Ухвала суду № 55411110, 02.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Мазурик О.Ф., Слободянюк С.В.

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року позивач звернувся із позовом, на обґрунтування якого зазначив, що перебуває із відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, про що 24 липня 1993 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції у м. Києві в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис №1166. Посилаючись на те, що з 1996 року шлюбні відносини фактично припинилися, спільне господарство не ведеться і спілкування відсутнє, просив розірвати шлюб між сторонами. (а.с.2-3)

Відповідачка проти позову заперечувала. (а.с.23-28)

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року позов задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_2 до ОСОБА_1, зареєстрований 24 липня 1993 року ВРАЦС Жовтневого РУЮ у м. Києві, актовий запис №1166. (а.с.51-53)

В апеляційній скарзі відповідачка посилалася на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення районного суду і ухвалити нове про відмову в позові. На обґрунтування скарги зазначила, що суд неповно з'ясував обставини справи, не врахував обставин та доказів, які викладені на обґрунтування заперечень проти заявленого позову. (а.с.57-59)

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала скаргу і просила її задовольнити. Представник позивача - ОСОБА_3 заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази. ОСОБА_2 був сповіщений врученням повістки його представнику ОСОБА_3 (а.с. 72-74)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Із 24 липня 1993 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції у м. Києві в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис №1166. (а.с.8)

На обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначав, що дітей від шлюбу з ОСОБА_1 не має, з 1996 року сторони проживають окремо один від одного, не ведуть спільного господарства, є чужими людьми один для одного, а тому збереження шлюбу із відповідачкою суперечить його інтересам.

Судом першої інстанції встановлено, що зазначені позивачем обставини мають місце, сторони не ведуть спільного господарства, крім того, судом першої інстанції надавався сторонам строк для примирення, за закінченням якого в судовому засіданні представник позивача підтвердив бажання позивача розірвати шлюб.

За таких обставин, доводи апелянта про бажання обох сторін зберегти шлюб суперечать наявним у справі доказам.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із наданих в судовому засіданні доказів та дійшов висновку, що подальше перебування сторін у шлюбі суперечить інтересам позивача, буде носити формальний характер.

При встановлені зазначених фактів судом не було порушено норм процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не можуть бути визнані підставою для його скасування, тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.Ф.Мазурик

С.В.Слободянюк

Справа № 22-ц/796/767/2016

Унікальний номер 760/10881/15-ц

Головуючий у першій інстанції - Бобровник О.В.

Доповідач Левенець Б.Б.