Ухвала суду № 55439270, 03.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/220/15-ц Головуючий у І інстанції Василенко О. М.Провадження № 22-ц/780/742/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 03.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

3 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Поліщука М.А., Сушко Л.П.,

за участю секретаря: Вербової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 8 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2 про розяснення рішення суду ухваленого по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

у с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про розяснення рішення Таращанського районного суду Київської області від 6 липня 2015 року, в якій просила чітко зазначити про витребування у відповідача та передачу їй рухомого майна, яке було предметом судового розгляду, та видати виконавчий лист з урахуванням відповідного розяснення. Свої вимоги обґрунтувала тим, що рухоме майно, яке за рішеннями суддів визнано її особистою власністю, на даний час незаконно утримується відповідачем і знаходилося на момент накладення на нього арешту за адресою: вул. Перемоги, 8, с. Кирдани Таращанського району Київської області. На стадії виконання судових рішень у державного виконавця виникли питання щодо вимог про витребування цього майна у відповідача, оскільки резолютивна частина рішення є незрозумілою.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 8 грудня 2015 року заяву задоволено.

Розяснено, що рішеннями Таращанського районного суду Київської області від 6 липня 2015 року та Апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2015 року вирішено передати у власність ОСОБА_4 виділене їй майно, а саме: кольоровий телевізор вартістю 5600 грн., супутникову антену вартістю 1000 грн., мікрохвильову піч вартістю 1000 грн., блендер вартістю 400 грн., ковдри 2 шт. вартістю 600 грн., каструлі вартістю 700 грн., посуд вартістю 900 грн., м'ясорубку вартістю 300 грн., всього на загальну суму 10 500 грн., зазначивши про це у виконавчому листі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, заявник подала апеляційну скаргу, в якій, з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи й порушення норм процесуального права, просить її змінити в частині розяснення рішення щодо витребування у відповідача та передачу їй рухомого майна, яке являється її особистою власністю, а саме: пральної машини вартістю 5600 грн. та морозильної камери вартістю 3400 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

За змістом п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2, серед іншого, порушила питання про зобовязання відповідача повернути їй незаконно утримуване майно, що належить її малолітній дитині, а саме: пральну машину вартістю 5600 грн., морозильну камеру вартістю 3400 грн.; виділити їй кольоровий телевізор вартістю 5600 грн., а решту майна на суму 14200 грн. виділити ОСОБА_3

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 6 липня 2015 року виділено із спільного сумісного рухомого майна, що являється обєктом права спільної сумісної власності подружжя та передано у власність ОСОБА_2 пральну машину вартістю 5600 грн., морозильну камеру вартістю 3400 грн., всього на загальну суму 9000 грн.

Виділено із спільного сумісного рухомого майна, що являється обєктом права спільної сумісної власності подружжя та передано у власність ОСОБА_3 кольоровий телевізор вартістю 5600 грн., супутникову антену вартістю 1000 грн., мікрохвильову піч вартістю 1000 грн., блендер вартістю 400 грн., пилосос вартістю 600 грн., каструлі вартістю 700 грн., штори вартістю 600 грн., ковдри 2 шт. вартістю 600 грн., постільну білизну вартістю 800 грн., пральну машину напівавтомат, що була у вжитку вартістю 800 грн., всього на загальну суму 12100 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в рівності часток подружжя в розмірі 1 550 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2015 року вищевказане рішення змінено в частині розподілу майна та судових витрат. Спільне майно подружжя поділено наступним чином.

Виділено ОСОБА_2 кольоровий телевізор вартістю 5600 грн., супутникову антену вартістю 1000 грн., мікрохвильову піч вартістю 1000 грн., блендер вартістю 400 грн., ковдри 2 шт. вартістю 600 грн., каструлі вартістю 700 грн., посуд вартістю 900 грн., м'ясорубку вартістю 300 грн., всього на загальну суму 10 500 грн.

Виділено ОСОБА_3 меблеву стінку вартістю 2700 грн., м'який куточок вартістю 3600 грн., постільну білизну вартістю 800 грн., праску вартістю 900 грн., штори вартістю 600 грн., пилосос вартістю 600 грн., чайний сервіз вартістю 1500 грн., всього на загальну суму 10700 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині рішення Таращанського районного суду Київської області від 6 липня 2015 року залишено без змін.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дія щодо передачі у власність позивача виділеного їй майна, яка була визначена рішенням Таращанського районного суду Київської області від 6 липня 2015 року залишилась в силі, а тому рішення у вказаній частині підлягає до розяснення.

При цьому, позовна вимога щодо зобовязання відповідача повернути позивачу незаконно утримуване майно, що належить її малолітній дитині, а саме: пральну машину вартістю 5600 грн., морозильну камеру вартістю 3400 грн. апеляційним судом в резолютивній частині рішення не вирішувалась, а відтак розяснення рішення у цій частині може призвести до внесення змін в його суть або торкнутися питань, які не були предметом судового розгляду, що є неприпустимим з огляду на положення ст. 221 ЦПК України.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції щодо задоволення заяви про розяснення рішення у даній справі постановлена відповідно до вимог процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 221, 303, 307, 312 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 8 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: