Рішення № 55446628, 01.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/26823/15-ц Провадження № 22-ц/772/502/2016Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 50 Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого Якименко М.М.

Суддів: Колоса С.С., Іващука В.А.,

при секретарі Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та дружину до досягнення дитиною трирічного віку за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року, - В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року вказаний позов було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду - з 30.11.2015 року і до досягнення дитиною повноліття та на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 30.11.2015 року і відповідно до досягнення донькою трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.

Не погодившись з таким рішенням в частині задоволення позову про стягнення аліментів на дружину, ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити. Рішення в частині присуджених до стягнення аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_3 не оскаржувалось, а тому в апеляційному порядку не перевіряється.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд повинен вирішити, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; які правові норми підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає частково.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Позивач та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу мають дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сторони мешкають окремо, дитина проживає разом із матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 працює заступником начальника відділу по боротьбі з організованою злочинністю в УМВС України у Вінницькій області.

Судом також встановлено, що з відповідача за рішенням суду стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, від попереднього шлюбу у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 09.04.2012 року і до досягнення сином повноліття. За період з січня 2015 року по листопад 2015 року ОСОБА_3 було сплачено аліменти в розмірі 11 113,29 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

За змістом ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач має право на її утримання від чоловіка, а відповідач може надавати таку допомогу.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не враховано тієї обставини, що два останніх місяці відповідач добровільно надавав матеріальну допомогу на утримання, як дочки та дружини та те, що ОСОБА_2 отримує державну допомогу по догляду за дитиною, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки право на своє утримання позивач має незалежно від зазначених обставин.

Відповідач в апеляційній інстанції пояснив, що бабуся, за якою він здійснює догляд, отримує від держави пенсію. Допомогу їй він надає добровільно, обов'язку щодо її утримання він не має.

Відтак ці доводи апеляційної скарги є безпідставними, не спростовують висновків суду і до уваги колегією не приймаються, оскільки не звільняють відповідача від обов'язку утримувати дружину.

Заперечуючи позов, та звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_3 вказував на те, що він є державним службовцем, інших доходів не має, сплачує аліменти на першу дитину. За даним рішенням суду фактично з нього утримується заробітна плата майже в розмірі 70%. На прожиття в нього залишається 500,00 гривень. Крім того він сплачує кредит, який був ним отриманий на потреби сім'ї та здійснює догляд за бабусею. Тобто, як вважає скаржник, він не має фінансової можливості утримувати дружину.

Колегія суддів вважає, що визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції не врахував матеріального становища відповідача, не з'ясував, чи не буде такий розмір порушувати його прав.

Судова колегія приймає до уваги те, що ОСОБА_2 має кредитні зобов'язання, інших джерел доходу, крім заробітної плати, не має. Визначений судом розмір аліментів порушує його права на забезпечення належного рівня прожиття, а відтак їх розмір слід зменшити з 1/6 до 1/8 частини.

У відповідності до ст.309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру присуджених аліментів на утримання дружини, решта рішення - залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року в частині стягнення аліментів на дружину змінити, зменшивши розмір стягуваних аліментів з 1/6 до 1/8 частини.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/

СУДДІ: /підписи/

З оригіналом вірно: ГОЛОВУЮЧИЙ