Постанова № 55431973, 28.01.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/4837/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Носенка М.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Тетяни Володимирівни до Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області, треті особи: Оржицький районний суд Полтавської області та Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Тетяна Володимирівна звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення суддівської винагороди у розмірі 3654 грн, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію на суму утриманих грошових коштів у розмірі 3654 грн відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення, виплативши відповідну компенсацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем у травні 2015 року безпідставно відраховано кошти (частину суддівської винагороди), виплачені їй у березні 2015 року, в розмірі 3654,00 грн у звязку із скасуванням у судовому порядку наказу голови суду про скорочення штатного розпису суду), оскільки відповідач залишив поза увагою приписи статті 127 Кодексу законів про працю України, якою визначено вичерпний перелік підстав для проведення відрахувань із заробітної плати.

Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях посилався на правомірність дій ТУ ДСА України в Полтавській області щодо перерахунку та утримання коштів із суддівської винагороди ОСОБА_2

Позивач надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, що судом задоволено.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог повністю.

Оржицький районний суд Полтавської області, залучений до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ухвалою суду від 14.01.2016, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, залученого до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ухвалою суду від 14.01.2016, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі третьої особи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Суд встановив, що ОСОБА_2 працює на посаді голови Оржицького районного суду Полтавської області /а.с. 7/.

Наказом голови Оржицького районного суду Полтавської області від 06.02.2015 №5 (ОД)с "Про введення в дію штатного розпису із зменшеною чисельністю штатних одиниць" з 01.03.2015 внесено зміни до штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області: виведено 1 посаду помічника судді; з 01.03.2015 затверджено штатний розпис суду зі зменшеною чисельністю у кількості 18 штатних одиниць /а.с. 64-66/.

У звязку з цим, суддям Оржицького районного суду Полтавської області у березні 2015 року проведено нарахування та виплату суддівської винагороди, виходячи з 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати.

Однак, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі №816/916/15-а зазначений наказ голови суду скасовано /а.с. 43-47/.

Наказом голови Оржицького районного суду Полтавської області від 29.04.2015 №8(ОД)с на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 скасовано наказ від 06.02.2015 №5 (ОД)с /а.с. 63/.

З огляду на скасування наказу про скорочення штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області, ТУ ДСА України в Полтавській області у травні 2015 року утримано із заробітної плати ОСОБА_2 3654,00 грн /а.с. 24/.

Листом ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.05.2015 вих. №06-685/2458 розяснено, що вказане відрахування відбулось у звязку зі скасуванням наказу про скорочення штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області та застосуванням передбаченого пунктом 10 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІ законодавчого обмеження максимального розміру суддівської винагороди 7 розмірами мінімальної заробітної плати /а.с. 42/.

Не погодившись із проведеними відрахуваннями, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 у справі №1-13/2013 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Оскільки даний спір стосується стягнення з відповідача відрахувань із суддівської винагороди позивача, строк звернення до суду не застосовується.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Таким чином, законодавцем визначено конкретний перелік підстав, за наявності яких роботодавець має право провести відрахування із заробітної плати працівника.

Суд зазначає, що відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 здійснено у звязку із застосуванням відповідачем до питань нарахування суддівської винагороди за березень 2015 року приписів пункту 10 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІ, за якими розмір суддівської винагороди обмежено 7 розмірами мінімальної заробітної плати.

Таким чином, відповідне відрахування грошових коштів здійснено у зв'язку із застосуванням в порядку регресу приписів Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2004 №76-VІІІ.

Верховний Суд України у постанові Пленуму від 24.12.1999 №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням статті 127 КЗпП, суди мають враховувати, що до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.

Отже, помилка роботодавця у застосуванні закону не може бути підставою для проведення у подальшому відрахувань із заробітної плати працівника.

За приписами пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Вина позивача у здійсненому ТУ ДСА України в Полтавській області у березні 2015 року нарахуванні ОСОБА_2 суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, - відсутня.

Так само, у спірних відносинах відсутні рахункові (лічильні) помилки.

До того ж, суд звертає увагу на те, що підставою для проведення відрахувань із заробітної плати працівника має бути відповідний наказ роботодавця.

Однак, відповідач наказу про відрахування із суддівської винагороди ОСОБА_2 коштів у розмірі 3654,00 грн не видавав, що підтверджено довідкою ТУ ДСА України в Полтавській області від 25.01.2016 вих. №05-72 /а.с. 75/.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відрахував із заробітної плати ОСОБА_2 у травні 2015 року грошові кошти у розмірі 3654,00 грн.

Посилання відповідача на те, що відповідне відрахування здійснено на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі №816/916/15-а суд вважає безпідставними, оскільки зазначеним судовим рішенням питання про здійснення відрахувань із суддівської винагороди суддів Оржицького районного суду Полтавської області не вирішувалось.

Суд зауважує, що таке відрахування не підпадає під дію статті 127 Кодексу законів про працю України, тобто, не передбачене чинним законодавством.

Разом з цим, в силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

А відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відрахував із суддівської винагороди ОСОБА_2 за травень 2015 року грошові кошти у розмірі 3654,00 грн.

А відтак, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Полтавській області щодо утримання з суддівської винагороди судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Т.В. у травні 2015 року коштів в сумі 3654,00 грн за березень 2015 року та сягнути з ТУ ДСА України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3654,00 грн.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобовязання відповідача провести індексацію на суму утриманих грошових коштів, суд дійшов такого висновку.

За приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають одноразового характеру, зокрема, оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Аналізуючи наведені правові норми суд дійшов висновку, що індексація є гарантією мінімізації втрат доходу у звязку з несвоєчасною його виплатою та ростом індексу споживчих цін.

Оскільки за результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку про неправомірне відрахування із заробітної плати позивача грошових коштів у розмірі 3654 грн та необхідність стягнення на користь позивача вказаної суми коштів, позовні вимоги ОСОБА_2 про зобовязання відповідача провести індексацію утриманої суми коштів належить задовольнити.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Оскільки спір вирішено на користь позивача, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Щодо вимоги позивача про допуск постанови суду до негайного виконання, суд дійшов такого висновку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про допуск постанови до негайного виконання в частині стягнення з ТУ ДСА України в Полтавській області грошових коштів в розмірі 3654,00 грн.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання постанови суду, суд звертає увагу на такі обставини.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Виходячи зі змісту вказаної статті, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - є правом суду, а не його обов'язком.

Враховуючи предмет позову, застосування судового контролю за виконанням судового рішення є недоцільним.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо утримання з суддівської винагороди судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Тетяни Володимирівни в травні 2015 року коштів в сумі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні за березень 2015 року.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (ідентифікаційний код 26304855) на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні.

Зобовязати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (ідентифікаційний код 26304855) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію на суму утриманих грошових коштів загалом в розмірі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Постанову в частині стягнення грошових коштів в сумі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 лютого 2016 року.

СуддяС.С. Бойко