Рішення № 55463853, 28.01.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/144/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2016 Справа № 908/5752/15

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства Підприємство комунальної власності, м. Енергодар, Запорізької області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Променергоавтоматика, м. Енергодар, Запорізька область

про стягнення 15425,44 грн.

СУТЬ СПОРУ:

18.11.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулось КП Підприємство комунальної власності до ТОВ Променергоавтоматика про стягнення 15425,44 грн., з яких: сума 7618,78 грн. основний борг, сума 3007,16 грн. пеня, сума 235,40 грн. 3% річних, сума 4564,10 грн. інфляційні втрати.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 25.06.2013р. між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як споживачем, був укладено договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій № 295. Відповідно до п. 1.1 договору позивач надає послуги відповідачу по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій в житлових будинках № 38, 43 по проспекту Будівельників в місті Енергодар, а відповідач зобовязується своєчасно оплачувати послуги за встановленим тарифом в строк і на умовах, передбачених договором. Позивачем, на виконання умов договору, комунальні послуги надавались вчасно та належної якості, що підтверджується актами про надання послуг. Відповідач свої зобовязання по оплаті наданих послуг не виконує, у звязку з чим станом на 10.11.2015р. заборгованість відповідача перед позивачем за період з 31.07.2013р. по 30.04.2015р. складає 7618,78 грн. У звязку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 7618,78 грн. основного боргу, а також 3007,16 грн. пені, 235,40 грн. 3% річних та суму 4564,10 грн. інфляційних втрати.

18.11.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл, справу призначено до розгляду судді Топчій О.А. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.11.2015р. порушено провадження у справі № 908/5752/15, присвоєно справі номер провадження № 35/144/15, розгляд якої призначено на 08.12.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 08.12.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.01.2016р.

Ухвалою суду від 12.01.2016р. в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено на пятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 28.01.2016р.

25.01.2016 р. через канцелярію господарського суду Запорізької області від представника позивача надійшло клопотання про залучення доказів по справі, а саме: копії договорів про надання послуг з централізованого водопостачання № ВО-422, № 423 від 01.06.2013 р та № ТЕ-419 від 01.06.2013 р.

28.01.2016р. до суду від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без участі представника ТОВ Променергоавтоматика. В даній заяві позивач також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не зявлявся, заявлені позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов та приймати участь в розгляді справи не скористався. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином.

Ухвали суду від 20.11.2015 р., від 08.12.2015 р. від 12.01.2016 р., були направлені на адресу, вказану в позовній заяві та у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 71503, АДРЕСА_1.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду від 20.11.2015 р., від 08.12.2015 р. повернулись на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання», ухвала суду від 12.01.2016 р. на адресу суду не повернулась

Отже суд приходить до висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України та за заявою представника позивачів без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 28.01.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

25.06.2013р. між КП Підприємство комунальної власності (виконавець, позивач у справі) та ТОВ Променергоавтоматика (споживач, відповідач) був укладений договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій № 295, предметом якого є надання виконавцем послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкової території (далі - послуги) в житлових будинках № 38, 43 по проспекту Будівельників у місті Енергодар, а споживач зобовязався своєчасно оплачувати за встановленим тарифом, в строк та на умовах, передбачених даним договором (1.1).

Відповідно до п. 2.2 договору сума щомісячних платежів по даному договору складає: пр. Будівльників, 38 95,23 грн. (крім того ПДВ 19,05 грн.); пр. Будівельників, 43 148,96 грн. (крім того ПДВ 29,79 грн.).

Пунктом 2.3 договору сторони визначали, що оплата по договору здійснюється на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Згідно з п. 2.5 договору основним документом для обліку та оплати є акт виконаних робіт. Акт виконаних робіт є первинним документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції з правом формування у виконавця доходу і дебіторської заборгованості, у споживача - витрат та кредиторської заборгованості. Акт надається споживачу нарочно або направляється поштою. Споживач зобов'язаний повернути підписаний 1 примірник акту на адресу виконавця протягом трьох робочих днів з дня отримання акту. У випадку неповернення споживачем акту виконаних робіт на протязі трьох робочих днів буде вважатися, що акт споживачем прийнятий та підписаний, претензій споживач до виконання послуг виконавця не має.

