Постанова № 55433989, 28.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3116/15 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарях - Любачевській М.С. та Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс «Пересвіт» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 27 травня 2015 року № 0001242301 та № 0001252301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду 29 вересня 2015 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що здійснення господарських операцій між ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт» та ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» не підтверджується письмовими доказами.

Під час судового засідання представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області задовольнити, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - скасувати та прийняти нове рішення відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2014 року, про що складено акт від 28 квітня 2015 року № 88/23-01-22-07/38595103.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2015 року № 0001242301, яким позивачу були нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 422552 грн. 00 коп., з яких 338041 грн. 00 коп. за основним платежем та 84511 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2015 року № 0001252301, яким позивачу були нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 390069 грн. 00 коп., з яких 312055 грн. 00 коп. за основним платежем та 78014 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт» суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав належні та достатні докази, які підтверджують фактичне отримання послуг від ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ».

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт» та ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» був укладений договір № 300613-1 від 30 червня 2013 року про виконання робіт з охорони об'єктів. На підставі документів, складених відповідно до зазначеного договору, позивач задекларував податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області вважає такі дії ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт» неправомірними з огляду на те, що наявні у податкового органу відомості щодо ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» вказують на неможливість здійснення ним господарської діяльності та надання послуг, обумовлених договорами про виконання робіт, укладених із позивачем.

Так, податковим органом на підставі постанови слідчого з ОВС першого КР слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві було встановлено, що у період перебування ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» у правовідносинах з ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт», посаду директора займали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за грошову винагороду без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

Також відповідачем за результатами аналізу електронної звітності ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» було встановлено відсутність трудових ресурсів.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

На підтвердження фактичного отримання послуг від ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» позивач надав до суду копії договору № 300613-1 від 30 червня 2013 року про виконання робіт, додатків до вказаного договору, а також актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних.

Згідно умов договору № 300613-1 від 30 червня 2013 року про виконання робіт ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» зобов'язувалося за дорученням позивача виконувати роботу з охорони об'єктів, назви та адреси яких визначаються додатками до договору. Умови охорони (строк і тривалість виконання роботи, кількість постів, кількість охоронників, приблизна вартість і спосіб тарифікації) також визначаються у додатках до договору. Крім того, п. 1.8 договору № 300613-1 від 30 червня 2013 року передбачено, що безпосередня охорона здійснюється без використання зброї, службових собак, а також майна, цивільний оборот якого заборонений на території України.

Дослідивши додатки до договору № 300613-1 від 30 червня 2013 року, колегія суддів встановила, що у ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» зобов'язувалося здійснювати роботи з охорони об'єктів:

- ТОВ «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Новоград» (дислокація: м. Київ, вул. Червоноармійська, 54-б);

- ТОВ «Словянка» (дислокація: Київська обл., смт Бородянка, вул. Леніна, 224);

- ТОВ «Беніш Джі Пі еС Україна» (дислокація: м. Київ, вул. Ярославська, 56-а, 7 поверх; м. Київ, бул. Тараса Шевченка);

- ТОВ «РУБІКОН-ТРЕЙДІНГ» (дислокація: м. Київ, вул. Воровського, 21);

- ПАТ «Швидко-Україна» (дислокація: м. Київ, вул. Білоруська, 2);

- філія ЗАТ «Трускавецькурорт» Санаторій «Янтарний» (дислокація: м. Трускавець, вул. Суховоля, 54);

- філія ЗАТ «Трускавецькурорт» ГГРЕС Бювет № 1 (дислокація: м. Трускавець, бул. Торосевича, 5);

- філія ЗАТ «Трускавецькурорт» ГГРЕС Бювет № 2 (дислокація: м. Трускавець, вул. Суховоля, 67);

- філія ЗАТ «Трускавецькурорт» БОЛ «Медичний центр № 7» (дислокація: м. Трускавець, вул. Суховоля, 72);

- філія ЗАТ «Трускавецькурорт» незавершене будівництво (дислокація: м. Трускавець, вул. Шевченка, 9);

- ПАТ «Аеробуд» (дислокація: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 37/1; м. Київ, вул. Пшенична, 4; м. Київ, просп. Московський, 36, ГТЦ «Блокбастер Молл»; м. Київ, вул. Воровського, 21 (будівельний майданчик); м. Львів, вул. Джорджа Вашингтона, 6);

- ПАТ «Завод «Спецбетон» (дислокація: м. Київ, вул. Якутська, 5);

- ДП «Готельний комплекс «Феофанія» НАН України (дислокація: м. Київ, вул. С. Петровської, 6/11).

У додатках до договору № 300613-1 від 30 червня 2013 року зазначено кількість постів охорони та кількість охоронників. За результатами аналізу зазначеної інформації було встановлено, що для надання послуг з охорони у липні 2013 року ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» було 22 охоронника, у серпні 2013 року - 22; у вересні 2013 року - 23; у жовтні 2013 року - 24; у листопаді 2013 року - 26; у грудні 2013 року - 24; у січні 2014 року - 16; у лютому 2014 року - 17; у березні 2014 року - 16; у квітні 2014 року - 6; у травні 2014 року - 14; у червні 2014 року - 9; у липні 2014 року - 15; у серпні 2014 року - 7; у вересні 2014 року - 17; у жовтні 2014 року - 17; у листопаді 2014 року - 15 року.

Разом з тим, як раніше зазначалося, податковим органом за результатами аналізу податкової звітності було встановлено, що у ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» протягом 2013-2014 років були відсутні трудові ресурси.

Також за результатами дослідження додатків до договору № 300613-1 від 30 червня 2013 року колегією суддів було встановлено, що ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» було зобов'язане надавати послуги з охорони вищевказаних об'єктів не на постійній основі, а у вибіркові проміжки часу.

