Ухвала суду № 55437604, 26.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/882/15-ц

Провадження № 22-ц/779/101/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гавриш Я.М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю., Василишин Л.В.

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Тлумацького районного суду від 04 листопада 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

01 вересня 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 801 104 грн. 36 коп., посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов»язання за кредитним договором від 04.11.2003 року.

Рішенням Тлумацького районного суду від 04 листопада 2015 року в задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Представник АТ Банк «Фінанси та Кредит» на дане рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що закінчився строк дії кредитного договору укладеного між банком та ОСОБА_2, а нарахування відсотків та пені після закінчення строку встановленого договором не ґрунтуються на нормах закону.

У зв»язку з неналежним виконанням Позичальником зобов»язань за Кредитним договором, банк звернувся до суду за захистом порушених прав та пред»явив вимогу про звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Тлумацького районного суду від 02.02.2012 року позов банку задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 212 328,31 грн. звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки SUBARU Forester, 2003 року випуску, що належить ОСОБА_2

Дане рішення суду набрало законної сили, однак не виконано, а заборгованість по кредитному договору не погашена.

У зв»зку з цим, вважає апелянт, відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов»язаний сплатити відсотки та пеню, які нараховані за період з 22.07.2011 року по 18.08.2015 рік у з зв»язку із неналежним виконанням зобов»язань за кредитним договором.

Апелянт просив рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч. 2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.11.2003 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №167 pv-03, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 24620, 00 доларів США зі сплатою 14% річних з повним поверненням кредитних коштів по договору до 04.11.2008 року (п.п.2.1., 3.1., 3.2. Кредитного договору)(а.с.4-5)

Відповідно до п.5.1договору забезпеченням виконання зобов»язань за даним договором являється застава автомобіля марки SUBARU Forester, Шассі JF1SG5LD33G002990, Свідоцтво про реєстрацію ТС ІВТ №002345 від 25.10.2003 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.5)

Встановлено, що у зв»язку з виникненням заборгованості за даним кредитним договором банк пред»явив вимогу до позичальника ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно.

Так, рішенням Тлумацького районного суду від 02.02.2012 року в рахунок погашення заборгованості за договором №167 pv-03 від 04.11.2003 року в розмірі 212328,31 грн., а саме: 119296,76 грн. заборгованість по сплаті кредиту; 13031,55 грн. заборгованість по сплаті процентів; 80000 грн. пені - звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки SUBARU Forester, Шассі JF1SG5LD33G002990, Свідоцтво про реєстрацію ТС ІВТ №002345 від 25.10.2003 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Івано-Франківським МРЕВ 25.10.2003 року, який належить заставодавцю ОСОБА_2 шляхом продажу даного автомобіля ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з наданням всіх повноважень здійснення продажу предмету застави, з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Зважаючи на те, що рішення суду не виконано, а борг перед банком не погашено, позивач пред»явив позов про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за відсотками та пеню за період з 22.07.2011 року по 18.08.2015 року.

Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно, згідно ч.1 ст. 530 ЦК України підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п.3.2 кредитного договору позичальник зборов»язався повністю повернути кредитні кошти, отримані за договором до 04.11.2008 року.

У разі виникнення заборгованості у позичальника по оплаті відсотків за користування кредитом більше трьох місяців, термін дії договору, згідно п. 3.5 договору, припиняється, а у банку виникає право звернути стягнення на заставне майно.

Оскільки ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» скористався правом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави, то термін дії договору припинився.

Разом з тим, боржник ОСОБА_2 не звільнений від відповідальності за порушення умов кредитного договору.

Статтею 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання: боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки строк дії кредитного договору закінчився, то вимоги позивача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення з відповідача ОСОБА_2 відсотків та пені не ґрунтуються на вимогах закону та умовах укладеного кредитного договору.

Відповідальність за невиконання відповідачем грошового зобов»язання за кредитним договором передбачена ст. 625 ЦК України. Позивач не позбавлений права пред»явити у встановленому законом порядку такий позов.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував те, що згідно умов кредитного договору договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов»язань не заслуговують на увагу з наведених вище мотивів.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону, а тому підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Рішення Тлумацького районного суду від 04 листопада 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: О.Ю. Беркій

ОСОБА_3