Пунктом 4.4.2 договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій № 295 від 25.06.2013 р. визначено, що відповідач зобовязаний сплачувати послуги в установлені в договору строки.

Відповідно до п. 5.6 договору він діє з моменту підписання уповноваженими особами сторін і діє по 31.12.2013р. та вважається продовженим на той самий строк і тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляду.

Доказів розірвання договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій № 295 від 25.06.2013 р. сторонами не надано, а тому даний договір є діючим.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач у період з липня 2013р. по квітень 2015р. надавав відповідачу послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, за адресами пр. Будівельників буд. 38 та буд. 43. Виконання послуг підтверджується актами про надання послуг, які підписані обома сторонами. Копії акті містяться в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, оплату за надані послуги згідно договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій № 295 від 25.06.2013 р. в строки визначені в договір не здійснював.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач належним чином не виконував свої зобовязання за договором, послуги повязані з утриманням будинків, споруд та прибудинкових територій у період з липня 2013р. по квітень 2015р. не оплачував, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість.

Позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу в розмірі 7618,78 грн.

Однак, здійснивши перерахунок наданих послуг за актами, копії яких містяться в матеріалах справи, суд встановив, що сума боргу за заявлений період становить 7325,75 грн., про що також свідчить надана позивачем оборотна сальдо відомість по рахунку (а.с. 20).

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку сума 293,03 грн. нарахована за надані послуги за травень місяць 2015 р., що не є періодом, який входить до предмету позову

Отже, за період з липня 2013р. по квітень 2015р. у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 7325,75 грн.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути 7325,75 грн. основного боргу за вказаний вище період. В частині стягнення 293,03 грн. відмовити.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3007,16 грн. за загальний період з 06.08.2013р. по 10.11.2015р.

Пунктом 3.2 договору сторонами визначено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати виконаних послуг він сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ж ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З приписів п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 слідує, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок пені наданий позивачем (а.с. 67-74), суд вважає за необхідне скорегувати його в частині визначення періоду обмеживши нарахування пені шістьома місяцями.

Так, пеня нараховується за загальний період з 06.08.2013р. по 10.11.2015р., сума пені, при цьому, становить 978,70 грн. Розрахунок здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство».

Таким чином, до стягнення підлягає пеня в розмірі 978,70 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 235,40 грн. 3% річних за загальний період з 06.08.2013р. по 10.11.2015р. та суму 4564,10 грн. інфляційних втрат за загальний період з 06.08.2013р. по 10.11.2015р. (розрахунок в матеріалах справи а.с. 75-84).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд не виходить за межі зазначеного позивачем максимального розміру нарахування річних, залишаючи їх суму в заявленому позивачем розмірі.

Пунктом 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» визначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997р. № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

З приписів даного листа вбачається, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, при чому може мати місце як інфляція грошових коштів, так і дефляція, і коли строк виконання зобовязання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобовязання після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат суд встановив, що період нарахування інфляційних позивачем визначений вірно. В той же час, суд вважає за необхідне не змінюючи період нарахування, коригувати розрахунок в частині розміру інфляційних за актом надання послуг за липень 2013р. на суму 715,01 грн., оскільки інфляційні становлять за заявлений позивачем період становлять 560,67 грн. Перевіривши нарахування інфляційних за іншими актами, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд залишає інфляційні нарахування в заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 235,40 грн. 3% річних та сума 4331,21 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1016,30грн. покладаються на відповідача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 Закону України «Про судовий збір» у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Таким чином, переплачена сума судового збору в розмірі 609 грн. буде повернута позивачу після подання відповідного клопотання до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Променергоавтоматика (71503, АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ 33561829) на користь Комунального підприємства Підприємство комунальної власності 71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1; код ЄДРПОУ 32166551) сума 7325 (сім тисяч триста двадцять пять) грн. 75 коп. основного боргу, сума 978 (девятсот сімдесят вісім) грн. 70 коп. пені, сума 235 (двісті тридцять пять) грн. 40 коп. 3% річних, суму 4331 (чотири тисячі триста тридцять один) грн. 21 коп. інфляційних втрат, суму 1016 (одна тисяча шістнадцять) грн. 30 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 02.02.2016р.

Суддя О.А. Топчій