Ухвала суду № 55464044, 02.02.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

02 лютого 2016 року Справа № 913/664/15

Провадження № 24/913/664/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія", м. Красноармійськ Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 202 156 грн. 52 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Рябцева О.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Гудей Н.Ф.

у засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" 26.01.2016 звернулось до господарського суду Луганської області з заявою від 11.01.2016 № б/н відповідно до ст. 121 ГПК України про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2015 у справі № 913/664/15 на 24 місяці.

На обґрунтування заяви відповідач вказує, що у зв’язку з фактичним знаходженням підприємства, основних активів і його виробничих потужностей в зоні проведення антитерористичної операції, введенням в дію Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" має обмеження щодо отримання необхідних для безперебійного функціонування підприємства товарно-матеріальних цінностей, а також позбавлено можливості щодо реалізації вугільної продукції, що призвело до важкого економічного стану відповідача. Фактичне місцезнаходження активів відповідача на території антитерористичної операції: м. Ровеньки Луганської області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Вугледобувні шахти, які розташовані на території м. Ровеньки, є безпосередніми постачальниками вугілля, від реалізації якого залежить існування підприємства. Вивезення та реалізація вугілля ускладнена у зв’язку з пошкодженням залізничних колій, перевезення автомобільним транспортом неможливо, оскільки через лінію зіткнення вугілля не вивозиться. Крім того, під час проведення антитерористичної операції вивезення вугілля загрожує також і майновим інтересам компанії, оскільки є випадки незаконного заволодіння транспортними засобами озброєними людьми. Складнощі у господарській діяльності ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" вплинули на фінансовий стан підприємства, а саме: відповідно до фінансового звіту за перше півріччя 2015 року збитки складають 507 844 тис. грн. Поточні надходження на рахунки підприємства, в першу чергу, спрямовані на виплату заробітної плати робітникам та сплату відповідних податків. Станом на 16.12.2015 заборгованість з виплати заробітної плати працівникам підприємства складає 94 961 658 грн. 92 коп. Вказані обставини ускладнюють або на теперішній час роблять неможливим виконання рішення суду.

Представники сторін правом на участь у судовому засіданні не скористались, витребувані ухвалою суду від 26.01.2016 документи не надали.

Оцінивши надані відповідачем документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Луганської області від 13.10.2015 у справі № 913/664/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія" борг в сумі 128 400 грн. 00 коп., пеню в сумі 6 420 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 3 503 грн. 74 коп., інфляційні втрати в сумі 63 832 грн. 78 коп., судовий збір в сумі 4 043 грн. 13 коп., всього 206 199 грн. 65 коп.

На примусове виконання рішення суду позивачу 04.11.2015 видано наказ від 30.10.2015 № 913/664/15.

На підставі наказу суду Відділом державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції постановою від 20.11.2015 відкрито виконавче провадження № 49435850.

Постановою від 27.11.2015 ВДВС Сєвєродонецького міського управління юстиції на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" постановив стягнути з боржника – ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" виконавчий збір в розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, в розмірі 20 619 грн. 96 коп., та постановою від 27.11.2015 відповідно до ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження № 49435850 приєднане до зведеного виконавчого провадження № 49724597.

Судове рішення було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" на рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2015 у справі № 913/664/15 залишено без задоволення, а рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підпунктом 7.1.1 п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Згідно п.п. 7.2 п. 7 зазначеної постанови Пленуму підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд вважає, що вказані відповідачем обставини для відстрочки виконання рішення безпосередньо впливають на господарську діяльність підприємства та його фінансовий стан, але слід враховувати такі ж наслідки і для стягувача.

Відповідач в порушення ст. 33 ГПК України на обґрунтування заяви не надав будь-яких доказів на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим на даний час чи в майбутньому, чи наявності виняткових випадків, що впливають на виконання судового рішення, а саме: що основні активи та виробничі потужності підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території, неможливість отримання товарно-матеріальних цінностей для безперебійного функціонування підприємства, неможливість реалізації вугільної продукції, сплату податковів та наявність заборгованості з виплати заробітної плати на час звернення до суду. Крім того, наявність заборгованості з виплати заробітної плати належним чином не підтверджена документами бухгалтерського обліку станом на час звернення, а надана головним бухгалтером довідка не засвідчена печаткою товариства. Також не надано належних доказів, що у відповідача з’явиться можливість виконати рішення через 24 місяці.

Пунктом 7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що за відсутності підстав для надання відстрочки виконання рішення господарський суд виносить ухвалу про відмову у відстрочці виконання рішення.

За таких обставин, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" від 11.01.2016 № б/н про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2015 у справі № 913/664/15 слід відмовити.

Після усунення недоліків, що зумовили відмову у задоволенні заяви, відповідач має право знову звернутись з нею до господарського суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" від 11.01.2016 № б/н про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2015 у справі № 913/664/15 відмовити.

Суддя О.В.Рябцева