Ухвала суду № 55439007, 28.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/2902/13-ц Головуючий у І інстанції Бурзель Ю. В.Провадження № 22-ц/780/217/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 9 28.01.2016

УХВАЛА

Іменем України

28 січня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Лащенка В.Д., Сушко Л.П.,

при секретарі: Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 грудня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаною заявою. Свої вимоги мотивував тим, що 09 липня 2012 року помер його батько, ОСОБА_5 У визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини він не звертався. На час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем.

Просив встановити, що на час відкриття спадщини він постійно проживав із своїм батьком ОСОБА_5, по день його смерті 09 липня 2012 року.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 26 грудня 2013 року заяву задоволено.

Встановлено, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини постійно проживав із своїм батьком ОСОБА_5.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, особа, яка не приймала участь у розгляді справі ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргоюв якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені заяви.

В обґрунтування вимог зазначає, що вона є донькою померлого ОСОБА_5 та рідною сестрою заявника ОСОБА_3. У встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її батька , а тому оскаржуване рішення, яке було ухвалене в порядку окремого провадження без її залучення до розгляду справи, безпосередньо порушує її права та охоронювані законом інтереси.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно розяснень п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де зазначено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її відкриття, суд зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, зокрема, інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини, та в порушення вимог ст.ст. 212-214, ч.4 ст. 256 ЦПК України, розглядаючи дану заяву в судовому засіданні без участі заявника та зацікавленої особи, суд не зясував всіх обставин справи, не перевірив чи є інші спадкоємці, чиї права порушуються, і хто не визнає право заявника на спадщину, ухвалив оскаржуване рішення про задоволення заяви.

Судом встановлено, що 09 липня 2012 року помер ОСОБА_5 (а.с. 5), після його смерті відкрилась спадщина.

З долучених до апеляційної скарги письмових доказів вбачається, що апелянт ОСОБА_2 є дочкою спадкодавця ОСОБА_5 та сестрою заявника ОСОБА_3

У визначений законом шестимісячний строк ОСОБА_2 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що ОСОБА_2 не погоджується з обставинами, викладеними в заяві її брата ОСОБА_3, колегія суддів дійшла висновку про наявність в справі спору про право, що відповідно до ч. 4 ст. 256 та ст. 310 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду із залишенням заяви ОСОБА_3 без розгляду.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст. 235 ЦПК України ОСОБА_3, має право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Керуючись ст.ст. 303, 310, 313 - 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 грудня 2013 року скасувати.

Заяву ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: