Постанова № 55464983, 03.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2016 р. Справа № 922/1784/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Євтушенкові Є.В.

за участю представників сторін:

прокурор Горгуль Н.А. (після перерви не зявився);

позивач не зявився;

третя особа ОСОБА_1 (після перерви не зявився);

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №5498Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 11 листопада 2015 року по справі

за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Чугуїв в інтересах держави в особі Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, с. Печеніги

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Харківській області

до Приватного підприємства Композит

про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 листопада 2015 року по справі (головуючий суддя Пономаренко Т.О., суддя Чистякова І.О., суддя Ємельянова О.О.) позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 03.11.2005 року, укладений між Приватним підприємством "Композит" та Печенізькою районною державною адміністрацією Харківської області, зареєстрований у реєстрі №1377. Зобов'язано Приватне підприємство "Композит" повернути державі в особі Печенізької районної державної адміністрації Харківської області земельну ділянку площею 6,0 га, яка знаходиться на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, кадастровий номер 6324683500:03:006:0018.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Справа слухалась на умовах оголошення перерви з 01.02.2016 року до 11:00 год. 03.02.2016 року.

Позивач у судове засідання не зявився.

Після перерви у судове засідання прокурор, позивач і третя особа не зявились.

Прокуратура надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач і третя особа відзивів на скаргу не надали.

Прокурор заявив клопотання, яким просив відкласти розгляд справи.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Колегія суддів, враховуючи викладене, ухвалила клопотання прокурора про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

Враховуючи те, що явка представників не була визнана обовязковою, те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи строк розгляду апеляційної скарги, встановлений статтею 102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Печенізької районної державної адміністрації Харківської області "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки із земель лісового фонду Чугуєво-Бабчанського держлісгоспу із зміною цільового призначення для подальшої передачі в оренди ПП "Композит" №11 від 26 січня 2005 року надано ПП "Композит" дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для рекреаційних цілей (створення зони відпочинку з розміщенням будинків відпочинку) площею 6,00 га, яка розташована на території Мартівської сільської ради для подальшої передачі в оренду терміном на 49 років.

Рішенням XXVI сесії IV скликання Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового використання" від 24 лютого 2005 року погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового використання землі ПП "Композит" із земель лісового фонду площею 6,0 га для використання в рекреаційних цілях - створення зони відпочинку з розміщенням будинків відпочинку на території Мартівської сільської ради за межами населеного пункту.

Актом встановлення та погодження меж земельної ділянки під створення зони відпочинку ПП "Композит" від 10.03.2005 року погоджена межа земельної ділянки під розміщення зони відпочинку суб'єкта права користування ПП "Композит", із суміжними землекористувачами (землевласниками), між точками, які позначено на кадастровому плані земельної ділянки.

За результатами вивчення стану додержання вимог земельної законодавства під час відведення та використання земельних ділянок лісогосподарського, рекреаційного призначення та водного фонду встановлено, що розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації "Про вилучення та надання в оренду із зміною цільового призначення земельної ділянки приватному підприємству "Композит" для створення зони відпочинку та розміщення будинків на території Печенізького району" №515 від 13 жовтня 2005 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству "Композит" для створення зони відпочинку та розміщення будинків із земель державної власності на території Печенізького району; вилучено з користування Чугуєво-Бабчанського держлісгоспу у Печенізькому районі земельну ділянку загальною площею 6,0 га земель лісового фонду; надано в оренду із зміною цільового призначення земельну ділянку приватному підприємству "Композит" для створення зони відпочинку та розміщення будинків відпочинку загальною площею 6,0 га за рахунок земель лісового фонду Чугуєво-Бабчанського держлісгоспу терміном на 50 років на території Печенізького району.

Між Печенізькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Приватним підприємством "Композит" (Орендар) було укладено Договір оренди землі від 03 листопада 2005 року (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Орендодавець згідно з розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 13 жовтня 2005 року за №515 "Про вилучення та надання в оренду із зміною цільового призначення земельної ділянки приватному підприємству "Композит" для створення зони відпочинку та розміщення будинків на території Печенізького району" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі рекреаційного призначення, яка знаходиться на території Мартівської сільської ради.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею - 6,0 га в тому числі: ліси та інші лісовкриті площі - 6,0 га.

Договір укладено на 50 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше між за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 6 Договору).

Пунктами 12-14 Договору визначені умови використання земельної ділянки, а саме: земельна ділянка передається в оренду для створення зони відпочинку та розміщення будинків відпочинку; цільове призначення земельної ділянки: земля рекреаційного призначення; умови збереження стану об'єкта: заборона будь-якого будівництва у прибережній захисній смузі Печенізького водосховища.

На орендовану земельну ділянку встановлені обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки в зоні прибрежно-захисної смуги Печенізького водосховища відповідно до ст. 60, 61 Земельного кодексу України (п. 23 Договору).

Відповідно до пункту 25 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються.

Пунктом 28 Договору передбачено обов'язок орендаря виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором оренди землі, а також дотримуватися режиму використання земель лісового та водного фонду.

Однією з умов припинення дії цього Договору передбачено невиконання вимог діючого законодавства щодо користування земельною ділянкою (п. 33). Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором тощо (п. 34).

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 39 Договору). Договір зареєстрований у Печенізькому районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.06.2006 року.

Актом про передачу та прийом земельної ділянки від 02 червня 2006 року Печенізька райдержадміністрація передала, а ПП "Композит" прийняло земельну ділянку в розмірі 6,0 га, за таким складом угідь: під лісами та іншими лісовкритими площами - 6,0 га.

На підставі постанови Чугуївської міжрайонної прокуратури від 09.04.2014 року проведено перевірку в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів у відділі Держземагенства в Печенізькому районі з питань додержання вимог законодавства при погодженні проектної документації. В ході проведення перевірки відповідно до ст.ст.8, 20 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час проведення перевірки) залучено спеціаліста Державної інспекції сільського господарства у Харківській області.

Державним інспектором сільського господарства в Харківській області 28.04.2014 року було складено акт обстеження земельної ділянки № 933, в якому вказується про проведення обстеження земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ПП Композит загальною площею 6,0 га та надана у користування відповідно до договору оренди земельної ділянки від 13.11.2005 року.

За результатами обстеження земельної ділянки спеціалістом Державної інспекції сільського господарства в Харківській області встановлено, що на вказаній земельній ділянці прибережної захисної смуги Печенізького водосховища, яку використовує ПП "Композит", розташовані будівлі, пірси, альтанки, тощо, у зв'язку з чим вбачаються ознаки порушення вимог ст. 61 Земельного кодексу України. Доступ до води обмежено, земельна ділянка огороджена металевим парканом.

Використання відповідачем всупереч умов договору оренди зазначеної земельної ділянки не за цільовим призначенням стало підставою для Чугуївського міжрайонного прокурора Харківської області звернутись до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Печенізької районної державної адміністрації Харківської області із даним позовом.

У свою чергу, відповідач заперечує проти тверджень прокурора, зазначає, що не був повідомлений про факт проведення обстеження земельної ділянки Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області 28.04.2014 року, не був залучений до даного контрольного заходу, не був ознайомлений з його результатами та дізнався про існування та зміст акту обстеження земельної ділянки №933 від 28.04.2014 року лише у березні 2015 року після подання позову у даній справі.

Підставою для проведення обстеження земельної ділянки відповідно до акту №933 є лист Чугуївської міжрайонної прокуратури.

Даний акт свідчить про наявність порушень відповідачем вимог ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України.

На думку позивача, відповідачем здійснено будівництво в межах прибережної захисної смуги, що нібито підтверджує зазначений акт обстеження земельної ділянки №933 від 28.04.2014 року.

Однак, відповідач факт будівництва в прибережній захисній зоні заперечує.

Також, ПП «Композит» зазначає, що воно звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо складання акту обстеження земельної ділянки від 28.04.2014 року № 933, який задоволено, визнано протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо складання акту обстеження земельної ділянки від 28.04.2014 року №933. Постанова набрала законної сили.

У постанові Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/7446/15, зокрема, зазначено, що дії Державної інспекції сільського господарства у Харківській області щодо проведення вказаного обстеження є протиправними. Даний позаплановий захід проведений всупереч встановленим вимогам законодавства. Визнано протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо складання акту обстеження земельної ділянки від 28.04.2014 року №933.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вказав, що матеріалами справи підтверджується використання відповідачем орендованої земельної ділянки із порушенням дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються.

Місцевий суд посилається на акт обстеження земельної ділянки №933 від 28.04.2014 року, в якому, на думку суду, встановлено факт порушення відповідачем умов землекористування та встановлених обмежень (обтяжень).

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.

