Постанова № 55433204, 28.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року Справа № 876/3530/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання - Мельничук Б. Б.;

представника позивача - Вовчак Л. Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року в справі за позовом Загону технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Державної фінансової інспекції у Львівській області про скасування пунктів вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2014 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Загону технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Державної фінансової інспекції у Львівській області про визнання протиправними та скасування усіх пунктів вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства» від 10 вересня 2014 року № 04-15/6330; встановлення відсутності компетенції (повноважень) на проведення (здійснення) планової ревізії фінансово-господарської діяльності позивача з 13 серпня 2014 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що планова ревізія фінансово-господарської діяльності Загону технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області за період з 27 червня 2014 року по 19 серпня 2014 року, яка здійснювалася відповідачем у вищезазначеному періоді, в тому числі і в серпні 2014 року, проведена вказаним контролюючим органом без належних правових підстав (тобто незаконно), а складений за її наслідками акт та вимоги відповідної юридичної сили не містить.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 3, 4, 5 вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства» від 10 вересня 2014 року № 04-15/6330. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що відповідачем не доведено юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних пунктів 2, 3, 4, 5 вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства» від 10 вересня 2014 року № 04-15/6330.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Державною фінансовою інспекцією у Львівській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального права.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Встановлено, що ДФІ у Львівській області відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на II квартал 2014 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Загону технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області за період з 01 лютого 2013 року по 30 червня 2014 рік, за результатами якої складено акт від 19 серпня 2014 року № 04-23/46.

За наслідками ревізії відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» відповідачем надіслано Загону технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області вимогу «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства» від 10 вересня 2014 року № 04-15/6330, у якій, зокрема, зазначено, що вказаною ревізією виявлено порушення, які призвели до матеріальної шкоди (збитків) в загальній сумі 200,2 тис. грн., з них незаконні видатки - 152,1 тис. грн. (в тому числі: зайве використання коштів спеціального фонду на оплату праці - 146,6 тис. грн. та зайве використання пального вартістю 5,5 тис. грн.), нестача основних засобів балансовою вартістю 8,3 тис. грн. та недоотримання фінансових ресурсів установою - 39,8 тис. грн.

Згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними і скасування пунктів вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області щодо вжиття Загоном технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області заходів, спрямованих на відшкодування збитків.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановами від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14, від 13 травня 2014 року у справі № 21-89а14.

Відповідно до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірним факту проведення планової ревізії суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 31 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня-грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Перелік контролюючих органів, яким надаватиметься такий дозвіл, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», при цьому, до вказаного переліку включено Держфінінспекцію. Надання дозволів здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження. Дозвіл не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Тобто, чинним законодавством визначено перелік заходів, які здійснюються без отримання дозволу Кабінету Міністрів України. У всіх інших випадках проведення контролюючими органами будь-яких контрольних заходів (у тому числі як планових, так і позапланових) необхідний дозвіл Уряду.

В той же час, аналіз наведених норм вказує, що для завершення контрольних заходів, розпочатих до набрання чинності вищевказаним Законом України, необхідність отримання дозволу Кабінету Міністрів України вказаною постановою не передбачена.

Встановлено, що відповідачем було зупинено проведення ревізії з 28 липня 2014 року, що підтверджується листом від 25 липня 2014 року № 04-15м/5151, поновлено проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача з 07 серпня 2014 року, про що позивача було повідомлено листом від 07 серпня 2014 року № 04-15/5542, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню також не підлягають.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Львівській області - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року в справі № 813/6934/14 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову Загону технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Державної фінансової інспекції у Львівській області про скасування пунктів вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

Р. В. Кухтей

Постанову складено в повному обсязі 02 лютого 2016 року.