Ухвала суду № 55411031, 26.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року,

встановила:

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р № 373980009, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість у розмірі 105 557 грн. 35 коп. та судові витрати у розмірі 1 055,57 грн., а всього 106 612 (сто шість тисяч шістсот дванадцять) грн. 92 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку з відповідача.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 06 лютого 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 319-0201030/ФКВ-08

Відповідно до договору відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 35 644,00 доларів США.

Мета кредитування: придбання легкового автомобіля для особистих/сімейних потреб.

Процентна ставка за користування кредитом становила 9,5 % річних.

Строк дії договору з 06.02.2008 року по 05.02.2014 року.

Згідно договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року, ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 319-0201036/ФКВ від 06.02.2008 року (а.с. 18-22).

Відповідно до п. 2.4., 2.5. договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частками у розмірі не менше як 495,06 доларів США по 20 число (включно) кожного місяця.

Банк має право вимагати повного виконання кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителям умов цього договору та договорів, укладених у забезпечення позичальником зобов'язань за цим договором, а позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим договором, а також відшкодувати збитки, завдані банку (п.6.2 договору).

23.04.2012 року ПАТ «Дельта Банк» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с. 13-14).

У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість, яка станом на 22 липня 2014 року становить 105 557,35 грн., з них заборгованість по кредиту - 68 332, 23 грн., по відсоткам за користування кредитом - 21 038, 97 грн., по комісії - 16 186, 15 грн.).

Частиною 1ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачаються терміни погашення тіла кредиту і за який період, нарахування процентів та сплата процентів за користування кредитом, з якого розміру заборгованості проведено розрахунок пені.

Зазначений розрахунок є повним, чітким та зрозумілим.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача кредитної заборгованості за укладеним договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Наявний у матеріалах справи кредитний договір не містить заборони щодо зміни кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Доводи апеляційної скарги про те, що у відповідача відсутній обов'язок повертати кредит публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», оскільки його не було повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні, колегія суддів відхиляє, оскільки факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання у повному обсязі не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. При цьому, колегія суддів бере до уваги, що матеріали справи не містять будь-яких доказів про виконання кредитного зобов'язання відповідачем первинному кредитору.

Доводи апеляційної скарги про необхідність нотаріального посвідчення додатків до договору, який нотаріально посвідчений, колегія суддів оцінює критично, оскільки в даній справі вони не є предметом спору.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального або неправильно застосовані норми процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду від 20 листопада 2014 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Святошинськогорайонного суду міста Києва від 20 листопада 2014року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук