Рішення № 55464047, 01.02.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 лютого 2016 року м.ХарківСправа № 913/1224/15

Провадження №14/913/1224/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 13278143 грн. 95коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

при секретарі судового засідання Дохняк І.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №14-135 від 13.05.2014

від відповідача: представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 13037074 грн. 49 коп. та 3 % річних у розмірі 241069 грн. 46 коп., нарахованих за прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання за договором купівлі-продажу природного газу №062/14-ПР від 10.12.2013.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №06-05-7 від 05.01.2016, в якому відповідач не погоджується з заявленими до стягнення сум інфляційних нарахувань у розмірі 13037074 грн. 49 коп. (за зобовязаннями листопада 2014 року у сумі 2252256 грн. 92 коп. та за зобовязаннями грудня 2014 року у сумі 10784817 грн. 57 коп.) та 3% річних у розмірі 241069 грн. 46 коп. (за зобовязаннями листопада 2014 року у сумі 12471 грн. 19 коп. та за зобовязаннями грудня 2014 року у сумі 228598 грн. 27 коп.). На думку відповідача інфляційні нарахування за зобовязаннями листопада 2014 року мають складати 1198319 грн. 97 коп., 3 % річних за зобовязаннями листопада та грудня 2014 року мають складати 233125 грн. 19 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Позивач, Покупець) та Державним підприємством «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (далі - Відповідач, Покупець) 10 грудня 2013 року був укладений договір купівлі-продажу природного газу №62/14-ПР (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, виключно для власних потреб, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Продавець передає Покупцю з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ в обсязі до 133777 тис.куб.м.

На виконання п. 2.1. Договору позивач поставив протягом січня - грудня 2014 року, а відповідач прийняв природний на загальну суму 287555374 грн. 95 коп., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу б/н від 31.01.2014 на суму 13096990 грн. 03 коп. (за січень 2014 року), від 28.02.2014 б/н на суму 39076894 грн. 43 коп. (за лютий 2014 року), від 31.03.2014 б/н на суму 42558975 грн. 18 коп., (за березень 2014 року), від 30.04.2014 б/н на суму 9599139 грн. 82 коп. (за квітень 2014 року), від 31.10.2014 б/н на суму 34220567 грн. 30 коп. (за жовтень 2014 року), від 30.11.2014 б/н на суму 66825168 грн. 48 коп. (за листопад 2014 року) та від 31.12.2014 б/н на суму 82177639 грн. 71 коп. (за грудень 2014 року).

Таким чином позивачем передано відповідачу за період січень - грудень 2014 року природного газу на загальну суму 287555 374 грн. 95 коп.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Рішенням господарського суду Луганської області у справі № 913/171/15 з відповідача на користь позивача було стягнуто суму основного боргу та суми нарахованих штрафних санкцій за період прострочення виконання зобовязань з 15.02.2014 по 04.02.2015 за поставлений природний газ у січні - грудні 2014 року за цим договором.

Враховуючи той факт, що відповідач продовжував ухилятись від обовязку щодо оплати суми основного боргу та, відповідно, допускав прострочення виконання зобовязань щодо оплати спожитого природного газу, позивач нарахував відповідачу інфляційні нарахування у розмірі 13037074 грн. 49 коп. та 3 % річних у розмірі 241069 грн. 46 коп. за період прострочення виконання зобовязань щодо оплати отриманих обсягів природного газу з 05.02.2015 по 03.04.2015 (день остаточного розрахунку) за поставлений природний газ у січні-грудні 2014 року за цим договором.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача даних сум.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконувались умови договору щодо оплати отриманого природного газу, тому він зобовязаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Але, при здійсненні розрахунку інфляційних втрат позивач безпідставно бере суму боргу станом на 15 число місяця по кожному періоду застосування індексу інфляції, зокрема:

За зобовязаннями листопада 2014 року:

- січень 2015 року 45482490 грн. 29 коп.

- лютий 2015 року 15892447 грн. 49 коп.

За зобовязаннями грудня 2014 року:

- січень 2015 року 82177639 грн. 71 коп.

- лютий 2015 року 82177639 грн. 71 коп.

- березень 2015 року 34693314 грн. 55 коп.

З таким алгоритмом розрахунку позивача погодитись не можна, оскільки він суперечить позиції Вищого господарського суду України, який в абз. 3 п.п. 3.2. ч. 3 Постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» від 17.12.2013 року № 14 (далі - Постанова Пленуму).

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем в розрахунку втрат від інфляції по кожному місяцю було взято суму боргу на початок місяця та застосовано поточний індекс інфляції, а не індекс інфляції за наступний місяць, як зазначено вище.

Суми боргу, на які мають нараховуватись інфляційні повинні відповідати:

За зобовязаннями листопада 2014 року:

- січень 2015 року 21477735 грн. 24 коп.

- лютий 2015 року 0 грн. 00 коп.

За зобовязаннями грудня 2014 року:

- січень 2015 року 82177639 грн. 71 коп.

- лютий 2015 року 58655374 грн. 95 коп.

- березень 2015 року 22655374 грн. 95 коп.

Таким чином, інфляційні нарахування за зобовязаннями листопада 2014 року мають складати 1138319 грн. 97 коп., 3 % річних за зобовязаннями листопада та грудня 2014 року мають складати 233125 грн. 19 коп.

Саме ці суми 3% річних і інфляційних нарахувань підлягають стягненню на користь позивача.

В решті у задоволенні позову слід відмовити за необгрунтованістю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про стягнення 13278143 грн. 95 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (ідентифікаційний код 00131050, юридична адреса: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, Сєвєродонецька ТЕЦ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код 20077720, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6) інфляційні нарахування -1138319 грн. 97 коп., 3% річних - 233125 грн. 19 коп., витрати на сплачений судовий збір 20571 грн. 68 коп. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 01.02.2016 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 04 лютого 2016 року.

Суддя Є.А.Лісовицький