Постанова № 55466711, 02.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року Справа № 876/11188/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.

суддів: Довгополова О.М., Пліша М.А.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЗЕСТ» ЛТД про стягнення коштів з рахунків платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року позивач - Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЗЕСТ» ЛТД (далі - ТзОВ Фірма «ЗЕСТ» ЛТД), в якому просила стягнути кошти з рахунків у банках ТзОВ Фірма «ЗЕСТ» ЛТД (код ЄДРПОУ - 20771805) податковий борг в сумі 18 453,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України і на даний час має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов»язань по податку на прибуток, що нараховані згідно рішення про визначення податкових зобов»язань із застосуванням звичайних цін №0000522321 від 03.03.2011 року на суму 15 816,40 грн., пені в сумі 2 486,27 грн., та по податку на додану вартість, що складається із залишку несплаченого боргу в сумі 150,33 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ДПІ у Сихівському районі м. Львова оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи з підстав викладених у апеляційній скарзі, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ Фірма «ЗЕСТ» ЛТД зареєстроване як юридична особа 29.09.1993 року з присвоєнням коду за ЄДРПОУ 20771805 та перебуває на обліку у ДПІ у Сихівському районі м. Львова.

З довідки ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 24 червня 2015 року №10192/8/13-50-20-0041/681 видно, що станом на 24 червня 2015 року ТзОВ фірма «Зест» ЛТД має заборгованість перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов»язань по податку на прибуток та по податку на додану вартість в сумі 18 453,00 грн.

Позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 18.03.2015 року №622-23, в якій зазначено суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов»язаннями станом на 17.03.2015 року становить 46 563,93 грн.

Станом на дату розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу на суму 18 453,00 грн. суду не надано.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові зобов»язання відповідача не узгоджені у встановленому законом порядку, нарахування пені за їх несвоєчасну сплату є неправомірним, а позовна вимога про її стягнення - протиправною, а отже такою, що не підлягає задоволенню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є помилковим, виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов»язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

ПК України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов»язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов»язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов»язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об»єкти оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов»язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов»язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов»язання.

У п. 57.3 ст. 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов»язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов»язаний сплатити нараховану суму грошового зобов»язання протягом протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов»язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідачем не було сплачено суми грошового зобов»язання, то позивачем було надіслано податкове повідомлення-рішення. Однак, доказів погашення відповідачем податкового боргу на суму 201 142, 01 грн. не надано.

Відповідно до п.п. 20.1.18, п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як підтверджується доказами у справі, постановою Львівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-13680/11/1370 від 27.03.2012 року у задоволенні позову про скасування рішення про визначення податкових зобов»язань із застосуванням звичайних цін №0000522321 від 03.03.2011 відмовлено. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №80868/12/9104 від 06.04.2015 року.

У відповідності до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов»язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином зобов»язання відповідача є узгодженими у встановленому законом порядку.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене, оскільки за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 18 453,00 грн., а суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт погашення цього податкового боргу, то колегія суддів дійшла висновку, що такий борг підлягає стягненню на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору помилково встановив фактичні обставини справи та надав їм не належну правову оцінку через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року у справі №813/3305/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЗЕСТ» ЛТД (код ЄДРПОУ - 20771805) відкритих в установах банків, обслуговуючих такого платника податків, до Державного бюджету України бюджету податковий борг у сумі 18 453 (вісімнадцять тисяч чотириста п»ятдесят три) грн. 01 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

М.А. Пліш

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.02.2016 року.