед ОСОБА_2 у розмірі 240 162,00 грн. та стягнення його з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Вказує на те, що подаючи заяву про відмову від частини позовних вимог від 29.09.2015 року ОСОБА_1, а саме: в частині визнання та стягнення боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за борговими зобов'язаннями ТОВ «Форум-Інвест» перед ОСОБА_2, не усвідомлював правових наслідків цієї дії.

Крім того, в заяві про відмову від частини позовних вимог від 29.09.2015 року просив суд не брати до уваги частину 5 позовної заяви, п. 2 позовних вимог та заяву про зміну розміру позовних вимог від 22.05.2015 року оскільки вирішив подати окремий позов саме щодо цього спору. Фактично, він мав на увазі зменшення суми позовних вимог, а не повну відмову від частини позовних вимог. Про це свідчить: подання нового позову до ОСОБА_4 щодо зобов'язань ТОВ «Форум-Інвест» перед ОСОБА_2 в Святошинський районний суд м. Києва, термінологія, яку він переважно використовував під час засідання (терміни зняти та не розглядати позовні вимоги), термінологія, яку використовував в заяві про відмову від частини позовних вимог від 29.09.2015 року (не брати до уваги).

Вважає, що суд порушив його права, оскільки йому не було надано роз'яснень щодо наслідків цих процесуальних дій. Зокрема, суд не попередив, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той же самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Якби він усвідомлював різницю між відмовою від частини позовних вимог та зменшенням позовних вимог, він вчасно відкоригував би свої процесуальні дії та позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечувала, просила ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі в частині вимог зустрічного позову про визнання боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 по зобов'язанням ТОВ «Форум-Інвест» перед ОСОБА_2 у розмірі 240 162,00 грн. та стягнення його з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 скориставшись своїм правом наданим процесуальним законом та відмовився від частини вимог.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2015 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про відмову в частині позовних вимог визнання боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 по зобов'язанням ТОВ «Форум-Інвест» перед ОСОБА_2 у розмірі 240 162,00 грн. та стягнення його з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача у цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 206 цього Кодексу).

Статтею 174 ЦПК України визначено, що до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

Відмова позивача від позову - це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду. Ця правомочність належить до числа більш істотних, тому головуючий зобов'язаний роз'яснити наслідки таких дій, а саме неможливість повторного звернення до суду з тим самим позовом.

Суд повинен перевіряти законність відмови позивача від позову, чи не порушуються при цьому інтереси самого позивача, інших осіб, які беруть участь у справі, інтереси держави. Причини відмови від позову повинні оцінюватися судом з урахуванням обставин справи.

Ці дії суд вчиняє до постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

Крім того, як зазначено в п.33 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК України, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Закінчення провадження у справі з цих підстав без ухвалення рішення має бути належно вмотивовано в ухвалах, постановлених з цього приводу. Про наслідки вчинення зазначених процесуальних дій суд роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України і правил, що їх регулюють.

Разом з тим, суд всупереч вимогам процесуального закону вирішуючи питання викладені в заяві ОСОБА_1 не роз'яснив йому наслідки відмови від частини його позовних вимог із закриттям провадження в цій частині.

Порушення судом вказаних вимог, свідчить звукозапис судового засідання від 20.10.2015 року, в якій розглядалася дана заява.

З урахуванням наведеного, оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, то вона підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 311-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року про закриття провадження в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання та стягнення боргу в частині позовних вимог про визнання боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 по зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест» перед ОСОБА_2 у розмірі 240 162 грн. та стягнення його з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - скасувати.

Справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді