Ухвала суду № 55432268, 03.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 876/11419/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2015р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо визначення податкового зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб,-

В С Т А Н О В И Л А:

02.09.2015р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Головного управління /ГУ/ ДФС у Волинській обл. №№ 11936-17, 11937-17 від 07.07.2015р. на суми податкових зобов'язань відповідно 288 грн. 79 коп. та 30094 грн. 31 коп. (а.с.3-4).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2015р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.69-73).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ОСОБА_1, який у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.81-82).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом не досліджені витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, договір на тимчасове користування землею, рішення міської ради № 44/33 від 08.04.2015р., висновок державної експертизи землевпорядної документації, розрахунок грошових зобов'язань по спірним повідомленням-рішенням.

Окрім цього, судом зроблено помилковий висновок щодо пріоритетності вимог Податкового кодексу /ПК/ України по відношенню до іншого законодавства, не враховано наявність договірних відносин між позивачем та власником землі, а також вимогу про початок робіт щодо внесення змін в діючий договір оренди в частині розміру орендної плати, яка викладена в листі Управління Держземагенства у Ковельському районі Волинської обл. від 16.06.2015р.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно рішення Старокошарівської сільської ради Ковельського району Волинської обл. № 9/3 від 18.01.1997р. «Про надання земельної ділянки у довгострокову оренду» позивачу ОСОБА_1 як переможцю земельного аукціону надано у довгострокову оренду земельну ділянку загальною площею 1 га на землях, віднесених до села Старі Кошари в урочищі «Деменшина» (а.с.5).

30.01.1997р. між Старокошарівською сільською радою Ковельського району Волинської обл. та ОСОБА_1 був укладений договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди); останній зареєстрований Ковельською районною радою Волинської обл. в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 30.01.1997р. за № 3 (а.с.6-7, 56, 57).

Згідно укладеного договору сільська рада надає, а ОСОБА_1 приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,0 га (п.1.1. договору); земельна ділянка надається на умовах довгострокової оренди строком на 50 років для будівництва та обслуговування споруд автосервісу (п.1.2 договору); плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати, яка складається із земельного податку та додаткової плати, з врахуванням змін до закону про оподаткування у розмірі 270 грн. на рік.

Листом Управління Держземагенства у Ковельському районі Волинської обл. № 31-303-0.3-1540/2-15 від 16.06.2015р. позивачу запропоновано терміново розпочати роботу щодо внесення змін до діючого договору оренди шляхом укладення додаткової угоди про зміну орендної плати відповідно до вимого п.5 ст.288 ПК України (а.с.17).

На день розгляду справи судом будь-яких додаткових угод до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 30.01.1997р. не укладено.

Окрім цього, рішенням Ковельської районної ради Волинської обл. № 44/33 від 08.04.2015р. затверджено технічні документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок згідно додатку. Згідно цього додатку на підставі висновку державної експертизи землевпорядної документації № 1005 від 25.12.2014р. затверджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,0 га на території Старокошарівської сільської ради Ковельського району Волинської обл., що надана в оренду ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування споруд автосервісу в розмірі 1093825 грн. 92 коп. (а.с.52-53).

07.07.2015р. відповідач Ковельська ОДПІ прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 11936-17, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з орендної плати в розмірі 286 грн. 79 коп. (а.с.8);

№ 11937-17, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з орендної плати в розмірі 30094 грн. 31 коп. (а.с.9).

За результатами процедури адміністративного оскарження рішеннями Головного управління ДФС у Волинській обл. від 29.07.2015 року та ДФС України від 21.08.2015р. спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення (а.с.11-13, 14-16).

Згідно представленого розрахунку сума податкового зобов'язання з орендної плати в розмірі 286 грн. 79 коп. згідно податкового повідомлення-рішення № 11936-17 від 07.07.2015р. визначена таким чином: 270 грн. (орендна плата відповідно до договору на право тимчасового користування від 30.01.1997р.) х 3,2 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 1996 - 2014р.р.) х 1,249 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель на 2015 рік) = 1079 грн. 14 коп. (річна сума за 2015 рік), оскільки у зв'язку із рішенням Ковельської районної ради № 44/33 від 08.04.2015р. змінилася нормативна грошова оцінка земельної ділянки, тому за період з 01.01.2015р. по 07.04.2015р. сума податкового зобов'язання з орендної плати становить 1079 грн. 14 коп. : 365 днів х 97 днів = 286 грн. 79 коп.

Сума податкового зобов'язання з орендної плати в розмірі 30094 грн. 31 коп. згідно податкового повідомленням-рішенням № 11937-17 від 07.07.2015р. визначена в наступному порядку: 1093825 грн. 92 коп. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно із рішенням Ковельської районної ради № 44/33 від 08.04.2015р.) х 3 відсотки (розмір орендної плати) х 1,249 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель на 2015 рік) = 40985 грн. 66 коп. (річна сума за 2015 рік): 365 днів х 268 днів = 30093 грн. 58 коп. (сума по договору оренди з 08.04.2015р. по 31.12.2015р.) (а.с.51).

Розглядувані правовідносини регулюються приписами ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Зокрема, згідно із пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктами 288.1 - 288.4 ст.288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014р., який набрав чинності з 01.04.2014р., положення пп.285.5.1 п.285.5 ст.285 ПК України були викладені у такій редакції: «Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки».

Таким чином, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З урахуванням викладеного, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по наведеній категорії справ, яка викладена в постанові від 14.07.2015р. у справі № 21-1699а15.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував правильність визначення податкових зобов'язань з орендної плати, а відтак покладених в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими.

При цьому, судом першої інстанції підставно відхилені покликання позивача на те, що без внесення відповідних змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 30.01.1997р. відповідач не вправі був визначати розмір орендної плати в іншій сумі, ніж визначена цим договором, а також врахована наявність нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки, що затверджена рішенням Ковельської районної ради № 44/33 від 08.04.2015р., яка у подальшому була покладена в основу прийняття спірних повідомлень-рішень. Також позивачем не оскаржувалася наведена нормативна грошова оцінки, ним не надано доказів недійсності такої.

Невірними слід вважати доводи позивача про те, що він в силу приписів ст.281 ПК України звільнений від сплати орендної плати як пенсіонер за віком, оскільки цією нормою встановлені пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб, тоді як чинне законодавство України не звільняє позивача від сплати орендної плати за землю.

Покликання апелянта на недослідження судом доказів по справі спростовуються наявними матеріалами справи, наявність листа Управління Держземагенства у Ковельському районі Волинської обл. від 16.06.2015р. не звільняє позивача від обов'язку сплати орендної плати в розмірі, який визначений у встановленому законом порядку.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2015р. в адміністративній справі № 803/3420/15 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Бруновська

М.В.Костів