Постанова № 55466156, 20.01.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 р. Справа № 805/4372/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЛК Груп» про визнання установчих (засновницьких) документів недійсними з моменту реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Жовтнева обєднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЛК Груп» про визнання установчих (засновницьких) документів недійсними з моменту реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «РЛК Груп» до Жовтневої ОДПІ подано декларацію з ПДВ за травень 2015 року (дана декларація не була прийнята контролюючим органом у звязку з відсутністю укладеного договору про визнання електронних документів), в якій відображено податковий кредит від ТОВ «Торговий дім «Меотіда-М» на суму ПДВ 2619593 грн. по незареєстрованим податковим накладним та податкові зобовязання на суму 2620738 грн. по контрагентам ТОВ «Макіївкокс» (сума ПДВ 837642,39 грн.) та ТОВ «Коралсіті» (сума ПДВ 1783095,6 грн.). Згідно системи «Податковий блок» ДФС України, було встановлено, що від ТОВ «РЛК Груп» зазначеним контрагентам було сформовано податковий кредит у сумі 2620738 грн. Відповідно до системи «Архів електронної звітності» ДФС України відповідачем зареєстровано податкові накладні на реалізацію ТМЦ (робіт та послуг) на загальну суму 18144427,92 грн., у т.ч. ПДВ 3024071,32 грн., зі змісту даних накладних вбачається, що ТОВ «РЛК Груп» зазначено: надання послуг юридичні, рекламні, маркетингові, експедиційні, вантажні, розвантажувальні. Позивач зазначає, що всі ці послуги оформлені податковими накладними однієї дати 31.05.2015 року на загальну суму 15 120 356,6 грн. Враховуючи суму задекларованих податкових зобовязань та сум податкового кредиту з ПДВ дохід, отриманий відповідачем в звітному періоді в травні 2015 року, складає 1145 грн. У звязку з незнаходженням відповідача за зареєстрованою юридичною адресою податковим органом у відповідності до приписів ст. 184 Податкового кодексу України прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ. Таким чином, позивач вказує на те, що ТОВ «РЛК Груп» має ознаки фіктивності та створене з метою прикриття незаконної діяльності з мінімізації податкових зобовязань підприємств реального сектору економіки. Враховуючи зазначене, просив визнати установчі (засновницькі) документи Товариства з обмеженою відповідальністю «РЛК Груп» недійсними з моменту реєстрації.

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявились. Представником позивача до суду надано заяву про здійснення розгляду справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено наступне.

16.02.2015 року ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області подано реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи ТОВ «РЛК Груп». Також, для проведення державної реєстрації юридичної особи подано Статут ТОВ «РЛК Груп», затверджений протоколом №1 Загальних зборів учасників ТОВ «РЛК Груп» від 03.02.2015 року; протокол №1 установчих зборів засновників ТОВ «РЛК Груп» від 03.02.2015 року щодо створення ТОВ «РЛК Груп», затвердження статутного капіталу ТОВ «РЛК Груп», призначення на посаду директора ТОВ «РЛК Груп» ОСОБА_2, затвердження статуту ТОВ «РЛК Груп» та визначення адреси реєстрації юридичної особи; протокол б/н від 03.02.2015 року загальних зборів учасників ТОВ «Бізнес-центр на колекторній» щодо заснування ТОВ «РЛК Груп», уповноваження ОСОБА_2 бути представником ТОВ «РЛК Груп», обрання ОСОБА_1 відповідальною за проведення державної реєстрації ТОВ «РЛК Груп»; протокол б/н від 03.02.2015 року загальних зборів учасників ТОВ «ГРАЗД» щодо заснування ТОВ «РЛК Груп», уповноваження ОСОБА_2 бути представником ТОВ «РЛК Груп», обрання ОСОБА_1 відповідальною за проведення державної реєстрації ТОВ «РЛК Груп»; довіреності від 04.02.2015 року.

На підставі зазначених документів 16.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЛК Груп» (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Леніна, 45, код ЄДРПОУ 39642494) зареєстровано в якості юридичної особи.

28.04.2015 року ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області подано реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо зміни керівника юридичної особи та зміни фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. Разом із карткою до реєстраційної служби подано довіреність від 22.04.2015 року; протокол №2 від 11.03.2015 року загальних зборів учасників ТОВ «РЛК Груп» щодо призначення на посаду директора ТОВ «РЛК Груп» ОСОБА_4; протокол б/н загальних зборів учасників ТОВ «Бізнес-центра на колекторній» щодо призначення ОСОБА_4 уповноваженою особою ТОВ «РЛК Груп»; реєстр осіб, які присутні на загальних зборах учасників ТОВ «Бізнес-центр на колекторній»; протокол б/н загальних зборів учасників ТОВ «ГРАЗД»; реєстр осіб, які присутні на загальних зборів учасників ТОВ «ГРАЗД»; довіреність від 22.04.2015 року,

23.07.2015 року ОСОБА_5 до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області подано реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо зміни керівника юридичної особи та зміни фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. Разом із карткою подано протокол №3 від 13.07.2015 року загальних зборів учасників ТОВ «РЛК Груп» щодо призначення на посаду директора ТОВ «РЛК Груп» ОСОБА_5, довіреність від 14.07.2015 року, повідомлення від 06.07.2015 року, фіскальний чек, повідомлення від 26.06.2015 року.

У звязку з незнаходженням відповідача за зареєстрованою юридичною адресою позивачем 28.07.2015 року у відповідності до приписів ст. 184 Податкового кодексу України прийнято рішення №226 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «РЛК Груп».

Позивач зазначає, що при поданні Товариством з обмеженою відповідальністю «РЛК Груп» до Жовтневої ОДПІ декларації з ПДВ за травень 2015 року (дана декларація не була прийнята контролюючим органом у звязку з відсутністю укладеного договору про визнання електронних документів) підприємством відображено податковий кредит від ТОВ «Торговий дім «Меотіда-М» на суму ПДВ 2619593 грн. по незареєстрованим податковим накладним та податкові зобовязання на суму 2620738 грн. по контрагентам ТОВ «Макіївкокс» (сума ПДВ 837642,39 грн.) та ТОВ «Коралсіті» (сума ПДВ 1783095,6 грн.). Згідно системи «Податковий блок» ДФС України, було встановлено, що від ТОВ «РЛК Груп» зазначеним контрагентам було сформовано податковий кредит у сумі 2620738 грн.

Відповідно до системи «Архів електронної звітності» ДФС України відповідачем зареєстровано податкові накладні на реалізацію ТМЦ (робіт та послуг) на загальну суму 18144427,92 грн., у т.ч. ПДВ 3024071,32 грн., зі змісту даних накладних вбачається, що ТОВ «РЛК Груп» зазначено: надання послуг юридичні, рекламні, маркетингові, експедиційні, вантажні, розвантажувальні.

На підставі вищевикладеного позивачем зроблено висновок, що ТОВ «РЛК Груп» має ознаки фіктивності та створене з метою прикриття незаконної діяльності з мінімізації податкових зобовязань підприємств реального сектору економіки.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Функції та правові основи діяльності податкових органів на момент подання позовної заяви визначені Податковим кодексом України.

У статті 20 Податкового кодексу України визначені права контролюючих органів до яких, серед іншого віднесено право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Позивач в своїх позовних вимогах просить визнати недійсними установчі документи ТОВ «РЛК Груп» з моменту реєстрації юридичної особи.

Відповідно до статті 55-1 Господарського кодексу України ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними є: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на наявність внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №32015050290000039 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, в рамках якого в якості свідка було допитано ОСОБА_3 щодо надання послуг з реєстрації підприємства відповідача в м. Маріуполі, яка пояснила, що осіб, які просили здійснити реєстрацію ТОВ «РЛК Груп», вона не знає, встановити їх неможливо.

Крім того, в рамках вказаного кримінального провадження був опитаний голова ОСББ «Сорок пять», яке знаходиться за адресою державної реєстрації відповідача, ОСОБА_6, який повідомив, що ТОВ «РЛК Груп» не знаходиться за даною адресою, договір оренди не укладався.

Суд зазначає, що будь-які свідчення та інші матеріали зібрані в рамках кримінальної справи, повинні бути оцінені органами слідства і судом з урахуванням всіх інших матеріалів, які знаходяться в справі. В кожній із стадій процесу оцінка доказів має свої особливості, які пояснюються відмінними умовами і задачами даної стадії. Так, оцінка доказів, здійснена в стадії досудового слідства, носить лише попередній характер.

