Ухвала суду № 55453265, 01.02.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/2942/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/85/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Левченко Т. А. , Криворотенка В. І. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2015 року

за скаргою ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4 щодо складання постанови та акту про передачу майна та на дії начальника відділу Державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 щодо не забезпечення контролю за діями державного виконавця та затвердження акту та постанови про передачу майна, боржник ОСОБА_3, стягувач Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», заінтересована особа - приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7,

у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_8 банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_7

про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості, судових витрат та звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою на дії державних виконавців, яку 28 жовтня 2015 року остаточно уточнивши, просив визнати дії державного виконавця неправомірними в частині складення постанови та акту від 20 квітня 2015 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу; визнати протиправною бездіяльність начальника ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 в частині незабезпечення контролю за діями державного виконавця та визнати неправомірним затвердження акту та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 20 квітня 2015 року; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Мірошниченко Н.Р., затверджену Начальником ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 від 20 квітня 2015 року ВП № 42623500 про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу предмета іпотеки; визнати недійсним свідоцтво (про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися (вся) серія та номер 1166 від 31 серпня 2015 року, видане приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_6; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 24032844 від 31 серпня 2015 року прийнятого Приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_6

Свої вимоги мотивував тим, що Роменським міськрайонним судом 27 жовтня 2009 року виданий виконавчий лист №2-350/2009, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нежиле приміщення (магазин), за адресою: м. Ромни, вул. Київська,80-Г, загальною площею 75,7 кв.м (далі по тексту - Предмет іпотеки), яке належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 серпня 2006 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №340-РБФ від 21 грудня 2007 року в сумі 41 184,11 доларів США та 3 407,85 грн. пені, шляхом реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» з початковою ціною предмета іпотеки 365526,90 грн. За цим виконавчим листом 24 березня 2014 року було повторно відкрито виконавче провадження №42623500. У той же день 23 квітня 2014 року складено акт арешту й опису майна боржника, а саме нежиле приміщення (магазин) що знаходиться за адресою: Сумська область, м.Ромни, вул. Київська, 80-Г. 12 травня 2014 року направлено заявку на реалізацію описаного майна до управління ДВС головного територіального управління юстиції у Сумській області. Майно виставлялось на прилюдні торги тричі. Треті електронні торги по лоту №29529 також не відбулися, про що системою сформовані протокол №36272 від 12 січня 2015 року. І тільки 11 лютого 2015 року від стягувача надійшов лист про надання згоди на залишення за собою нереалізованого майна - Предмету іпотеки. 31 серпня 2015 року на підставі акту про передачу майна, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Роменської міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 20.04.2015 року, стягувач АБ «Укргазбанк», у рахунок погашення боргу, отримав свідоцтво на право власності на Предмет іпотеки. Приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_6 прийняла рішення про державну реєстрацію виникнення права власності та видала стягувачу Свідоцтво про право власності №1166 від 31 серпня 2015 року. 17 вересня 2015 року звернувшись до державного виконавця, ОСОБА_3 отримав копію постанови датовану 20 квітня 2015 року № 42623500 про передачу майна стягувачу та акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу. Посилаючись на ч.8 ст.54 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст.49 ЗУ Про іпотеку стверджує, що іпотекодержатель АБ «Укргазбанк» за результатами третіх прилюдних торгів, у встановлений десятиденний строк з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися (до 23.01.2015) не скористався своїм правом, а тому, державний виконавець Мірошниченко Н.Р. не мала права складати акт та виносити постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення заборгованості. До того ж акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу не відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», так як містить посилання (абз.10 описової частини) на норму ч.2 ст. 62 названого Закону, яка не регламентує відносини, що склалися між сторонами. У Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за виконавчим провадженням №42623500 внесена постанова від 09 квітня 2015 року про передачу майна стягувачу, який відрізняється від змісту та дати винесення постанови про передачу майна стягувачу від 20 квітня 2015 року, що знаходиться у паперовому варіанті у матеріалах виконавчого провадження на основі якої приватний нотаріус ОСОБА_6 оформила свідоцтво на право власності. Копія постанови не була направлена боржнику взагалі.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2015 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, по суті скарги.

При цьому зазначає, що треті торги з реалізації предмета іпотеки було оголошено такими, що не відбулися 12 січня 2015 року, а Стягувач (Іпотекодержатель) до 23 січня 2015 року не скористався правом, передбаченим ч.1 ст.49 Закону України «Про іпотеку» та не заявив у встановлений законом строк про рішення придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Всупереч норм законодавства та з порушенням процесуальних строків, старший державний виконавець Мірошніченко Н.Р., керуючись ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», винесла Постанову про передачу майна стягувану та склала акт про передачу майна, на підставі яких відбувся перехід права власності на предмет іпотеки до Стягувача. Звернення стягнення на нерухоме майно боржника, як предмета іпотеки чітко визначене статтями 41-49 Закону України «Про іпотеку». У Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за виконавчим провадженням №42623500 внесена постанова від 09 квітня 2015 року про передачу майна стягувачу, який відрізняється від змісту та дати винесення постанови про передачу майна стягувачу від 20 квітня 2015 року, що знаходиться у паперовому варіанті у матеріалах виконавчого провадження на основі якої оформлено свідоцтво на право власності за Стягувачем. Вказує, що копія постанови не була направлена йому взагалі. Дані розбіжності Державний виконавець пояснює виправленням помилки, проте: Відповідно до даних Єдиного реєстру підприємств та організацій України (далі ЄДРПОУ) та Статуту повна назва Стягувана є Публічне акціонерне товариство ОСОБА_8 «УКРГАЗБАНК», а скорочена - АБ «Укргазбанк». В постанові про відкриття виконавчого провадження, в Постанові про передачу майна стягувану від 09.04.2015 року, яка розміщена в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень зазначено скорочене найменування юридичної особи. В Постанові про передачу майна стягувачу від 20 квітня 2015 року зазначено Стягувачем ПАТ «Укргазбанк» в особі СОВД АБ «Укргазбанк» дана назва не відповідає ні повній, ні скороченій назві Стягувача зазначеній в Статуті та в ЄДРПОУ. Крім того в листі № 2 від 09 лютого 2015 року намір залишити майно в рахунок погашення заборгованості складено Стягувачем з назвою АБ «Укргазбанк». Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Постанова про виправлення помилок державним виконавцем не виносилась. Сама державний виконавець Мірошниченко Н.Р. визнала, що Постанова про передачу майна стягувачу не надсилалася. Суд , при постановленні оскаржуваної ухвали на дану обставину взагалі не звернув ніякої уваги та безпідставно дійшов висновку його обізнаність у існуванні Постанови про передачу майна та пропущення строків оскарження постанови державного виконавця. Він не заперечує, що як сторона виконавчого провадження, він має право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження відповідно до Положення про єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, проте відповідно до п.3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зобовязаний копію постанови у триденний строк надіслати сторонам, чого зроблено не було.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3- ОСОБА_7, яка апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення представника Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» ОСОБА_9, державного виконавця Мірошниченко Н.Р., які проти скарги заперечують, перевіривши ухвалу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду зміні.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні скарги, суд першої інстанції з посиланням на положення ст.ст. 31, 47,62 Закону України «Про виконавче провадження», ст.49 Закону України «Про іпотеку» вважав, що дії старшого державного виконавця по винесенню Постанови про передачу майна стягувачу та складенню Акту передачі майна не суперечать вимогам законодавства. З цієї ж підстави дії начальника Роменського ВДВС ОСОБА_5 також не є незаконними. Крім того, заявником також пропущений 10-ти денний строк звернення до суду з відповідною скаргою, передбачений ст.385 ЦПК України, оскільки про порушення свого права заявник міг вчасно довідатись протягом встановленого строку шляхом доступу до ЄДРВП.