Обґрунтовуючи необхідність замовлення у ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» послуг із охорони зазначених об'єктів, позивач надав копії договорів, укладених із:

- ТОВ «Беніш Джі Пі еС Україна» (однак, за вказаним договором позивач зобов'язувався надавати ТОВ «Беніш Джі Пі еС Україна» послуги з охорони об'єкту по вул. Ярославська, 56-а у м. Києві, в той час як у ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» позивач замовив послуги з охорони об'єктів по вул. Ярославська, 56-а у м. Києві та бул. Тараса Шевченка у м. Києві);

- ТОВ «Слав'янка»;

- ТОВ «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Новоград» (однак, за вказаним договором позивач зобов'язувався надавати послуги з охорони об'єкту по вул. Костянтинівській, 51-а у м. Києві, в той час як у ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» позивач замовив послуги з охорони об'єкта по вул. Червоноармійській, 54-б у м. Києві);

- ЗАТ ЛОЗ «Трускавецькурорт»;

- ПАТ «Аеробуд»;

- ПАТ «Завод «Спецбетон»;

- ДП «Готельний комплекс «Феофанія» НАН України;

- ТОВ «РУБІКОН-ТРЕЙДІНГ».

Договір про надання послуг із охорони об'єктів, укладений із ПАТ «Швидко-Україна», позивач не надав.

ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт» надало суду також копії документів, які підтверджують надання послуг з охорони зазначеним контрагентам. Із вказаних документів вбачається, що по деяких із об'єктів кількість постів охорони та кількість охоронників є іншою, ніж була передбачена у додатках до договорів, укладених із ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ».

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими твердження представника позивача про те, що фактичне надання ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» послуг з охорони об'єктів підтверджується не лише документами, складеними ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ», а й документами, що складені фактичним отримувачем відповідних послуг.

Крім того, важливе значення для вирішення питання про правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту та витрат, має не лише встановлення факту отримання ТОВ «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Новоград», ТОВ «Словянка», ТОВ «Беніш Джі Пі еС Україна», ТОВ «РУБІКОН-ТРЕЙДІНГ», ПАТ «Швидко-Україна», ЗАТ «Трускавецькурорт», ПАТ «Аеробуд», ПАТ «Завод «Спецбетон» та ДП «Готельний комплекс «Феофанія» НАН України послуг з охорони об'єктів, а й встановлення особи, яка ці послуги надала - ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ», позивач чи інші особи на замовлення позивача.

Під час розгляду та вирішення справи в суді першої інстанції, відповідач надав копію вироку Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року у справі № 757/22907/15-к, який набрав законної сили 31 серпня 2015 року. Завірена копія вказаного вироку із відомостями про набрання ним законної сили була надана Печерським районним судом м. Києва на запит суду апеляційної інстанції.

Зазначеним судовим рішенням було встановлено, що ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» було створене для використання у протиправній діяльності, а саме - для надання послуг з мінімізації податкових зобов'язань шляхом здійснення безтоварних фінансово-господарських операцій, формування штучних валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість діючим суб'єктам підприємницької діяльності, переведення безготівкових коштів у готівку.

Також вироком Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року у справі № 757/22907/15-к встановлено, що внаслідок зазначеної протиправної діяльності було сформовано штучний податковий кредит, зокрема, ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт».

У відповідності до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При розгляді даної справи суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не є справою про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок суду, тобто щодо ОСОБА_2 (директора ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ»).

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, адже вироком Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року у справі № 757/22907/15-к ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво). Вчинення вказаного злочину полягало у створенні, зокрема, ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» для іншої мети, ніж здійснення господарської діяльності.

Як раніше зазначалося, підставою для формування податкового кредиту та витрат є документи первинного бухгалтерського обліку, складені за результатами здійснення господарських операцій. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були складені у зв'язку із висновком податкового органу про завищення ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт» податкового кредиту та витрат по правовідносинах з ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ». Такий висновок був обґрунтований тим, що ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» фактично не надавало позивачу послуг, передбачених договором № 300613-1 від 30 червня 2013 року.

Встановлення факту створення ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 205 КК України, та, відповідно, факту нездійснення ним господарських операцій, створює наслідки для контрагентів вказаної особи, які задекларували податковий кредит та витрати за операціями з ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ», у вигляді донарахування податкових зобов'язань.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що обставини, встановлені вироком Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року у справі № 757/22907/15-к, підлягають урахуванню під час вирішення даної справи відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що договір № 300613-1 від 30 червня 2013 року. додатки до вказаного договору, а також акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та податкові накладні за період з липня 2013 року по квітень 2014 року були підписані ОСОБА_2 Згідно вироку Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року у справі № 757/22907/15-к ОСОБА_2 підтвердив, що фінансового-господарської діяльності від імені юридичних осіб, зазначених у вироку, у тому числі ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ», не здійснював.

З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області про те, що ТОВ «Охорона-Сервіс ХХІ» фактично не надавало ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт» послуг, передбачених договором № 300613-1 від 30 червня 2013 року. Відповідно, позивачу було правомірно донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було винесене незаконне рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт» та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 27 травня 2015 року № 0001242301 та № 0001252301.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 29 вересня 2015 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області задовольнити, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - скасувати та прийняти нове рішення відмову в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 03 грудня 2015 року ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення. Оскільки у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Охоронний комплекс «Пересвіт», колегія суддів вважає необхідним стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги, який підлягав сплаті відповідачем, із позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс «Пересвіт» - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс «Пересвіт» на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31211206781007; код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 02 лютого 2016 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С