Ухвала суду № 55440852, 22.01.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.01.2016 Справа № 554/4712/15-ц

Справа №554/4712/15-ц

Провадження №2/554/91/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

22 січня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого-суддіЧуванової А.М.

при секретарі Юркіній Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.04.2015 року звернувся до суду з позовом та з уточненими позовними заявами, в яких вказав, що 14.05.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №00546/RР, згідно з яким відповідачу було надано кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в сумі 48000 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9% і терміном погашення по 12.05.2023 року. Згідно п.п.1.1.,2.2. та розділу 3.3. кредитного договору позичальник зобовязується на умовах, в розмірі та в строки встановлені у кредитному договорі №00546/RР від 14.05.2008 року повернути банку кредит, відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які передбачені умовами даного договору. Зобовязання по погашенню заборгованості за основним боргом за кредитом, по сплаті відсотків, що випливають з кредитного договору №00546/RР від 14.05.2008 року, відповідачем порушені. Станом на 09.04.2015 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, нарахованими процентами та пенями, що складається з: заборгованості за кредитом у сумі 29077,13 доларів США; заборгованості за відсотками у сумі 2911,04 доларів США, заборгованості за пенею в сумі 70183,41 гривень. В рахунок забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №00546/RР від 14.05.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №00634rР6 від 14.05.2008 року. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитом у сумі 29077,13 доларів США; заборгованість за відсотками у сумі 2911,04 доларів США, заборгованість за пенею в сумі 70183,41 гривень та судові витрати.

22 січня 2016 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник позивача до суду не зявився, позивач надав заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність свого представника, на задоволенні позову наполягає, не заперечує проти заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не зявилися, про місце та час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Заяви про розгляд справи за їх відсутності від відповідачів не надходило. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідачів, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідност. 10 ЦПК Україниобставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд, зберігаючи обєктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідност. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідност. 60 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України, а в ч. 1ст. 626 ЦК Українизаконодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно достатті 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов, згідност. 525 ЦК України, не допускається якщо інше не встановлено договором або законом. За нормами ч. 1ст. 530 ЦК України, зобовязання підлягає виконанню у визначений в ньому строк (термін), якщо останній було ним передбачено.

Згідно ч. 1ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку та відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Правові наслідки порушення зобовязання, забезпеченого порукою, передбаченіст. 554 ЦК України, відповідно до норм якої у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частиною першоюстатті 625 Цивільного кодексу Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, а за правилами частини першоїстатті 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Правовими наслідками порушення зобовязання згідност. 611 ЦК України, є: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до нормст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобовязання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Згідност. 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Згідност. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно дост. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В судовому засіданні встановлено, що 14.05.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №00546/RР, згідно з яким відповідачу було надано кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в сумі 48000 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9% і терміном погашення по 12.05.2023 року (а.с.13-15).

Вказаний договір укладений з урахуванням волевиявлення відповідача, оскільки підписи на договорі є доказом того, що сторони погодилися з його умовами, в тому числі і з видами штрафних санкцій, їх розміром, порядком нарахування. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобовязався погашати кредит та сплачувати відсотки у порядку та строки передбачені договором.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання належним чином не виконував, у звязку з чим станом на 09.04.2015 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, нарахованими процентами та пенями, що складається з: заборгованості за кредитом у сумі 29077,13 доларів США; заборгованості за відсотками у сумі 2911,04 доларів США, заборгованості за пенею в сумі 70183,41 гривень.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №00634rР6 від 14.05.2008 року, за умовами якого ОСОБА_2 зобовязався відповідати перед позивачем як солідарний боржник. Згідно з пунктом 4.6 сторони узгодили строк дії поруки - до повного виконання зобовязань за кредитним договором і за цим договором (а.с.20).

Вимога про виконання кредитних зобовязань, адресована ОСОБА_1 та ОСОБА_2, була надіслана банком листом від 06.02.2015 року №37 (а.с.23).

Відповідно до ч. 4ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

До Октябрського районного суду міста Полтави позивач звернувся із даним позовом 14.04.2015 року, тобто у шестимісячний строк, з моменту настання строку виконання основаного зобовязання.

Згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

З огляду на наведене, враховуючи, що ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань належним чином не виконує, що дає позивачу право вимоги дострокового повернення суми за кредитним договором та стягнення штрафних санкцій, суд знаходить позовні вимоги ПАТ «Марфін Банк» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що оскільки в зобов'язанні сума, що підлягає сплаті, визначена в грошовому еквіваленті в іноземній валюті, а саме в доларах США, то відповідно до положень статей192,533 ЦК Українитастатті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"грошова сума повинна бути стягнута в іноземній валюті.

Вказане відповідає правовому висновку Верховного Суду України у справі №6-145цс14 у постанові від 24.09.2014 року.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст.526,610,611 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» заборгованість за кредитним договором №00546/RР від 14.05.2008 року, а саме: заборгованість за кредитом у сумі 29077,13 доларів США; заборгованість за відсотками у сумі 2911,04 доларів США, заборгованість за пенею в сумі 70183,41 гривень, а також повернення судового збору у розмірі 3654 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя : А.М.Чуванова