Постанова № 5544407, 17.04.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2009 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області

у складі : головуючого судді Величко О.В.

при секретарі Ковальової С.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача-

Управління праці та соціального захисту

населення Красноармійської міської ради

Донецької області ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Красноармійська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красно армійської міської Ради про визнання незаконною відмову в виплаті щорічної разової грошової допомоги у розмірах, встановлених законом та про стягнення недоотриманих грошових сум за 2005-2008 роки.,

В С Т А Н О В И В :

05.02.2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красно армійської міської ради Донецької області про визнання незаконною відмову в виплаті позивачеві щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій в розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком та про стягнення недоотриманих грошових сум до 5 травня за 2005-2008 роки в сумі 6320,30 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 посилається на ст..12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, згідно якої він має право на щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком».

Позивач зазначив, що він має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АА № 191519.

Також позивачем зазначено, що УПСЗН Красно армійської міської Ради щорічно виплачувало йому разову грошову допомогу до 5 травня за 2005 рік – 250,00 грн., за 2006 рік - 250,00 грн., за 2007 рік – 280,00 грн., за 2008 рік – 310 грн.

Позивач надає розрахунок суми недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня, яка складає 6320,30 грн.

Відповідач – Управління праці та соціального захисту населення Красно армійської міської ради Донецької області, з адміністративним позовом не погодився та надав письмові заперечення.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на Закон України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким передбачено, що витрати, пов»язані з реалізацією цього закону, фінансуються за рахунок державного бюджету. Крім цього, зазначає відповідач, ст.. 95 Конституції України регламентує, що тільки Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

До того ж, відповідач вказує, що суми зазначеної допомоги, встановлені Законами України « Про Державний бюджет України» на відповідні роки і були виплачені позивачу у повному обсязі. Також просить застосувати до вищевказаних вимог строки позовної давності.

З огляду на це, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області позов не визнала, підтримала свої заперечення, пояснила, що розміри щорічної разової грошової допомоги відповідної категорії громадян, на яких розповсюджується дія Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлюється Законом про державний бюджет на відповідний рік, а саме інвалідам 2 групи були встановлені суми грошової допомоги : 2005 рік - 250 грн. ( ст.. 30 Закону України „ Про державний бюджет України на 2005 рік”) ; 2006 рік – 250 грн. ( ст.. 30 Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік”) ; у 2007 році – 280 грн ( ст.. 29 Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік”), у 2008 році – 310 грн. ( розділ 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»). Вказані суми були отримані у повному обсязі. Згідно зі ст..ст. 13, 17-1 Закону України „ Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту”, виплата разової грошової допомоги встановлена щорічно до 5 травня. Також вказала, що позивачем був пропущений строк на звернення до суду з адміністративним позовом по вимогам 2005,2006, 2007 роки, тому при розгляді даної справи просить застосувати ст.. 99 КАС України щодо строку позовної давності. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, з”ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами , суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_3 згідно з посвідченням серії АА № 191519 від 16.04.1997 р. є учасником бойових дій. ( а.с.8).

У відповідності ст..12 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, він має право на щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком.

Фінансування витрат, пов”язаних з введенням в дію Закону № 3551-12, відповідно до ст.. 17 здійснюється за рахунок коштів державного та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вказаного Закону, відповідно до ст.. 17-1 цього Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

На відповідача покладений обов»язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Як вбачається з матеріалів справи – довідки УПСЗН Красно армійської міської ради позивач отримав, а відповідач виплатив разову грошову допомогу за 2005 рік – 250 грн., за 2006 рік-250 грн., за 2007 рік – 280 грн., за 2008 рік – 310 грн. ( а.с.7).

На звернення позивача про здійснення перерахунку сум допомоги до 5 травня, відповідач повідомив, що виплату проводив згідно із Законом України « Про Державний бюджет України» ( а.с.7).

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Пунктом 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов»язки громадянина.

Відповідно до ст.. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов»язами діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Як зазначено вище, спеціальним законом передбачено, що учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до принципу верховенства права та законності – суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як роз»яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,- судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу ( акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України, так і закону.

Стосовно виплат, що здійсненні відповідачем у 2005, 2006 роках у розмірах, передбачених Законами України « Про Державний бюджет» на відповідні роки, то суд вважає такі виплати правомірними, оскільки наявність статей Законів України « Про Державний бюджет на 2005 рік», « Про Державний бюджет на 2006 рік», які встановлюють розміри щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, які не визнані неконституційними, доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги за вищезазначені роки.

Відносно спірної грошової допомоги у 2007 році у розмірі 280 грн., суд визнає зазначену виплату неправомірною з огляду на наступне.

Пунктом 1 рішення Конституційного Суду України № 6 – рп/ 2007 від 09.07.2007 року у справі № 1029/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), деякі положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі і положення пункту 13 ст.71 , яким зупинено на 2007 рік дію частини п»ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Враховуючи зазначене, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснена відповідачем у розмірі 280 грн., передбаченому Законом України « Про Державний бюджет на 2007 рік», є такою, що порушує норми спеціального закону.

Згідно зі ст.. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, встановлюється Законом України « Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 , а також Законом України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017 – 111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсій за віком.

Суму прожиткового мінімуму на 2007 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489- у розмірі 406 грн. з 01.04.2007 року по 30.09.2007 року.

При цьому ст.. 62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст..28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацем п»ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Отже, мінімальний розмір пенсії за віком станом 01.04.2007 рік складав 410,06 грн.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік, який повинен бути виплачений позивачу – учаснику бойових дій, складає : 410,06 х 5= 2050,30 грн.

З урахуванням отриманої позивачем допомоги за 2007 рік у розмірі 280 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2050,30 – 280 = 1770,30 грн.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виплата щорічної допомоги до 05 травня є щорічною, тому про порушення свого права, якщо позивач вважав своє право порушеним, він міг дізнатися при виплаті допомоги за відповідний період. Незнання законодавства не є поважною причиною пропуску такого строку. В судовому засіданні позивачем не наведено будь-яких поважних причин для поновлення строку звернення до суду .

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одні із сторін. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача наполягала на застосування строку звернення до суду, передбаченого ст.. 99 КАС України до позовних вимог позивача про стягнення недоотриманої суми за 2005, 2006,2007 роки.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення разової грошової допомоги за 2007 рік позивачу необхідно відмовити у зв»язку з пропуском строку на звернення до суду з адміністративним позовом, передбаченого ст.. 99 КАС України.

Стосовно виплати разової грошової допомоги за 2008 рік суд виходить з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України № 10- ра/2007 р. від 22.05.2008 р. по справі № 1-28/2008 ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) встановлено, що ухвалюючи рішення від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 ( справа про соціальні гарантії громадян) Конституційний Суд України ст.. 38 Бюджетного кодексу України та ст.. 95 Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет – встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасувати чи змінювати обсяг прав і обов»язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. У зв»язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що « зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів передбачено законами України не відповідає ст..ст. 1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, ст..ст. 21,22, п.1 ч. 2 ст.92, ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України». Отже, Конституційний суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві , і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Враховуючи зазначене, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснена відповідачем у розмірі 310 грн., передбаченому Законом України « Про Державний бюджет на 2008 рік», є такою, що порушує норми спеціального закону.

Згідно зі ст.. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, встановлюється Законом України « Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 , а також Законом України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017 – 111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсій за віком.

Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» на 2008 рік передбачені нові розміри прожиткового мінімуму, а також змінено механізм перерахунку пенсій та обчислення деяких показників для її розрахунку. Зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком з 1 січня 2008 року відповідно до ст. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за наявності на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то за кожний рік понад 25 років для чоловіків та 20 років для жінок розмір пенсії збільшується на 1 відсоток від розміру пенсії, яка обчислена відповідно до ст. 27, але не більше 1 відсотка від прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.04.2008 року становить 481 грн.

Отже, мінімальний розмір пенсії за віком станом 01.04.2008 рік складав 481 грн.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік, який повинен бути виплачений позивачу – учаснику бойових дій, складає: 481 х 5 =2405 грн.

З урахуванням отриманої позивачем допомоги за 2008 рік у розмірі 310 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 2405-310 = 2095 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Красно армійської міської ради про стягнення недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій за 2005, 2006, 2007, 2008 роки в сумі 6320,30 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 2095 грн.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст.. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищевикладеного, відповідно до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України « Про Державний бюджет України на 2005 рік», Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», керуючись ст..ст. 11, 17-20, 69-72, 86,94,99,100, 158-163,167,185,186,254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Красно армійської міської ради Донецької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_3 одноразової щорічної грошової допомоги за 2008 рік відповідно до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України, з реєстраційного рахунку 35214011001530, КЕКВ 1341, МФО 834016, ЗКПО 25953161, в ГУДКУ в Донецькій області КПК 2501150, на користь ОСОБА_4, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік у розмірі 2095 грн. ( дві тисячі дев»яносто п»ять грн.).

Відмовити ОСОБА_3 в стягненні з Управління праці та соціального захисту населення Красно армійської міської ради Донецької області на його користь заборгованість з недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги за 2005, 2006, 2007 роки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Красно армійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: