Рішення № 5543167, 03.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/16003.02.09 40/160 03.02.2009 За позовом Компанії «ERPA ORMAN VE SANAYI URUNLERI IMALAT TAAH. PAZ.LTD STI» до Приватного підприємства «Мілано» про стягнення заборгованості 245700 доларів США 00 центів

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

Від позивача: Осипенко Д.І. за довіреністю

Від відповідача: не зявився

В судовому засіданні 03.02.09, за згодою представника Позивача в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги компанії «ERPA ORMAN VE SANAYI URUNLERI IMALAT TAAH. PAZ.LTD STI»(далі Позивач) про стягнення з приватного підприємства «Мілано»(далі Відповідач) заборгованості за поставлену продукцію у сумі 245700 доларів США 00 центів та покласти понесені Позивачем судові витрати на Відповідача.

Позовні вимоги Позивачем обґрунтовуються наступним чином. Так, за твердженням Позивача протягом 2003-2007 року Позивач поставляв Відповідачу комплектуючі та матеріали для броньованих дверей. Позивач зазначає, що починаючи з липня 2005 року поставки здійснювалися за окремими рахунками-фактурами на умовах CIF.

Як зазначає Позивач, з 1 липня 2005 року Позивач здійснив поставку товару згідно наступних Рахунків-фактури та митних декларацій на адресу Відповідача, а саме: № 035591 від 01.07.2005 на суму 20430,00 доларі США; № 035603 від 02.08.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035606 від 12.08.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035616 від 07.09.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035619 від 28.09.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035626 від 06.10.2005 на суму 20480,00 доларів США; № 035629 від 21.10.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035638 від 30.11.2005 на суму 32 776,00 доларів США; № 035639 від 30.11.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035665 від 14.02.2006 на суму 17 800,00 доларів США; № 035680 від 07.04.2006 на суму 30 738,00 доларів США.

Загальна сума заборгованості неоплачених рахунків з боку Відповідача на момент подачі позову за твердженням Позивача становить 245700 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на ст. 530 ЦК України та просить суд стягнути на свою користь з Відповідача суму основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 245700,00 доларів США.

Ухвалою суду від 08.09.08 порушено провадження у справі № 40/160, розгляд справи призначено на 30.09.08.

Ухвалою суду від 30.09.08 розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 ГПК України у звязку з неявкою представника Відповідача у судове засідання на 21.10.08.

У судове засідання 21.10.08 зявилися Представники усіх сторін. Представник Позивача подав клопотання про забезпечення позову та просив суд накласти арешт на грошові кошти у сумі 1190441,07 грн., що є еквівалентом 245700 доларів США і знаходяться на рахунках приватного підприємства «Мілано» - № 2600230032601, відкритий у ВАТ «Сведбанк»у м. Києві, МФО 300164; - № 26002001309744, відкритий у ЗАТ «ОТП Банк»м. Києві, МФО 300528; - № 26000104060201, відкритий у ВАТ «КБ»Експобанк»м. Київ, МФО 322294, - № 26005100000121 відкритий у ЗАТ «Кредит Європа Банк»м. Київ, МФО 380366; - № 26006000015801 відкритий у ЗАТ «Кредитвест Банк»м. Київ, МФО 380441. Так, Позивач вважає, що враховуючи значним розміром позовних вимог існує імовірність, що не вжиття забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За результатами обговорення клопотання Позивача про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Проте, Позивач, в обґрунтування клопотання, не забезпечив жодних доказів, на підставі яких можна зробити достатньо обґрунтоване припущення, про необхідність накладення арешту на кошти, що належать Позивачу.

Представник Відповідача подав клопотання про надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи. Крім цього, у судовому процесі сторони подали клопотання в порядку ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи № 40/160. Клопотання судом задоволено, про що винесено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.11.08.

06 листопада 2008 року у судове засідання зявилися сторони та їх представники.

Представник Відповідача подав заяву про припинення провадження у справі з посиланням на положення ст.8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», якою передбачено, що суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Так, Відповідач у своєму клопотанні зазначає, що 01.07.04 між Позивачем та Відповідачем було укладено контракт № 3, який за своєю природою є зовнішньоекономічним договором, оскільки приватне підприємство «Мілано»виступає субєктом зовнішньоекономічних відносин, а компанія «ERPA ORMAN VE SANAYI URUNLERI IMALAT TAAH. PAZ.LTD STI»- іноземним контрагентом.

Пунктом 10.2. Контракту № 3 передбачено, що у разі, якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, всі спори і розбіжності, за винятком тих, що підлягають розгляду у звичайних судах, підлягають передачі до Комерційного Арбітражного Суду при ТПП України.

На підтвердження зазначеного надав копію Контракту № 3 від 01.07.2004 та Доповнення до нього № 1 від 18.11.2004, № 2 від 22.02.2005, № 3 від 29.06.2005, № 4 від 01.11.2005, № 5 від 10.07.2006.

Позивач заперечували проти заявленого клопотання з посиланням на той факт, що дія Контракту закінчилася ще 01.07.2005, згідно п. 11.5 Контракту. Крім цього, Відповідач зазначив, що Доповнення №3 №4 та №5 до Контракту № 3 з боку Позивача не укладалися, що виникає сумнів про їх існування, так як, надані копії до клопотання не містять ні підписів повноважених осіб, ні штампів юридичних осіб.

Представник Відповідача заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання часу Відповідачу підготувати оригінали та належним чином завірені копії Контракту № 3 та усіх доповнень до нього.

Судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 25.11.08

У судове засідання 25.11.08 зявився представник Позивача. Представник Відповідача через службу діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення слухання справи. Представник Позивача не заперечував проти заявленого клопотання.

Ухвалою суду від 25.11.08 розгляд справи відкладався на 20.01.09.

20 січня 2009 року Відповідач не забезпечив явку повноваженого представника у судове засідання, у звязку з чим слухання справи ухвалою від 20.01.09 відкладено на 03.02.09.

У судове засідання 03.02.09 Відповідач вкотре не зявився про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення слухання справи до суду не надходило, витребуваних судом документів та відзиву на позов не надав, за таких обставин суд прийняв рішення про слухання справи у відповідності із ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Судом заслухані пояснення представника Позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів,суд

ВСТАНОВИВ:

За доказами Позивача та наявними матеріалами справи судом встановлено, що протягом 2003-2007 року Позивач поставляв Відповідачу комплектуючі та матеріали для броньованих дверей. Так, починаючи з липня 2005 року поставки здійснювалися за окремими рахунками-фактурами на умовах CIF.

Згідно правил ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати у редакція 2000 року, видання МТП № 560, введені в дію з 01.01.2000) термін «вартість, страхування та фрахт» (CIF) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.

За доказами Позивача, з 1 липня 2005 року Позивач здійснив поставку товару згідно наступних Рахунків-фактури (наявні в матеріалах справи) та митних декларацій на адресу Відповідача, а саме: № 035591 від 01.07.2005 на суму 20430 доларі США; № 035603 від 02.08.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035606 від 12.08.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035616 від 07.09.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035619 від 28.09.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035626 від 06.10.2005 на суму 20480,00 доларів США; № 035629 від 21.10.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035638 від 30.11.2005 на суму 32 776,00 доларів США; № 035639 від 30.11.2005 на суму 20976,00 доларів США; № 035665 від 14.02.2006 на суму 17 800,00 доларів США; № 035680 від 07.04.2006 на суму 30 738,00 доларів США.

У зазначених рахунках-фактурах не було встановлено строку для здійснення розрахунку за поставлений товар. А отже, згідно приписів ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

18 червня 2008 року Позивачем було направлено на всі відомі адреси Відповідача письмову вимогу про виконання зобовязань щодо сплати заборгованості.

Дана вимога, за доказами представника Позивача, була залишена Відповідачем без відповіді.

Відповідачем відзиву на позов не надано, причин неявки повноважних представників суд не повідомлений.

Керуючись ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення, надані Позивачем, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В порядку передбаченому ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що за наявними доказами у справі, слідує факт не виконання з боку Відповідача повної та вчасної оплати за товар, отриманого на підставі рахунків-факту, внаслідок чого утворився борг у сумі 245700 доларів США 00 центів.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зважаючи на встановлені вище факти, та наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи відсутність пояснень чи заперечень Відповідача стосовно заявлених вимог, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги за розрахунком Позивача.

Щодо клопотання заявленого Відповідачем про припинення провадження у справі, то судом відхиляється заява, оскільки Відповідачем не надано жодних доказів на яких ґрунтується зазначене клопотання.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

В той же час, у заявленому клопотанні Відповідач посилається на документи, а саме Контракт № 3 та Доповнення до нього № 1 від 18.11.2004, № 2 від 22.02.2005, № 3 від 29.06.2005, № 4 від 01.11.2005, № 5 від 10.07.2006, однак належних доказів (оригінали та належним чином засвідчені копії до залучення до матеріалів справи) Відповідач суду не надав.

Наявні докази у матеріалах справи свідчать про факт закінчення дії Контракту 01.07.2005, згідно п. 11.5 Контракту. Про закінчення дії Контракту № 3 підтверджується і Позивачем. За таких обставин суд не вбачається підстав для закриття провадження в справі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Мілано»(01103, Україна, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11 код ЄДРПОУ 32160900) стягнути з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь Компанії ERPA ORMAN VE SANAYI URUNLERI IMALAT TAAH. PAZ. LTD STI (Altinay cad No: 58 Siteler/ Ankara Samsun yolu 25.Km 3-yol Hasanoglan/ Ankara) суму заборгованості у розмірі 245 700 (двісті сорок пять тисяч сімсот) доларів США 00 центів.

3. Стягнути з приватного підприємства «Мілано»(01103, Україна, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11 код ЄДРПОУ 32160900) стягнути з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь Компанії ERPA ORMAN VE SANAYI URUNLERI IMALAT TAAH. PAZ. LTD STI (Altinay cad No: 58 Siteler/ Ankara Samsun yolu 25.Km 3-yol Hasanoglan/ Ankara) 2 457,00 (дві тисячі чотириста пятдесят сім) доларів США державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень нуль копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 06.02.09