Постанова № 55464944, 01.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2016 р. Справа№ 910/18491/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

за участю представників:

від позивача - Біленко Н.А., голова правління; Басараб Н.В., договір про надання правових послуг від 09.02.2015;

від відповідача - Трощинський В.М., довіреність № б/н від 11.08.2015,

розглянувши апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник" на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2015 у справі №910/18491/15 (суддя Босий В.П.) за позовом житлово-будівельного кооперативу "Юність-2" до житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник" про стягнення 34 412,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив "Юність-2" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник" основної заборгованості в сумі 21 333,22 грн., 3% річних в сумі 1 766, 33 грн. та інфляційних в сумі 11 313,05 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.2015 у справі №910/18491/15 позов задоволено повністю: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 21 333,22 грн., 3% річних в сумі 1 766, 33 грн. та інфляційні в сумі 11 313,05 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі виходив з того, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання з оплати половини витрат, пов'язаних з обслуговуванням теплового пункту.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2015 у справі №910/18491/15 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ненадання позивачем відповідачу розрахунків, на підставі яких останній міг би здійснити оплату.

Крім цього, апелянт заперечує щодо розміру витрат по заробітній платі сантехніка та електрика.

В судовому засіданні 01.02.2016 представник апелянта - відповідача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники позивача судовому засіданні 01.02.2016 року надали пояснення, якими просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між житлово-будівельним кооперативом "Промбудівельник" та житлово-будівельним кооперативом "Юність-2" 03.01.2011 р. укладено договір про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням окремо розташованого теплового пункту №01/01, відповідно до п. 1 якого ЖБК "Юність-2" зобов'язується проводити обслуговування окремо розташованого теплового пункту за адресою: вул. Солом'янська, 6-В, а ЖБК "Промбудівельник" зобов'язується сплачувати половину витрат, пов'язаних з обслуговуванням теплового пункту за адресою: вул. Солом'янська, 6-В, на підставі рахунків-фактур.

Відповідно до п. 2.1 договору витрати пов'язані з утриманням теплового пункту на місяць складаються з:

- витрат за електричну енергію теплового пункту, згідно показників лічильника (оплачуються сторонами порівну);

- витрат на утримання електрика, сантехніка встановлюються згідно штатного розкладу (оплачуються сторонами порівну). Розмір заробітної плати електрика, сантехніка встановлюється за згодою обох сторін. Штатний розклад по заробітній платі додається до договору (Додаток № 1);

- планові, регламентні роботи, пов'язані з підготовкою до опалювального періоду, а також усунення аварій на теплопункті оплачується порівну, згідно наданих актів на виконану роботу.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ЖБК "Промбудівельник" не пізніше 18 числа, наступного за звітним місяцем, повинен вносити плату на рахунок ЖБК "Юність-2" за технічне обслуговування теплового пункту, згідно наданих розрахунків.

Згідно п. 4.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 03 січня до 31 грудня 2011 року.

Термін дії договору вважається продовженим на наступний календарний рік якщо жодна із сторін за місяць до закінчення дії цього договору письмово не відмовиться від умов договору (п. 4.2 договору).

Враховуючи відсутність відмови жодної із сторін від договору його дію було неодноразово продовжено.

Таким чином, станом як на час виникнення заборгованості, так і протягом періоду за який заявлено до стягнення борг, вказаний договір був чинний.

Враховуючи неналежне виконанням відповідачем зобов'язань за договором в частині відшкодування половини понесених позивачем витрат, ЖБК "Юність-2" звернувся до суду з позовом про стягнення з ЖБК "Промбудівельник" 21 333,22 грн. заборгованості.

Вказана сума, заявлена позивачем до стягнення за період з липня 2012 року по липень 2015 року та складається з: витрат по заробітній платі у розмірі 18 008,22 грн., витрат по оплаті вартості задвижки на бойлер та робіт з її встановлення у розмірі 2 325,00 грн., а також витрат за підключення другого вводу холодної води в бойлерній у розмірі 1 000,00 грн.

Понесення позивачем вказаних витрат у зазначених сумах підтверджується розрахунково-платіжними відомостями за період з травня 2012 року по липень 2015 року, трудовими угодами та трудовими контрактами, а також наказами про прийняття на посади сантехніка та електрика, товарним чеком №71 від 23.02.2014 р. на придбання задвижки на бойлер, актом виконаних робіт в ЦТП (бойлерній) по вул. Солом'янській, 6-В від 06.03.2014 р., а також актом приймання виконаних робіт за трудовою угодою від 25.12.2014 р.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про обґрунтованість вказаних вимог, задовольнив позов.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ЖБК "Промбудівельник" не пізніше 18 числа, наступного за звітним місяцем, повинен вносити плату на рахунок ЖБК "Юність-2" за технічне обслуговування теплового пункту, згідно наданих розрахунків.