Як зазначалось вище, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року по справі № 820/7446/15 встановлено протиправність дій Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо проведення обстеження відповідної земельної ділянки та складання акту обстеження земельної ділянки від 28.04.2014 року №933.

Також, встановлено численні порушення під час проведення обстеження, внаслідок чого адміністративний суд зробив висновок про проведення такого обстеження всупереч вимогам законодавства.

Згідно з ч. ч. 4-6 ст. 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Вказані норми матеріального права свідчать про те, що дії та акти органів державної влади,їх посадових осіб, мають для третіх осіб юридичне значення та наслідки виключно, якщо такі дії та акти відповідають діючому законодавству та здійснені в межах повноважень.

Жодна поведінка, дія чи без діяльність вчинена суб'єктом публічного права з порушенням закону є протиправною та не може мати правомірних наслідків. Такі дії можуть мати наслідки лише пов'язані з їх протиправністю.

Отже, акт обстеження земельної ділянки №933 від 28.04.2014 року, враховуючи постанову по справі № 820/7446/15 від 01.09.2015 року, не може мати жодного юридичного значення, зокрема доказової сили, не може бути засобом доказування, адже не відповідає вимогам чинного законодавства України, що ставляться до порядку складання та форми такого акту.

Тобто, акт обстеження земельної ділянки №933 від 28.04.2014 року, як і складена на його підставі довідка спеціаліста від 28.04.2014 року є недопустимими доказами в розумінні ч. 2 ст. 34 ГПК України.

Слід також зазначити, що акт обстеження земельної ділянки №933 від 28.04.2014 року та складена на його підставі довідка спеціаліста від 28.04.2014 року не можуть вважатись належними доказами.

У зазначених документах міститься твердження про те, що саме в межах прибережної захисної смуги земельної ділянки, орендованої ПП «Композит», зведені споруди, пірси, альтанки.

Однак, конкретної інформації щодо характеристик таких об'єктів, місця їх розташування на земельній ділянці, або хоча б кількості чи опису не зазначається а ні у вказаних документах, а ні в наданих позивачем та третьою особою письмових поясненнях чи позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 31 вказаного Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ст. 32 зазначеного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (ст. 34 Закону України «Про оренду землі»).

В обґрунтування вимог про розірвання спірного договору оренди та повернення земельної ділянки позивач посилається на порушення вимог статті 61 Земельного кодексу України, що є фактично порушенням законодавства в частині використання землі за цільовим призначенням.

Однак, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що умовами спірного договору оренди землі не передбачений порядок односторонньої відмови орендодавця від спірного договору

В матеріалах справи відсутні докази прийняття Печенізькою районною державною адміністрацією рішення відносно розірвання спірного договору оренди землі у зв'язку з використанням орендарем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Судова колегія апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що згідно п.6 Договору його укладено строком на 50 років.

Отже, за висновком апеляційного господарського суду, підставою для припинення дії Договору є закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб, ліквідація юридичної особи-орендаря, невиконання вимог діючого законодавства щодо користування земельною ділянкою.

Оскільки акт обстеження земельної ділянки №933 від 28.04.2014 року не може вважатись належним і допустимим доказом у справі, судова колегія дійшла висновку, що факту використання відповідачем землі не за цільовим призначенням матеріалами справи не підтверджено.

Інших обґрунтувань порушення відповідачем умов договору позивачем не надано.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 1 Договору оренди від 13.11.2005 року земельна ділянка надана в оренду для розміщення будинків відпочинку на території Печенізького району.

Таким чином, розміщення споруд на вказаній ділянці за межами прибережної захисної смуги відповідає умовам договору та є законним.

З наданих позивачем та третьою особою документів неможливо встановити факт будівництва споруд на території прибережної захисної смуги. Акт №933 та Довідка спеціаліста від 28.04.2014 року не містять відомостей, що підтверджують такі обставини.

Зважаючи на те, що саме обставини будівництва споруд у прибережній захисній зоні є предметом доказування акт № 933 та Довідка спеціаліста від 28.04.2014 року не є належними доказами в розумінні ч. І ст. 34 ГПК України, адже не містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди землі є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

За таких обставин, є безпідставною і вимога позивача про повернення відповідачем спірної земельної ділянки.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Харківської області не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, не відповідає нормам матеріального права, тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. За таких обставин, обґрунтованими є вимоги апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 2 статті 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від Харківської області від 11 листопада 2015 року по справі №922/1784/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст постанови підписаний 04.02.2016 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.