Вирок № 55442858, 02.02.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/21647/15-к

н/п 1-кп/640/193/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2016 року місто Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Якуші Н.В.

при секретарі Пічугіна А.Г.

за участю:

прокурора Купар Д.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчого судовому засіданні кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.10.2015 за №12015220490004798 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області, Борівського району, смт Борова, громадянина України, холостого, не працюючого, з середньою освітою, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2015 року приблизно о 22:10 год. ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні гіпермаркету ТРК «Караван», розташованого за адресою : м. Харків, вул. Г. Праці, 7, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, взяв джемпер чоловічий ТМ «RodiMood» розміром S, вартістю 390 грн. 00 коп., який належить ТОВ «ГРУПА РІТЕЙЛУ Україна», та перебуваючи у примірочній кімнаті, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, зірвав кліпсу сигналізації, вдяг вказаний джемпер під свій верхній одяг, після чого, перетнувши лінію кас та не оплативши вказаний товар, намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинив потерпілій стороні матеріальну шкоду на вищевказану суму однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони супермаркету ТРК «Караван».

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження - представником потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 було досягнуто та підписано угоду від 25 грудня 2015 року про примирення, за змістом якої вони погодились, що ОСОБА_1 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин вчинення даного злочину протягом досудового слідства.

Сторони угоди погодились, що ОСОБА_1 понесе покарання за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки невиконання угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, щиро розкаявся.

Обвинувачений також підтвердив суду, що угоду про примирення він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього є зрозумілими.

Просив затвердити зазначену угоду, повідомив суд, що працює, хоча не офіційно та отримує заробітну плату в розмірі від 5000 до 10000 грн. щомісячно, а тому підтвердив, що має змогу сплатити штраф, який було визначено в угоді.

Представник потерпілого зі свого боку також підтвердив суду, що претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має, зазначену угоду укладали добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього є зрозумілими. Просив суд затвердити зазначену угоду про примирення.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим, оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процессуального законодавства України.

Крім того, обвинуваченому ОСОБА_1 судом було роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 4 ст. 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого його обвинувачують; також обвинуваченим усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: збереження можливості оскарження вироку лише з наступних підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі - не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.

Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_1 зрозумілі.

Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Представнику потерпілого в судовому засіданні роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: збереження можливості оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 статті 474 цього Кодексу.

Також представником потерпілого усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, представнику потерпілого зрозумілі. Після таких роз'яснень потерпілий не заперечував проти затвердження угоди.

Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 відповідає Закону України

про кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб і є наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання.А саме ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження та призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

Цивільний позов не заявлено, судові витрати стягнути з ОСОБА_1

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Угоду про примирення між ОСОБА_1 та представником потерпілого ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, розмір витрат на залучення експерта при проведенні судової - товарознавчої експертизи №4464 від 04.11.2015 року у розмірі 306 грн. 09 коп. (стягувач (отримувач) - держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України не обирався.

Речові докази по справі, які знаходиться під розпискою у представника потерпілого - залишити за належністю.

Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя

Київського районного суду м. Харкова Н.В. Якуша