Отже, наведеним пунктом договору визначено строк виконання грошового зобов'язання відповідачем - до 18 числа місяця, наступного за звітним.

Доводи апелянта про відсутність розрахунків, на підставі яких повинна була вноситись плата за технічне обслуговування теплового пункту, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні докази того, що розрахунки витрат, пов'язаних з таким обслуговуванням, надавалися щомісячно відповідачу для здійснення відшкодування, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на таких розрахунках (а.с.174-184).

У будь-якому випадку, не надання позивачем розрахунків не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за технічне обслуговування теплового пункту, оскільки це не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, на момент звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з відшкодування половини понесених позивачем витрат настав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу станом на день подачі позову до суду підтверджується матеріалами справи, що наведено вище у даній постанові.

Заперечення відповідача щодо розміру заробітної плати сантехніка та електрика не приймаються господарським судом, оскільки нарахована до стягнення з відповідача сума компенсації заробітної плати відповідає граничним розмірам, вказаним в додатках №1 та №2 до Договору, які були затверджені відповідачем.

Отже, відповідач, підписавши договір та затвердивши додатки до нього визнав розмір окладу вказаних працівників обґрунтованим, а тому доводи апелянта у вказаній частині підлягають відхиленню за необґрунтованістю.

Також, колегією суддів відхиляються доводи відповідача про те, що згідно додатку 2 до розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.05.2015 № 279 за КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м.Києва" закріплено на праві господарського відання бойлерну, що знаходиться за адресою: вул. Солом'янська, 6-В, половину витрат пов'язаних з обслуговуванням якої зобов'язався сплачувати ЖБК "Промбудівельник" за договором, укладеним з позивачем.

Так, апелянтом на підтвердження вказаної обставини надано апеляційному суду (в засіданні 25.01.2016) не засвідчену копію листа КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м.Києва" від 30.12.2015 № 38-7650/03.

Вказаний документ не приймається колегією суддів як доказ.

Апелянт не обґрунтував неможливість подання доказів щодо наведеної в листі обставини з передачі будівлі бойлерної іншій особі до суду першої інстанції, тоді як наявність поважних причин такого неподання відповідно до ст. 101 ГПК є обов'язковою передумовою прийняття додаткового доказу апеляційним судом.

Крім цього, вказана копія листа, як вже зазначалось, не засвідчена. Дана обставина також є підставою вважати поданий лист неналежним доказом по справі.

В судовому засіданні 25.01.2016 представник позивача вказану обставину заперечив.

З метою з'ясування обставин щодо передачі бойлерної, яка знаходиться за адресою: вул. Солом'янська, 6-В іншій особі, зокрема вказаній в поданому апелянтом листі, - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м.Києва", колегією суддів було зобов'язано сторін надати відповідні докази з даного приводу.

Позивачем, на вимогу апеляційного суду надано, зокрема наступні документи: копія листа Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2016 № 108-1459 (оригінал пред'явлено до огляду в засіданні суду), в якому повідомляється про те, що тепловий пункт за адресою: вул. Солом'янська, 6-В відсутній у додатку до розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.05.2015 № 279 "Про передачу та закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, за комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва"; належним чином засвідчена копія акту приймання-передавання основних засобів від 23.07.2015, за яким бойлерна по вул. Солом'янській, 6-в, передана на баланс ПАТ "Київенерго" (Передача здійснена після періоду, за який уторився борг заявлений до стягнення).

Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених у листі Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2016 №108-1459 надано не було.

Слід зазначити, що обставини перебування на балансі бойлерної жодним чином не впливають на зобов'язання відповідача за договором в частині здійснення оплати за технічне обслуговування теплового пункту, оскільки станом на час виникнення заборгованості вказаний договір був чинний, а отже апелянт був зобов'язаний виконувати його умови в частині здійснення оплати.

Жодних доводів на підтвердження зворотного апелянтом не наведено та доказів не подано.

За наведених обставин, вказані доводи апелянта не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні, а тому відповідно не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Позивачем, окрім суми основного боргу заявлено вимоги про стягнення 3% річних в сумі 1 766, 33 грн. та інфляційних в сумі 11 313,05 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

З урахуванням того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 1 766, 33 грн. та інфляційних в сумі 11 313,05 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Крім цього, колегія суддів вважає обґрунтованим покладення на відповідача 2 000, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2015 у справі №910/18491/15 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи №910/18491/15 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко