Ухвала суду № 55437610, 01.02.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/871/15-ц

Провадження № 22-ц/779/299/2016

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Федів Л.М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Вакарук В.М., Горейко М.Д.

за участю секретаря: Драганчук У.М.

сторін: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника Чернолицької сільської ради ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чернелицької селищної ради Городенківського району, ОСОБА_5 про відновлення межі земельної ділянки в натурі на місцевості, про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку), про визнання нечинними та скасування рішення Чернелицької селищної ради № 62-7/2011 р. від 20.12.2011 року та № 105-9 від 21.03.2012 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городенківського районного суду від 30 листопада 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

12.08.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що Городенківським районним судом слухається справа за позовом ОСОБА_5 до нього про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою. Відповідно до ст.123 ЦПК України, відповідач має право предявити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Вказав, що він являється власником житлового будинку та господарських споруд за адресою вул.Українська,10 в смт.Чернелиця Городенківського району, що підтверджується договором купівлі-продажу від 16.10.1998 року. 27 травня 2003 року Чернелицька сільська рада прийняла рішення №40 про передачу позивачу у власність земельної ділянки, площею 0,16 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Він виготовив технічні документи, що посвідчують право власності на землю. Однак, дані документи на даний день не посвідчені селищною радою. Тобто, до 21 березня 2012 року між ним, селищною радою та ОСОБА_5 не існувало спору щодо межі та розмірів земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_2 у власність рішенням селищної ради від 27.05.2003 року.

Однак, 20.12.2011 року Чернелицька сільська рада прийняла рішення, яким вирішила вилучити із земель запасу селищної ради земельну ділянку площею 0,03 га і надати її ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в селищі Чернелиця по вул.Українська. Даним рішенням у позивача фактично було вилучено з користування земельну ділянку площею 0,03 га. Але вважає, що вказане рішення було прийнято передчасно, оскільки 21.03.2012 року постійно діюча земельна комісія, встановивши межові знаки на земельній ділянці ОСОБА_5, фактично вилучила у нього частину земельної ділянки площею 0,03 га. Тобто, селищна рада, попередньо не приймала рішення про вилучення у ОСОБА_2 частини земельної ділянки та переведення її до земель запасу селищної ради.

21.03.2012 року Чернелицька селищна рада прийняла рішення про скасування рішення селищної ради від 27.05.2003 року, яким ОСОБА_2 було передано у власність земельні ділянки. Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і субєкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

31.10.2014 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за адресою вул.Українська в смт.Чернелиця Городенківського району площею 0,1316 га, до складу якої ввійшло 0,03 га частини земельної ділянки, яку селищна незаконно вилучила у ОСОБА_2, що підтверджується актом земельної комісії від 21.03.2012 року. Тому вважає, що зазначене свідоцтво, видане ОСОБА_5, є незаконним та підлягає скасуванню.

Про скасування рішення Чернелицької селищної ради від 27.05.2003 року позивачу стало відомо в квітні 2015 року, під час розгляду судом адміністративної справи за його позовом до Чернелицької селищної ради, третьої особи ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради від 07.08.2014 року за № 262-21-2014.

Просив відмовити ОСОБА_5 у задоволенні її позову. Поновити йому строк на оскарження рішень Чернелицької селищної ради №62-7/2011р. від 20.12.2011р. Визнати незаконним та скасувати дане рішення селищної ради. Відновити межі земельної ділянки, яка складається з 0,15 га для обслуговування будинку та господарських споруд та 0,04 га для ведення особистого селянського господарства за адресою вул.Українська,10 в смт.Чернелиця Городенківського району. Визнати незаконним та скасувати свідоцтво ОСОБА_5 про право власності на нерухоме майно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1316 га.

28.09.2015 року ОСОБА_2 подав заяву про уточнення позовних вимог. Просив скасувати рішення Чернелицької селищної ради № 105-9/2012 від 21.03.2012 року про скасування рішення від 27.05.2003 року про надання ОСОБА_2 безоплатно у власність земельних ділянок.

Рішенням Городенківського районного суду від 30.11.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зазначив, що судом першої інстанції взагалі не вирішувалось питання правомірності вилучення у позивача селищною радою земельної ділянки із земель запасу і одночасно їх передачу у власність ОСОБА_5, а також підстави надання їй статусу земель запасу. Тому вважає, що є незаконним та підлягає скасуванню і рішення Чернелицької селищної ради від 20.12.2011 року. Судом не враховано, що під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку для оформлення права власності відповідачкою, позивачем не погоджувались межі земельних ділянок. Він взагалі не знав про існування вказаних рішень і приватизацію сусідньої земельної ділянки. Суд на це не звернув уваги. Звертає увагу, що спірні 0,03 га земельної ділянки перейшло у власність ОСОБА_7 ще до того, як ця ділянка була вилучена у нього рішенням від 21.03.2012 року.

Тому вважає свідоцтво про право власності на земельну ділянку видане відповідачці з порушенням вимог чинного законодаства, відповідно є недійсним та підлягає скасуванню.

Не погоджується із висновком суду про те, що невиконане рішення сільської ради може бути нею скасоване. Передача земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому законом порядку і за наявності для цього підстав не дозволяється.

Зазначив, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення даного спору, надавши переваги доказам, поданим відповідачем, а докази позивача проігноровані або відхилені. А відтак, судове рішення не може вважатись законним та обгрунтованим.

У зв'язку із наведеним, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вислухавши доповідача, сторони та їхніх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 придбав житловий будинок №10 по вул.Українська в смт.Чернелиця Городенківського району 16.10.1998 року, про що свідчить договір купівлі-продажу. В даному договорі не зазначено про земельну ділянку, на якій розташований будинок.

Позивач зазначив, що коли придбав даний будинок, то межі земельної ділянки, на якій він знаходився, він визначав разом із сусідами і вони були визначені тільки умовно та жодним документальним актом не підтверджені.

Згідно рішення виконкому Чернелицької селищної ради від 27.05.2003 року ОСОБА_2 надано безоплатно в приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, та 0,60 га - для ведення особистого підсобного господарства по вул.Українська. В пункті третьому даного рішення зазначено, що слід виготовити державний акт на право приватної власності на землю.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що не виконав вимог даного рішення та не оформив державний акт на землю, оскільки в законодавстві не зазначено строків оформлення такого документу.

Рішенням Чернелицької селищної ради № 62-7/2011 від 20.12.2011 року вилучено із земель запасу селищної ради земельну ділянку по вул.Українська плошею 0,03 га і надано її ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства.

Рішення виконкому Чернелицької селищної ради № 40 від 27.05.2003 року Про передачу землі у приватну власність відмінено рішенням Чернелицької селищної ради № 105-9/2012 від 21.03.2012 року. Рекомендовано ОСОБА_5 звернутись до сесії селищної ради для отримання дозволу на виготовлення технічної документації і землеустрою щодо оформлення безоплатно у власність земельних ділянок.

Згідно свідоцтва про право власності № 28856437 від 31.10.2014 року на нерухоме майно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства по вул.Українська в смт.Чернелиця, Городенківського району, площею 0,1316 га, належить ОСОБА_5

Також судом було встановлено, що позивачу було відомо про рішення Чернелицької селищної ради від 20.12.2011 року та від 21.03.2012 року ще в травні 2012 року, про що зазначено в рішення Городенківського районного суду від 31.05.2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. Дане рішення набрало законної сили і ОСОБА_8 не оскаржувалсь.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Коституцією і законами України, актами Президента України, КМУ.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Під час розгляду справи судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження посилання позивача про те, що спірною земельною ділянкою він користується на законних підставах.

ОСОБА_8 не надано доказів, що спірна земельна ділянка, яка була надана ОСОБА_5, була вичучена саме у нього, а неперебувала у землях запасу селищної ради, оскільки земельна ділянка, якою він користується, не визначена межовими знаками і по площі більша на 0,03 га, ніж на картографічних матеріалах. Ніяких прпавоустановлююючих документів на спірну земельну ділянку у нього немає.

ОСОБА_2 не довів факту порушення його права власності на спірну земельну ділянку. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в цій частині позовних вимог.

Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_2 рішення №40 від 27.05.2003 року Про передачу землі у приватну власність не реалізував, оскільки не оформив державний акт на право власності на земельну ділянку.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на нереалізовані рішення не поширюються норми чинного законодавства, викладені в рішення Конституційного Суду України, на котрі посилається позивач.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не довів своїх прав на спірну земельну ділянку. Оскаржувані рішення Чернелицької селищної ради та свідоцтво про право власності на нерухоме майно земельну ділянку не суперечать нормам чинного законодавства та не порушують прав позивача, тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вищевказаних вимогах закону, а рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Городенківського районного суду від 30 листопада 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Вакарук

ОСОБА_9