Ухвала суду № 55466932, 28.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Лашевича В.М.

з участю секретаря Сергути Г.О.

прокурора Лупу А.К.

захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Свідлера М.С., погоджене з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лупу А.К. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з визначенням застави у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, що становить 1218000, 00 грн. відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка, Донецькоїобласті, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не в змозі запобігти ухиленню підозрюваного від виконання процесуальних обов'язків.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції захисник підозрюваного подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення слідчого судді є незаконним і необґрунтованим, оскільки відсутні будь-які правові підстави для застосування запобіжного заходу. Зокрема апелянт посилається на відсутність обґрунтованої підозри та належних доказів з приводу наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, на думку апелянта, суд першої інстанції при розгляді клопотання слідчого в порушення вимог чинного законодавства, не дослідив належним чином матеріали провадження, належність наданих йому доказів та даних про особу ОСОБА_2, в зв'язку з чим, прийшов до помилкових висновків про можливість застосування відносно останнього запобіжного заходу. Крім того, захисник не погоджується з кваліфікацією дій її підзахисного та вважає, що кримінальне провадження, яке відкрито відносно ОСОБА_2 є політичним переслідуванням.

Також, від захисника надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, в якому вона зазначає, що апеляційна скарга подана з пропущеним строком у зв'язку з несвоєчасним оголошенням повного тексту ухвали, а відтак просить визнати причину пропуску строку поважною та поновити його.

Заслухавши доповідь судді, захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що в день винесення рішення було оголошено лише його резолютивну частину, а повний текст ухвали було оголошено без участі захисника, колегія суддів вважає за можливе поновити захиснику строк на оскарження ухвали слідчого судді, вважаючи причини його пропуску поважними.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді, то колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено та встановлено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 2 ст. 366 КК України.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий, існують та підтверджуються матеріалами провадження.

В сукупності із вищезазначеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував і дані, які характеризують особу підозрюваного, та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі доведення його винуватості.

Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_2 підозрюється, одне з яких, а саме передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, є особливо тяжким, конкретні обставини справи, розмір покарання яке загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, дані про його особу, його соціальний статус, те, що ОСОБА_5 переховується від слідства, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат. Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість кримінальних правопорушеньу вчиненні яких він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_2 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п.1-3ч. 5 ст. 182 КПК України.

Доводи апелянта про те, що клопотання слідчого не містить належного обґрунтування з приводу існуючих ризиків, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Що стосується доводів захисника про хибність висновків суду першої інстанції про обґрунтованість підозри, то виходячи з практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. На думку колегії суддів такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв'язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.

Також є надуманими та спростовуються матеріалами судового провадження посилання апелянта з приводу того, що слідчий суддя, в супереч вимог чинного законодавства, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу не дослідив належними чином надані йому матеріали в тому числі і дані про особу підозрюваного. Зокрема, як вбачається з ухвали суду, слідчий суддя прийняв рішення на підставі повного, об'єктивного і всебічного з'ясування обставин справи та оцінки наданих йому матеріалів у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Що стосується посилань апелянта на неправильну кваліфікацію дій її підзахисного, то відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, на цій стадії провадження суд не вправі вирішувати питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, а тому вони апеляційний судом не перевіряються.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Свідлера М.С., погоджене з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лупу А.К. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шість днів з визначенням застави у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, що становить 1218000, 00 грн. відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Лашевич В.М.

Справа № 11-сс/796/45/2016 Категорія ст. 199 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Васильєва Н.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції Присяжнюк О.Б.