КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5657/15 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
У Х В А Л А
Іменем України
29 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Твердохліб В.А.,Троян Н.М.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Головного управління Держгеокадастру у Київській області - ОСОБА_2 на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Управління Держгеокадастру у Вишгородському районів Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2015 року, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області. Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання протиправними дій Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7. Також позивачі просять зобов'язати Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області відновити реєстрацію їх земельних ділянок.
Крім цього, окрім позовної заяви, до адміністративного позову було додане клопотання про вжиття заходів забезпечення цього позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Київській області вчиняти дії щодо передачі у власність та щодо реєстрації права власності земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7.
Клопотання обґрунтоване тим, що в разі реєстрації права власності на зазначені земельні ділянки, позивачі зазнають значну шкоду, яку неможливо буде відновити, оскільки ними в судовому порядку буде вирішуватись спір про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру в Київській області до розгляду справи в Київському окружному адміністративному суді, вчиняти дії щодо передачі у власність та реєстрації права власності земельних ділянок з кадастровими номерами:
НОМЕР_4,
НОМЕР_5,
НОМЕР_6,
НОМЕР_7.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 6, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Приймаючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суддя суду першої інстанції виходив з того, що про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів, оскільки існує вірогідність, що за час розгляду в суді даної адміністративної справи, земельні ділянки з кадастровими номера: НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 можуть бути передані у власність.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів частково не погоджується, з огляду на наступне.
Як встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «РИБСТАН» зареєстроване на території Вишгородського району 25.10.2006 року.
В 2006 році Товариство з обмеженою відповідальністю «РИБСТАН» в 2006 році придбало приміщення існуючого рибстану та з 2006 року займається виловом риби у Київському морі.
В 2008 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибстан» оформило в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями існуючого рибстану на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району київської області.
В 2010 році у зв'язку з значним розмиттям берегу ТОВ «РИБСТАН» розробило проект розчищення та берегоукріплення берегу Київського водосховища вздовж орендованої земельної ділянки, та погодило його в усіх необхідних інстанціях.
В 2011 році на виконання проекту берегоукріплення були виконані роботи по розчищенню та укріпленню берегу Київського водосховища на загальну суму близько 7 млн.грн.
В 2013 році ТОВ «АПЛД» на замовлення ТОВ «РИБСТАН» було розроблено детальний план території земельної ділянки що перебувала в користуванн ТОВ «РИБСТАН», який був затверджений розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації.
При цьому, у зв'язку з закінченням договору оренди земельної ділянки, ТОВ «РИБСТАН» , а саме: ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_5., ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до Головного управління Держземагенства в Київській області з клопотаннями у відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України про передачу вказаної земельної ділянки їм у власність.
В 2014 році вказані вище особи отримали накази Головного управління Держкомзему у Київській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність.
Протягом 2014 року МКПБ «Георад» було розроблено проект землеустрою щодо передачі у власність вказаним вище громадянам земельних ділянок на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Вказаний проект землеустрою був погоджений усіма компетентними органами у повній відповідності до вимог Земельного кодексу України.
У відповідності до 4.8 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Так, 11 червня 2015 року вказані вище громадяни на виконання вимог Закону України «Про державний земельний кадастр» отримали витяги з Державного земельного кадастру на вказані вище земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1,НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_7.
В червні 2015 року вказані вище громадяни звернулись до Головного управління Держгеокадастру в Київській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10. вказаних вище земельних ділянок на території Лебедівської сільської ради Вишгородської о району Київської області.
Проте ГУ Держгеокадастру у Київській області в порушення усіх можливих строків визначених Земельним кодексом України не надає жодної відповіді на вказані клопотання.
Жодних заяв щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1,НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_7 позивачі не отримували.
При цьому, з відомостей публічної кадастрової карти позивачас стало відомо, що 24 жовтня 2015 року невідомими особами з Державного земельного кадастру було видалено земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1,НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_7 та в порушення вимог Закону України «Про держав кадастр» було внесено до державного земельного кадастру інші земельні ділянка і кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5.
Позивачі вважають, що станом на дату подання вказаного клопотання існує небезпека заподіяння шкоди правам позивачів, шляхом оформлення правовстановлюючих документів на земельні дія линки з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5.
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.
Згідно ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В силу норм ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів ста:-.г неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде доклас. значних зусиль та витрат, а також, якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суддя першої інстанції відповідно до заявленого клопотання та системного аналізу положень чинного законодавства України, дійшов до правильного висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів, оскільки існує вірогідність, що за час розгляду в суді даної адміністративної справи, земельні ділянки з кадастровими номера: НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 можуть бути передані у власність.
Колегія суддів, звертає увагу на те, що ухвала про вжиття заходів забезпечення позову постановлена 08 грудня 2015 року, а ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі 09 грудня 2015 року.
11 грудня 2015 року в порядку письмового провадження Київським окружним адміністративним судом було вирішено питання про виправлення описки в ухвалі про відкриття Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року, та зазначено, що в даній ухвалі допущено описку при зазначенні дати, а саме: замість 08 грудня 2015 року помилково вказано 09 грудня 2015 року.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що заборонити Головному управлінню вчиняти дії щодо реєстрації права власності земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав на земельні ділянки проводиться органами державної реєстрації прав, утвореними Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Отже, Головне управління не здійснює державну реєстрацію прав на земельні ділянки, а тому ухвала суду щодо заборони Управлінню здійснювати таку реєстрацію суперечить вимогам чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню в пункті 2 в частині.
Відповідно до пункту є-1) частини першої статті 15-1 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) 9пункт 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р.№ 15).
Відповідно до пункту 1 положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03 березня 2015 року № 24, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Отже, Головне управління наділене повноваженнями щодо передачі у власність та надання у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності.
Однак, Головне управління не наділене повноваженнями щодо реєстрації права власності на земельні ділянки.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав на земельні ділянки проводиться органами державної реєстрації прав, утвореними Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Таким чином, Головне управління не володіє повноваженнями щодо державної реєстрації права на земельні ділянки, а отже Київський окружний адміністративний суд у своїй ухвалі від 08.12.2015 по справі №810/5657/15 дійшов хибного висновку про можливість здійснення Головним управлінням вищезазначених дій.
Також, Головним управлінням у судове засідання надано копії документальних відомостей з державною статистичної звітності за формою 6-зем для підтвердження належності земельних ділянок, про які йде мова у позові, до земель сільськогосподарського призначення.
Порядок ведення та оформлення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель за формою 6-зем передбачено Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом державного комітету статистики України від 05.11.98 № 377, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 р. за№ 788/3228.
Відповідно до вищевказаної інструкції, у звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно- територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.
Разом з тим, для об'єктивного вирішення питання щодо скасування оскаржуваної ухвали суду, Головне управління повідомляє, що земельні ділянки з кадастровим номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, про які йде мова в зазначеній ухвалі, на даний час не існують як об'єкти права власності.
Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Однак, ще до затвердження документації із землеустрою на вищевказані земельні ділянки, накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на них були скасовані на підставі заяв громадян яким дані земельні ділянки передавались.
Так, наказом Головного управління від 12.08.2015 № 10-1443/36-15-СГ гр. ОСОБА_11 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (копія додається).
Наказом Головного управління від 12.08.2015 № 10-1445/36-15-СГ гр. ОСОБА_12 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (копія додається).
В подальшому, було сформовано кадастрові номери вказаних земельних ділянок, а саме - НОМЕР_4, НОМЕР_5.
Однак, відповідно до клопотань вищевказаних громадян (№ С-2842/0/41-15 від 04.12.2015 та Г-3265/0/41-15 від 07.12.2015) гр. ОСОБА_11 та гр. ОСОБА_13 проінформували Головне управління про неможливість обробляти надані їм земельні ділянки та просили скасувати накази про надання їм дозволу на розробку проектів землеустрою (копії додаються).
Відповідно до вищевказаних клопотань, накази Головного управління від 12.08.2015 № 10-1443/36-15-СГ та від 12.08.2015 № 10-1445/36-15-СГ втратили чинність на підставі наказів Головного управління від 07.12.2015 № 10-8560/36- 15-СГ та від 08.12.2015 № 10-8730/36-15-СГ (копії додаються).
У зв'язку з вищевикладеним, земельні ділянки, яким було сформовано кадастрові номери НОМЕР_4, НОМЕР_5, перестали існувати як об'єкт, а землі, з яких вони були сформовані, лишилися у державній власності.
Після цього, до Головного управління надійшли клопотання громадян - учасників Антитерористичної операції, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
З доданих до клопотань графічних матеріалів вбачалося, що бажані до відведення земельні ділянки розташовані на землях, з яких раніше були сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5.
Головне управління звертає увагу, що на час надходження вищевказаних клопотань, накази про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою на вищевказані земельні ділянки вже втратили чинність.
Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України)
Як вже зазначалося вище, відповідно до статті 122 Земельного кодексу України Головне управління наділене повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення.
Враховуючи вищевикладене, після надходження до Головного управління клопотань громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель, з яких раніше були сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, за відсутності вказаних у ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволені клопотання,Головне управління було зобов'язане задовольнити клопотання громадян та надати їм дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками», Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру доручено забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.
Враховуючи вищевикладене, із земель, з яких раніше були сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, були сформовані земельні ділянки площею до 0,12 га з цільовим призначенням «для ведення садівництва», та передані у власність громадянам - учасникам Антитерористичної операції.
Отже, на даний час, земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5 не існують, земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_6, НОМЕР_7
Виходячи з вище викладеного, державна реєстрація прав на земельні ділянки проводиться органами державної реєстрації прав, утвореними Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень")
Головне управління не володіє повноваженнями щодо державної реєстрації права на земельні ділянки, а отже суддя Київського окружного адміністративного суду дійшов хибного висновку про можливість здійснення Головним управлінням вищезазначених дій.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Головного управління Держгеокадастру у Київській області - ОСОБА_2 - задоволити частково.
Ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року - скасувати в пункті 2 в частині:
«Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру в Київській області до розгляду справи в Київському окружному адміністративному суді, вчиняти дії щодо реєстрації права власності земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7.»
В іншій частині ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
(Повний текст ухвали виготовлено - 29 січня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді:
.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Троян Н.М.
Твердохліб В.А.
Судове рішення № 55466701, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/5657/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: