Рішення № 55464459, 02.02.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 р.Справа № 917/2578/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, в особі Велико-Кохнівської філії, 39601, Полтавська область, м. Кременчук, проспект Полтавський, 227

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 39763, Полтавська область, с. Кам'яні Потоки, вул.Леніна, буд.112

про стягнення грошових коштів у сумі 3018,36 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники сторін:

від позивача: відсутні

від відповідача: відсутні.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного рішення (ст.85 ГПК України).

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 3018,36 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії № 3353 від 20.10.2008 року.

Представник позивач в судове засідання не з'явився, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримував в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимог попередньої ухвали суду не виконав, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Відомості про державну реєстрацію відповідача підтверджуються даними, що містяться на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

20.10.2008 р. між сторонами було укладено Договір № 3353 (далі - Договір, а.с. - 16-19), згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача приєднаною потужністю 60,0 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (п.1 Договору).

В п. 2.1 Договору встановлено, що під час виконання договору та вирішення всіх питань, що ним не обумовлені, сторони зобов'язані керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно з пп. 3.2.1 п. 3.2 Договору споживач має право на зміну (коригування) договірної величини споживання електричної енергії в порядку, визначеному умовами розділу 5 договору.

Згідно п. 1 Додатку №2 до Договору про постачання електричної енергії Договору №3353 від 20 жовтня 2008 року, розрахунковим вважається період з 8-00 годин 18 числа попереднього місяця до 8-00 годин такого ж числа поточного місяця.

Згідно п. 8 вказаного Додатку, коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності у відповідності до п.5.5 цього Договору здійснюється при виконанні Споживачем наступних умов:

а) звернення споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду;

б) проведення попередньої оплати за договірний обсяг електричної енергії з врахуванням додаткового заявленого не пізніше п'яти робочих днів після дня звернення.

Коригування дійсне з дня, вказаного в письмовому повідомленні постачальника про проведення коригування, але не раніше, ніж з дня проведення оплати. При наявності заборгованості за спожиту електричну енергію коригування не проводиться.

В додатку № 1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" сторонами узгоджені обсяги споживання відповідачем електричної енергії, по місяцях 2015 року, у тому числі в червні цього року в обсязі 5,000 тис кВт/год.(а.с. -20).

Відповідно до п. 5.5 Договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури та додатку № 2 «Порядок розрахунків».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 05.06.2015 просив збільшити договірну величину електроспоживання на червень місяць 2015 року до 10 000 кВт/г (а.с.24).

За даними позивача, Велико - Кохнівською філією листом від 15.06.2015 року відмовлено відповідачу в коригуванні договірних величин електроспоживання на розрахунковий період червня 2015 року тому, що оплати на протязі п'яти робочих днів після дня звернення не надійшло. Лист відповідачем отримано, згідно поштового повідомлення (а.с. - 25).

Тому, відповідно до умов Договору, договірна величина споживання електричної енергії на червень 2015 року складала 5,000 тис кВт/г. Відповідно до акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії від 18.06.2015р., підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств, величина фактично спожитої електричної енергії протягом червня 2015 р. склала 7,110 тис кВт/г. Таким чином, перевищення договірної величини споживання електроенергії за розрахунковий період червня 2015 року склало 2,110 тис кВт/г.

Позивач направив відповідачу повідомлення № 13-01-03-1/1060 від 18.06.2015р. про перевищення договірної величини споживання електроенергії на 2,110 тис кВТ/г, та необхідність сплати 3018,36 грн. двократної вартості (а.с.26).

На оплату даної суми санкцій позивач вистави відповідачу рахунок № С3353 від 18.06.2015р. (а.с.26).

В зв'язку з тим, що санкція за перевищення договірної величини споживання електроенергії відповідачем не сплачена позивач звернувся до суду з даним позовом про примусове стягнення 3018,36 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, на підставі договору про постачання електричної енергії № 3353 від 20.10.2008 року.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору енергопостачання. Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 5 п. 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, (зі змінами та доповненнями; далі - Правила КЕЕ) споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача.

Згідно з п. 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

Отже, пропозиції споживача щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії є пріоритетними за умови здійснення попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником заяви споживача не пізніше строку, встановленого ч. 3 п. 4.4 Правил КЕЕ, та за відсутності заборгованості з оплати спожитої електричної енергії.

Умови щодо оплати на протязі 5 днів після звернення відповідача до позивача з заявою про коригування договірних величин електроспоживання, заявником дотримано не було.

Отже, позивач правомірно відмовив відповідачу в проведенні коригування договірної величини споживання електричної енергії на червень 2015 року.

В додатку № 1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" сторонами узгоджені обсяги споживання відповідачем електричної енергії, в червні 2015р. в обсязі 5,000 тис кВт/год. Фактично за цей місяць відповідачем було спожито 7,110 тис кВт/год. Отже, відбулося перевищення договірної величини споживання електроенергії на 2,110 тис кВт/год.

Частиною 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п. 6.16 Правил КЕЕ, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

У пп. 4.2.2 п.4.2 Договору встановлена відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у вигляді сплати постачальнику двократної вартості різниці фактично спожитих та договірних величин.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 3018,36 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. Відповідач наданими йому правами не скористався, жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не надав.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, зясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача з урахуванням приписів ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (39763, Полтавська область, с. Кам'яні Потоки, вул.Леніна, буд.112, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819) в особі Велико-Кохнівської філії (39601, Полтавська область, м. Кременчук, проспект Полтавський, 227, р/р 260 363 013 64 у Філію -Полтавського облуправління ВАТ «Ощадбанк»; МФО 331 467, код 256 934 41) 3018,36 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (39763, Полтавська область, с. Кам'яні Потоки, вул.Леніна, буд.112, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819, р/р 260 091 732 850 71 в ПГРУ КБ "Приватбанк» м.Полтава; МФО 331 401) 1218,00 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.02.2016р.

Суддя Н.Г. Гетя