Але з такими висновком суду погодитись в повному обсязі неможливо з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 вересня 2009 року виданий виконавчий лист № 2-350/2009 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів за початковою ціною 365526,90грн. (а.с.6). За даним виконавчим листом Постановою старшого державного виконавця Мірошниченко Н.Р. від 24 березня 2014 року повторно відкрите виконавче провадження, про що винесена постанова, яка направлена стягувачу (а.с. 7).

Предмет іпотеки - нежиле приміщення (магазин), за адресою: м.Ромни, вул. Київська,80-Г, загальною площею 75,7 кв.м, належне ОСОБА_3 тричі виставлялось на прилюдні торги, які не відбувались, при цьому двічі проводилась його уцінка.

Останні прилюдні торги проходили 12 січня 2015 року.

Як встановлено судом першої інстанції, заявник та його представники у судовому засіданні визнали ту обставину, що у січні 2015 року їм було відомо про те, що треті прилюдні торги не відбулися. Водночас, матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження тієї обставини, що скаржнику було відомо про передачу іпотечного майна стягувачеві. Повідомлень про це від державного виконавця вони не отримували і такі не направлялись, що вбачається з матеріалів виконавчого провадження, оглянутих у суді апеляційної інстанції та з пояснень державного виконавця.

Є підтвердженою належними доказами та обставина, що боржник дізнався про передачу майна стягувачеві у вересні 2015 року, коли отримав вимогу Банку про звільнення іпотечного приміщення (а.с.13). Саму ж постанову та акт, які є предметом оскарження, боржник отримав у відділі ДВС 18 вересня 2015 року, що підтверджено державним виконавцем під час слухання справи в апеляційному суді. За викладених обставин колегія суддів вважає за необхідне обраховувати строк звернення до суду зі скаргою на дії державних виконавців від дня отримання оспорюваних постанови та акту, тобто з 18 вересня 2015 року. Звертаючись до суду 24 вересня 2015 року, ОСОБА_3 не пропустив встановлений Законом 10-денний строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

З огляду на викладене не можна погодитись з висновком суду про пропуск скаржником строку звернення до суду. Суд першої інстанції дійшов суперечливих висновків, вважаючи, що скаржником пропущений строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, що є підставою для залишення скарги без розгляду, і в той же час розглянув скаргу по суті, відмовивши у її задоволенні. А тому, з рішення суду підлягає виключенню висновок суду щодо пропуску заявником строку звернення до суду.

Щодо розгляду скарги по суті, колегія суддів зазначає про наступне.

19 січня 2015 року старший державний виконавец ОСОБА_4, отримавши повідомлення про те, що повторні торги по лоту № 29525 не відбулися у звязку з відсутністю покупців, в цей же день на адресу стягувача АБ «Укргазбанк» надіслала листа з пропозицією залишити за собою нереалізоване майно, який був отриманий стягувачем 26 січня 2015 року. Стягувачеві було розяснено про те, що у разі, якщо стягував у 15-денний строк письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна, на ке може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання (а.с. 28).

На пропозицію залишити за собою майно ПАТ АБ УКРГАЗБАНК надав згоду, 09 лютого 2015 року направив на адресу відділу ДВС листа (а.с. 29).

20 квітня 2015 року державним виконавцем Мірошниченко Н.Р. складена постанова про передачу стягувачеві в рахунок погашення боргу за виконавчим листом не реалізоване майно: нежиле приміщення (магазин), за адресою: м.Ромни, вул. Київська,80-Г, загальною площею 75,7 кв.м.(а.с.9) та акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу (а.с.8).

Згідно ч.6 ст.62 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання (ч.7).

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на

його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням (ч.8).

З урахуванням вимог Закону та фактичних обставин справи колегія суддів вважає, що державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону, зокрема, виконував ті повноваження, які визначені ст.62 Закону України «Про виконавче провадження». Так, за результатами прилюдних торгів, які не відбулися, державний виконавець запропонував стягувачу у пятнадцятиденний строк, визначений у Законом України «Про виконавче провадження», залишити за собою не реалізоване майно та правомірно виніс постанову та акт про залишення не реалізованого майна за стягувачем.

