Ухвала суду № 554616, 27.03.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2007 року м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс» на постанову господарського суду Черкаської області від 15 грудня 2005 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 березня 2006 року, у справі № 09/4740а за позовом ТОВ «Сінніс» до Черкаської обєднаної державної податкової інспекції, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Сінніс» звернулось до суду з позовом до Черкаської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0010031501/0 від 05.10.2005 про визначення суми податкового зобов'язання по платі за торговий патент за період з 01.08.2005 року по 30.09.2005 року в сумі 228489 грн., з підстав невідповідності його чинному законодавству.

Постановою господарського суду Черкаської області від 15 грудня 2005 року, яка залишена без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 березня 2006 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Сінніс» просить скасувати зазначені судові рішення та винести нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права.

У запереченнях на касаційну скаргу Черкаська ОДПІ зазначає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відповідно до ст. 14 ЗУ «Про систему оподаткування» відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Порядок придбання патентів в сфері торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, а також порядок оплати вартості торгових патентів, врегульований ЗУ «Про патентування». Відповідно до п. 2 ст. 2 ЗУ «Про патентування» торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в ч. 1 ст.1 цього Закону, в тому числі надання послуг в сфері грального бізнесу. Пункт 4 статті 5 цього Закону визначає, що термін дії торгового патенту на здійснення операцій в цій сфері становить 60 календарних місяців.

Пунктом 5 статті 5 ЗУ «Про патентування» визначено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці.

На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії. Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Черкаською ОДПІ була проведена невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог Закону України «Про патентування» при здійсненні діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу за період з 01.08.2005 року по 30.09.2005 року, за результатами якої складений акт № 15-117/22810515. Перевіркою встановлено, що акту перевірки позивач у період з 01.08.2005 року по 30.09.2005 року надавав послуги у сфері грального бізнесу, а саме експлуатація гральних автоматів на території міста Черкаси. Станом на 01.08.2005 року підприємство придбало - 250 торгових патентів на гральні автомати; 03 серпня 2005 року - 10 торгових патентів на гральні автомати; 16 серпня 2005 року - 20 торгових патентів на гральні автомати. У період з 01.08.2005 року по 30.09.2005 року підприємством було сплачено плати за торгові патенти - 63815 грн. Відповідно до п. 3. ст. 5 ЗУ «Про патентування» підприємство повинно було сплатити в період з 01.08.2005 року по 30.09.2005 року плати за торгові патенти - 313683 грн. Таким чином, за результатами перевірки позивачем не доплачено 228489 грн., чим порушено пункт 5 ст. 5 ЗУ «Про патентування».

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач обґрунтовано застосував збільшену вартість торгового патенту та визначив позивачу податкове зобов'язання по платі за торговий патент в період з 01.08.2005 року по 30.09.2005 року в сумі 228489 грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс» відхилити, а постанову господарського суду Черкаської області від 15 грудня 2005 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 березня 2006 рокузалишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді: