Постанова № 55452557, 10.11.2015, Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 511/2000/15-а

Номер провадження: 2-а/511/27/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Ільяшук А . В .,

при секретарі Войнікової Л.Ф.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військового комісара Роздільнянського районного військового комісаріату Одеської області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.07.2015 року звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просить суд поновити йому строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 25.05.2015 року, винесеної військовим комісаром Роздільнянського РВК ОСОБА_2, постанову №3 від 25.05.2015 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210-1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривен визнати незаконною та скасувати, а адміністративну справу - закрити. Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуваною постановою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст.210-1 КУпАП, а саме за те, що він, перебуваючи на посаді Гаївського сільського голови, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, на виконання Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію», яким було оголошено мобілізацію до Збройних сил України, згідно ст.18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» повинен був організувати під час мобілізації у встановленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обовязку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - пятою статті 22 цього Закону відповідно до мобілізаційних планів. Мобілізаційним повідомленням від 17.03.2015 року, виданим спільно Роздільнянською РДА та військовим комісаром Роздільнянського РВК у відповідності до вимог статей 14, 17 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивача зобовязано організувати оповіщення військовозобовязаних, які проживають на території Гаївської сільської ради, шляхом вручення повісток та прибуття їх до Роздільнянського РВК з метою мобілізації. Мобілізаційне повідомлення отримано особисто позивачем, проте, як зазначено в оскаржуваній постанові, позивач не виконав покладені на нього обовязки щодо забезпечення оповіщення та прибуття громадян на збірний пункт до Роздільнянського РВК під час мобілізації, не забезпечив прибуття до Роздільнянського РВК жодного військовозобовязаного, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210-1 КУпАП (порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію). На позивача накладено штраф у розмірі 510 гривень за вчинення вказаного правопорушення.

На думку позивача, в порушення вимог законодавства військовий комісар ОСОБА_2 розглянув адміністративну справу без участі позивача, не сповістив його належним чином про час, дату та місце розгляду справи, не зазначив у постанові, на підставі яких фактичних даних ним було встановлено зазначене порушення. Також не відібрано письмових пояснень позивача, як особи, яка притягується до відповідальності, пояснень свідків. Не зясування всіх цих обставин, на думку позивача, призвело до винесення необґрунтованої та незаконної постанови. Крім того, у протоколі №3 від 09.03.2015 року відносно ОСОБА_1 в графі:«пояснення (зауваження) особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» пояснення позивача відсутні, а зазначено, що він відмовився від надання пояснень у присутності свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, що позивач спростовує, оскільки протокол складено у його відсутності. Позивачу не розяснено його права, не надано захисника, тому він вважає,що порушено порядок розгляду адміністративної справи, передбачений КУпАП.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, вказав, що вказаного правопорушення не вчиняв, добросовісно виконує свої обовязки, як сільський голова, організував та забезпечив оповіщення та прибуття військовозобовязаних до РВК у вказаний період, щодо відсутності деяких з них за місцем проживання були складені акти, які також надані до військового комісаріату працівниками сільської ради. Наголосив, що протокол складено у його відсутності, а також про розгляд протоколу він сповіщений не був.

Відповідач та його представник надали письмові заперечення по справі (а.с.8-9), позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні, вважають дії відповідача щодо складання протоколу від 09.04.2015 року та його розгляду 25.05.2015 року правомірними, надали докази на підтвердження своїх заперечень.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, вивчивши адміністративну справу, заслухавши пояснення позивача, відповідача, його представника, дослідивши заперечення відповідача, допитавши свідків, дослідивши оригінал справи №3 про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1, оглянувши оригінали, наданих суду документів, книг реєстрації, особових справ призовників, картки обліку військовозобовязаних, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Керуючись ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому , всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено наступне. Постановою №3 від 25.05.2015 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210-1 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривен (а.с.4). Підставою винесення цієї постанови був протокол від 09.04.2015 року, складений провідним спеціалістом управління Роздільнянського РВК ОСОБА_3, у якому зазначено, що за результатами виборів сільських, селищних, міських голів. ОСОБА_1 09.11.2010 року обрано Гаївським сільським головою Роздільнянського району Одеської області. Перебуваючи на посаді Гаївського сільського голови, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, відповідно до ст.12, ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» він очолює виконавчий комітет відповідної сільської ради, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади. На виконання Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію», яким було оголошено мобілізацію до Збройних сил України, згідно ст.18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 повинен був організувати під час мобілізації у встановленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обовязку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - пятою статті 22 цього Закону відповідно до мобілізаційних планів. Мобілізаційним повідомленням від 17.03.2015 року, виданим спільно Роздільнянською РДА та військовим комісаром Роздільнянського РВК у відповідності до вимог статей 14, 17 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивача зобовязано організувати оповіщення військовозобовязаних, які проживають на території Гаївської сільської ради, шляхом вручення повісток та прибуття їх до Роздільнянського РВК з метою мобілізації. Мобілізаційне повідомлення отримано особисто позивачем, позивач не виконав покладені на нього обовязки щодо забезпечення оповіщення та прибуття громадян на збірний пункт до Роздільнянського РВК під час мобілізації, не забезпечив прибуття до Роздільнянського РВК жодного військовозобовязаного, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210-1 КУпАП (порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) (а.с.10-11). У протоколі немає особистих пояснень ОСОБА_1, належні докази на підтвердження обставин, визначених у протоколі, та інші відомості, необхідні для вирішення справи. Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення визначені у ст.256 КУпАП, де вказано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, імя, по-батькові особи,яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості,необхідні для вирішення справи. Склавши протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, у відповідності з ст. 256 КУпАП , розяснивши особі, що притягується до адміністративної відповідальності, права та обовязки передбачені ст.268 КпАП України , військовий комісар лише після цього, зясувавши: чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності , чи є обставини , які помякшують або обтяжують відповідальність, вияснивши інші обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, повинен був скласти постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Проте, порушуючи порядок розгляду адміністративної справи, відповідач протиправно без законних на те підстав ухвалив постанову від 25.05.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.210-1 КУпАП, поклавши на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень, розглянувши справу без участі ОСОБА_1 та без належного його сповіщення про час, дату і місце розгляду справи. Суд не приймає до уваги посилання відповідача про факсимільне повідомлення відповідача про розгляд справи, оскільки відсутні будь-які докази про отримання відповідачем таких повідомлень (а.с.15-16).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.293 КУпАП, орган при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень - скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд.

Враховуючи ту обставину, що провідним спеціалістом управління Роздільнянського РВК ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення з порушеннями КУпАП, не було заслухано правопорушника, не досліджено докази в обгрунтування його невинуватості у вчиненні правопорушення, а саме було порушено порядок притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне скасувати постанову №3 від 25.05.2015 року.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, оскільки він, як субєкт владних повноважень, не надав жодного доказу правомірності своїх дій. Суд не приймає до уваги пояснення свідків з боку відповідача, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про відмову ОСОБА_1 підписати протокол №3 від 09.04.2015 року, оскільки вказані особи при складанні протоколу присутні не були, перебували у коридорі РВК, де і бачили, як ОСОБА_1 відмовлявся підписувати документ, але сам правопорушник свідків не бачив, оскільки сидів спиною до них. Свідки з боку позивача, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 суду пояснили, що позивач належним чином виконує свої обовязки, як сільський голова, надав їм доручення вручати виклики до РВК мешканцям сіл на території сільради, що вони і робили, але вказані виклики ніхто з родичів військовозобовязаних брати не хотів, про що складалися акти та надавалися до РВК. Однак працівники сільради не надали суду доказів про своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обовязку щодо мобілізації, відповідно до мобілізаційних планів у період з 14.01.2015 року по 09.04.2015 року, а згідно Довідки РВК від 14.09.2015 року №1/2056 за вказаний період будь-яких документів, що надійшли від Гайвської сільради, у РВК не зареєстровано (а.а.70). Щодо довідок, актів, повісток, наданих суду позивачем (а.с.20-59), то суд зазначає, що вони стосуються періоду серпня 2015 року, та не можуть спростовувати обставини, які зазначені у протоколі №3 від 09.04.2015 року.

Судом встановлено, що позивач ознайомився з оскаржуваною постановою 21.07.2015 року та не отримував її раніше, тому є підстави для поновлення йому строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки процесуальні строки, передбачені ст.99 КАС України, пропущені з поважної причини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86,94,99, 160-163,167 КАС України , ст. ст. ч.1 ст.210-1, 245 - 248, 251, 256, 280, 282, 287, 288, 293 КУпАП, ст.21 ЦК України, ст.171-2 КАС України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 25.05.2015 року, винесеної військовим комісаром Роздільнянського військового комісаріату ОСОБА_2.

Постанову №3 військового комісара Роздільнянського РВК Одеської області ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення від 25.05.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.210-1 ч.1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень скасувати.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня проголошення постанови, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, протягом 10 днів з дня отримання її копії

Суддя ОСОБА_10