Не можливо погодитись з доводами ОСОБА_3 про те, що підставою для визнання дій державного виконавця протиправними є порушенням стягувачем десятиденного строку визначеного Законом України «Про іпотеку».

Так, відповідно до ст. 49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають

право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку

своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку

придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних

торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що банк дізнався про те, що торги не відбулися в день отримання повідомлення від державного виконавця, а тому, позбавлені були можливості скористатися правом на залишення за собою майна відповідно до ст. 49 Закону «Про іпотеку».

Закон не встановлює наслідком не виконання іпотекодержателем вимог ст. 49 Закону України «Про іпотеку» визнання протиправними дій державного виконавця.

Крім того, заслуговує на увагу та обставина, що в ст. 49 Закону України «Про іпотеку» йдеться про оформлення придбання предмета іпотеки іпотекодержателем протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону.

Згідно ст. 47 Закону України «Про ітопеку» організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає

відповідний протокол державному виконавцю, а також інші документи,

що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього

Закону.

На вимогу державного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов'язаний подати державному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від

реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про

реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі,

найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; назва організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні

торги, дата та місце їх проведення; відомості про покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки,

включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування; відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону.

Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги.

Державний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог цього Закону. У разі відмови видати акт про реалізацію предмета іпотеки державний виконавець повинен протягом п'яти робочих днів з дня закінчення строку, встановленого частиною

другою цієї статті, повідомити про це організатора прилюдних торгів, іпотекодержателя, іпотекодавця та покупця. Повідомлення, що містить підстави для відмови у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, підписується державним виконавцем і начальником відповідного органу державної виконавчої служби та скріплюється печаткою цього органу. Відмова державного виконавця видати акт про

реалізацію предмета іпотеки може бути оскаржена відповідно до законодавства.

На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки організатор проведення прилюдних торгів видає цей акт покупцеві, нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

Тобто, зазначена норма передбачає обовязкове отримання державним виконавцем відомостей щодо результатів реалізації іпотечного майна від організатора прилюдних торгів, що узгоджується з положеннями ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження». У даному випадку, отримавши інформацію від організатора прилюдних торгів щодо результатів торгів, державний виконавець, діючи у законний спосіб, повідомила стягувача та надала йому 15-денний строк для вирішення питання про залишення не реалізованого майна за собою в рахунок погашення заборгованості.

Розглядаючи справу в межах вимог заявника, які обґрунтовуються лише тим, що дії державного виконавця по передачі не реалізованого майна стягувачеві є протиправними у звязку з тим, що протягом 10 днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, стягувач не заявив бажання залишити за собою предмет іпотеки і не обґрунтовуючи будь-якими іншими обставинами заявлені вимоги у рамках цієї справи, колегія суддів знаходить висновок суду законним та обґрунтованим.

Заявник не позбавлений можливості захистити своє порушене право, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі Постанови про передачу майна від 20 квітня 2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 31 серпня 2015 року видане свідоцтво (про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися (вся) серія та номер 1166 та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 24032844 від 31 серпня 2015 року (а.с. 10-11).

Звертаючись до суду з даною скаргою, заявник поряд з вимогою про визнання протиправними дій державного виконавця, скасування постанови та акту про передачу нереалізованого майна, які підлягають розгляду у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, просив скасувати видане приватним нотаріусом ОСОБА_6 31 серпня 2015 року свідоцтво (про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися (вся) та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, тобто, заявив вимоги позовного характеру, які свідчать про спір про право, заявлені вимоги не стосуються дій державного виконавця, а тому, не можуть бути задоволені в рамках цієї справи.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити ухвалу.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглядаючи скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.3, 312 ч.1п.2, 313, 314ч.1.п.5, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Змінити ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2015 року в даній справі, виключивши висновок суду про пропуск заявником строку звернення до суду.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -