Ухвала суду № 55407181, 25.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2016р. Справа № 876/4778/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Яворського І.О.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): Ярошика Т.В.,

позивача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (правонаступник - Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області)

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2014р. у справі №803/474/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк"

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (правонаступник - Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2014р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009492201 від 13.11.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" вважає податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014p. №0000492201 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, висновки акту перевірки від 25.10.2013p. №1138/23-1/31880976 незаконними.

Висновки Луцької об'єднаної державної податкової інспекції позивач вважає незаконними, оскільки відсутні факти порушення позивачем вимог ст.228 ЦК України при укладенні договорів страхування. Матеріали перевірки не містять обвинувального вироку або іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

За результатами розгляду справи Волинський окружний адміністративний суд позовні вимоги задоволив, оскільки висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Позивачем дотримано вимоги формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, зокрема, в матеріалах справи наявні первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, а діяльність позивача здійснювалась з метою страхування ризиків, що виникають в межах господарської діяльності позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області оскаржила її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає відсутність страхових свідоцтв (полісів, сертифікатів), а також апелянт вказує на те, що підлягає встановленню статус постачальників товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а діяльність страхової компанії з її контрагентами не підтверджені актами перевірки. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 25.01.2016р. з'явився представник апелянта (відповідача у справі): Ярошик Т.В., який доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі, просив апеляційну скаргу задоволити, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення представника апелянта (відповідача у справі), перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" щодо взаємовідносин із ПрАТ "Страхова компанія "Скайд", за результатами якої складено акт від 25.10.2013p. №1138/23-1/31880976.

З акту перевірки від 25.10.2013p. №1138/23-1/31880976 вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" та ПрАТ "Страхова компанія "Скайд" було укладено договори страхування майна: №343-10 від 30.04.2011p., №567-10 від 01.08.2011p., №545-10 від 17.09.2011p. та №732-10 від 03.10.2011p.

Згідно з генеральним договором страхування №343-10 від 30.04.2011p. та адендуму №1 до нього, предметом страхування є майновий інтерес страхувальника, пов'язаний з володінням і зберіганням майна, яке знаходиться на зберіганні в приміщенні складу за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 13б.

Страхова сума складає 2159332,31грн., страховий платіж склав 33037,78грн., який ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" сплатив на поточний рахунок страховика 31.05.2013p.

За договором страхування №567-10 від 01.08.2011p. укладеного між ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" та ПрАТ "Страхова компанія "Скайд", останнім прийнято на страхування: пов'язаний з володінням, користуванням і розпорядженням майна (готова продукція та пакувальні матеріали на зберіганні), яке знаходиться на зберіганні в приміщенні складу за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 13б, за умовами правил страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ №007 та Правил страхування майна №007-1, зареєстрованих державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України в розмірі 100% відсотків його балансової вартості (з ПДВ) станом на 06.06.2011p. від загибелі або пошкодження, внаслідок вогневих ризиків; стихійних лих; впливу води в результаті пошкодження водопостачальних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежогасіння; падіння на застраховане майно пілотованих літаючих об'єктів чи їх уламків; знищення, пошкодження застрахованого майна, внаслідок крадіжки із зломом, пограбування, протиправних дій третіх осіб.

Згідно з актом виконаних робіт від 07.09.2011p., страховик прийняв майно страхувальника загальною вартістю 2051139,98грн. Страхова премія сплачена ТОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" склала 70764,00грн.

За договором страхування майна №545-10 від 17.09.2011p. ПрАТ "Страхова компанія "Скайд" прийнято на страхування: майновий інтерес страхувальника, пов'язаний з володінням, користуванням і розпорядженням майна (готова продукція та пакувальні матеріали на зберіганні), яке знаходиться на зберіганні в приміщенні складу за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 13б, за умовами правил страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ №007 та Правил страхування майна №007-1, зареєстрованих державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України в розмірі 100% відсотків його балансової вартості (з ПДВ) станом на 01.10.2011p. від загибелі або пошкодження внаслідок вогневих ризиків; стихійних лих; впливу води в результаті пошкодження водопостачальних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежогасіння; внутрішнє пошкодження електричного обладнання, приладів і машин від впливу ненормованих параметрів електричного струму; падіння на застраховане майно пілотованих літаючих об'єктів чи їх уламків; знищення, пошкодження застрахованого майна внаслідок крадіжки із зломом, пограбування, протиправних дій третіх осіб.

Згідно акту виконання робіт від 11.11.2011p. страховик прийняв на страхування майно загальною вартістю 2263047,00грн. Страхова премія, сплачена ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк", склала 70154,45грн.

Договором страхування №732-10 від 03.10.2011p. ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" застраховано у ПрАТ "Страхова компанія "Скайд" майновий інтерес страхувальника, пов'язаний з володінням, користуванням і розпорядженням майна (готова продукція та пакувальні матеріали на зберіганні, згідно із додатком № 1 до цього договору), яке знаходиться на зберіганні в приміщенні складу за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 13б, за умовами правил страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ №007 та Правил страхування майна №007-1, зареєстрованих державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України в розмірі 100% відсотків його балансової вартості (з ПДВ) станом на 03.10.2011 року від загибелі або пошкодження внаслідок вогневих ризиків; стихійних лих; впливу води в результаті пошкодження водопостачальних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежогасіння; падіння на застраховане майно пілотованих літаючих об'єктів чи їх уламків; знищення, пошкодження застрахованого майна внаслідок крадіжки із зломом, пограбування, протиправних дій третіх осіб.

Згідно з актом виконаних робіт від 12.01.2011p., страховик прийняв майно страхувальника загальною вартістю 3924285,34грн. Страхова премія, сплачена ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк", склала 137349,98грн.

Перераховані на ПрАТ "Страхова компанія "Скайд" страхові суми в розмірі 311306,54грн. включено ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" до складу витрат декларації по податку на прибуток, зокрема: у 2 кварталі 2011p. в розмірі 33037,78грн., у 3 кварталі 2011p. в розмірі 70764,33грн., у 4 кварталі 2011p. в розмірі 70154,45грн., в 1 кварталі 2012p. в розмірі 137349,98 грн.

ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" оскаржено податкове повідомлення-рішення від 13.11.2013p. №0009492201 в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 17.01.2014p. №240/10/10.4-06 скаргу товариства задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 13.11.2013p. №0009492201 скасовано в частині зайво застосованої штрафної санкції на суму 10003,00грн., в іншій частині скаргу залишено без задоволення.

За результатами розгляду первинної скарги Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014p. №0000492201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 68854,00грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 7211,00грн.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 21.02.2014p. №345/6/99-99-10-01-15 скаргу ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 13.11.2013p. №0009492201, з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін.

Згідно із вимогами п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Частиною 1 п.138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі, витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Так, згідно із вимогами ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 18 Закону України "Про страхування" для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

Факт укладання договору страхування може посвідчуватись страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів звертає увагу на те, що свідоцтво, поліс, сертифікат є формою договору страхування і є самостійною формою договору страхування. В даному випадку відсутність таких документів означає, що сторони уклали договори страхування у формі письмових договорів, а не свідоцтв, полісів, сертифікатом і жодним чином не спростовують факт укладення договору страхування.

Відносно тверджень про можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів страхової компанії, слід зазначити, що для платника податків, який добросовісно веде такий облік та має необхідні підтверджуючі документи, не повинні наставати негативні наслідки за можливі неправомірні дії та порушення податкового законодавства з боку контрагентів такого платника податків. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03, пункт 71 рішення). Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2020 рік, заява № 6689/03), Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02)) платник податків не повинен нести відповідальність за можливі зловживання, вчинені його постачальником.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем дотримано вимоги формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, позивачем надано до перевірки всі необхідні і належним чином оформленні первинні документи. Повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, належить до виключної компетенції судових органів. Як наслідок, податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області №0000492201 від 23.01.2014р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (правонаступник - Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області) на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2014р. у справі №803/474/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (правонаступник - Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2014р. у справі №803/474/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя І.О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28.01.2016р.