Рішення № 55415932, 03.02.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20971/14-ц

провадження № 2/753/247/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Комаревцевої Л.В.

за участі секретаря - Драгой В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа: Національний банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

Позивач - ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на наступні обставини.

04.02.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11292950000, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 200.000 дол. США з розрахунку 12,40 % річних на строк з 04.02.2008 року по 05.02.2029 року.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 11292950000 від 04.02.2008 Іпотекодавець - ОСОБА_2 за договором іпотеки № 76353 від 04.02.2008 року передав в іпотеку нерухоме майно, яке належить йому на підставі Договору купівлі продажу нерухомості, посвідченого 04.02.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шандибою Л.І., за реєстровим номером № 325, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2669654. Предмет іпотеки складається з трьох житлових кімнат. Загальна площа предмета іпотеки становить 90,80 кв.м., житлова площа 46,70 кв.м.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ «УкрСиббанк» змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань АКІБ «УкрСиббанк», а 08 грудня 2011 року своє право вимоги, що виникло з кредитного договору у Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», останнім передано ПАТ «Дельта Банк», що підтверджується Договором купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року.

На підставі ст.514 ЦК України та вказаного Договору до ПАТ «Дельта банк» перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Оскільки відповідач (Позичальник), умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлялася, в тому числі, й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору, зобов'язання на вимоги не виконав, утворилася заборгованість, яка станом на 02.10.2014 року склала 5 349 646,48 грн. ( з яких заборгованість за кредитним договором № 11292950000 - 4 441 711,90 грн., в тому числі сума заборгованості зва кредитом - 2 569 478,61 грн., сума заборгованості за відсотками - 1 872 233,30 грн., заборгованість за кредитним договором складає 907 934,58 грн.)

Посилаючисьь на зазначені обставини, позивач просить в рахунок погашення заборгованості в сумі 5 349 646,48 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки № 76353 від 04.02.2008, а саме: трьохкімнатну квартиру, загальною площею 90,80 кв.м., житловою площею 46,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 04.02.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шандибою Л.І., за реєстровим № 325, також внесений запис про реєстрацію праочину в Державний реєстр правочинів за реєстраційним номером 2669654, шляхом передачі іпотекодержателюпредмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 21.01.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи Національний банк України.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча повідомлявся судом про місце і час розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив. Поштове повідомлення повернулось до суду за закінченням терміну зберігання.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку, заяв про участь у розгляді справи не надійшло.

Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі ненадання фізичними особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності особи, яка бере участь у справі, за адресою її місця проживання або місця реєстрації, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їй належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.02.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11292950000, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 200.000 дол. США з розрахунку 12,40 % річних на строк з 04.02.2008 року по 05.02.2029 року з умовами погашення згідно Графіку погашення заборгованості, погодженим за додатковою угодою №1 до договору про надання споживчого кредиту (а.с. 18-26).

08.12.2011 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ "Сведбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ "Дельта Банк" замінює ПАТ "Сведбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ "Сведбанк" до АТ "Дельта Банк" прав вимоги до боржників, до позивача переходить (відступається) право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, попри належне виконання Кредитором своїх зобов'язань за умовами Кредитного договору ОСОБА_2 порушує умови кредитного договору та не виконує взяті на себе зобов'язання, в результаті чого сума заборгованості за кредитним договором станом на 02.10.2014 року склала 5 349 646,48 грн. ( з яких заборгованість за кредитним договором № 11292950000 - 4 441 711,90 грн., в тому числі сума заборгованості зва кредитом - 2 569 478,61 грн., сума заборгованості за відсотками - 1 872 233,30 грн., заборгованість за кредитним договором складає 907 934,58 грн.)

Встановлено, що 08.10.2014 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся до відповідача з листом-вимогою про усунення порушень умов кредитного договору № 11292950000 від 04.02.2008 року, надав попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги (а.с.36).

Однак, вказана вимога була залишена відповідачем, без уваги, заборгованість за кредитним договором погашена не була.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором кредиту відповідачем, а саме непогашення кредиту згідно графіка, передбаченого зазначеним договором та несплата відсотків за користування кредитними коштами призвело до виникнення заборгованості.

Встановлено, що зметою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 11292950000 від 04.02.2008 Іпотекодавець - ОСОБА_2 за договором іпотеки № 76353 від 04.02.2008 року передав в іпотеку нерухоме майно, яке належить йому на підставі Договору купівлі продажу нерухомості, посвідченого 04.02.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шандибою Л.І., за реєстровим номером № 325, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2669654. Предмет іпотеки складається з трьох житлових кімнат. Загальна площа предмета іпотеки становить 90,80 кв.м., житлова площа 46,70 кв.м.

Водночас, частинами 1 та 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Пунктом 4 договору іпотеки сторонами визначено, що звернення стягнення здійснюється на підставах: рішення суду абоу безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Разом з тим, у випадку порушення іпотекодавцем/позичальником обов'язків за кредитним договором, Іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та зобов'язань. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов Договору.

Цим же договором сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, яке може бути здійснене також шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" .

Статтею 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Також Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 39 постанови від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснив, що з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

А відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Таким чином, виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором. (Зазначене збігається з практикою Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11 грудня 2013 року).

Разом з тим, 03 червня 2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який на час розгляду справи є чинним. Згідно даного Закону, протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки). Кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Але, оскільки відповідач у квартирі, яка є предметом іпотеки, не зареєстрований та фактично у ній не проживає, що підтверджується відомостями Головного управління Державної міграційної служи України у Києві за якими відповідач зареєстрований в АДРЕСА_2, суд дійшов висновку, що вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" на дані відносини не поширюються.

Отже, враховуючи наведене вище, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3654,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 33, 38, 39, 40, 41 Законом України "Про іпотеку", ст. ст. 60, 88, 212-215, 217, 218, 223, 224-228, 233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа: Національний банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 5 349 646,48 грн. (п'ять мільйонів триста сорок дев'ять тисяч шістсот сорок шість гривень 48 копійок) звернути стягнення на предмет іпотеки № 76353 від 04.02.2008, а саме: трьохкімнатну квартиру, загальною площею 90,80 кв.м., житловою площею 46,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 04.02.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шандибою Л.І., за реєстровим № 325, також внесений запис про реєстрацію праочину в Державний реєстр правочинів за реєстраційним номером 2669654, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (ЄДРПОУ 34047020) права власності на вказане майно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судовий збір в розмірі 3654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Комаревцева Л.В.