Вирішення питання кримінального судочинства про винуватість чи невинуватість особи, притягнутої до кримінальної відповідальності, здійснюється тільки судом на основі доказів, досліджених в ході судового розгляду.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Отже, лише вирок суду у кримінальній справі, який набув законної сили, та матеріали кримінальної справи, якими встановлено діяння, що впливають на визначення податкових зобов'язань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарській діяльності платників податків.

Аналогічно, лише за наявності вироку у кримінальній справі, відповідні матеріали можуть використовуватись податковим органом в обґрунтування позовних вимог щодо визнання недійсними установчих документів субєкта господарювання.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, посилання позивача на неподання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток на податку на додану вартість, отримання посадовими особами ТОВ «РЛК Груп» заробітної плати в інших підприємствах, факт незнаходження підприємства відповідача за зареєстрованою юридичною адресою, відсутність реєстрації у встановленому законом порядку податкових накладних, на підставі яких відповідачем та його контрагентами сформовано податковий кредит, суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не доведено наявність причинного звязку між зазначеними обставинами та штучною господарською діяльністю ТОВ «РЛК Груп» з ознаками фіктивності.

Водночас, суд звертає увагу на те, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи відповідача документи, як то Статут ТОВ «РЛК Груп», затверджений протоколом №1 Загальних зборів учасників ТОВ «РЛК Груп» від 03.02.2015 року; протокол №1 установчих зборів засновників ТОВ «РЛК Груп» від 03.02.2015 року щодо створення ТОВ «РЛК Груп», затвердження статутного капіталу ТОВ «РЛК Груп», призначення на посаду директора ТОВ «РЛК Груп» ОСОБА_2, затвердження статуту ТОВ «РЛК Груп» та визначення адреси реєстрації юридичної особи; протокол б/н від 03.02.2015 року загальних зборів учасників ТОВ «Бізнес-центр на колекторній» щодо заснування ТОВ «РЛК Груп», уповноваження ОСОБА_2 бути представником ТОВ «РЛК Груп», обрання ОСОБА_1 відповідальною за проведення державної реєстрації ТОВ «РЛК Груп»; протокол б/н від 03.02.2015 року загальних зборів учасників ТОВ «ГРАЗД» щодо заснування ТОВ «РЛК Груп», уповноваження ОСОБА_2 бути представником ТОВ «РЛК Груп», обрання ОСОБА_1 відповідальною за проведення державної реєстрації ТОВ «РЛК Груп»; довіреності від 04.02.2015 року та реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи оформлені належним чином та у відповідності до норм діючого законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що податковим органом не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, які можуть бути підставами для задоволення позовних вимог щодо визнання недійними установчих документів ТОВ «РЛК Груп» з моменту реєстрації, зокрема, обставин, передбачених ст. 55-1 Господарського кодексу України. Крім того, зазначені пояснення не доводять обставин, передбачених ст. 55-1 Господарського кодексу України.

При цьому суд враховує, що порядок державної реєстрації юридичної особи встановлений Законом Украйни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «РЛК Груп») державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачений перелік повноважень державного реєстратора, якій є вичерпним. Серед вказаних повноважень, зокрема, встановлено таке, як проводити державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються рекомендованим листом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою, реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинен бути нотаріально посвідчений. Установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені, а засновницькі договори - нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади. Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, до якої може бути подана як додаток заява щодо обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник); документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. У разі подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведення державної реєстрації юридичної особи є примірник електронного розрахункового документа.

Статтею 27 вказаного Закону передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, серед яких, зокрема: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам ч. 8 цього Закону.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

З огляду на викладене, суд зауважує, що державний реєстратор не встановлює прав і обов'язків для суб'єктів господарювання і не проводить реєстраційні дії від власного імені. Права і обов'язки сторони набувають на підставі рішення власника, а реєстраційні дії проводяться державним реєстратором тільки після прийняття відповідного рішення власника і доданих до нього правовстановлюючих документів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відповідальність за відповідність установчих документів чинному законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

А тому державний реєстратор не наділений повноваженнями давати оцінку змісту рішень учасників відповідача, а відповідальність за законність прийнятого рішення покладається виключно на засновника.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, те, що позивачем не надано жодних доказів неправомірності проведеної державної реєстрації ТОВ «РЛК Груп», тоді як Товариством виконані всі необхідні дії та надані необхідні для проведення державної реєстрації та визначені законодавством документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЛК Груп» про визнання установчих (засновницьких) документів недійсними з моменту реєстрації відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.