Постанова № 55407170, 01.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 року Справа № 876/5954/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2014р. по справі № 308/1144/14-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання незаконними дій,

В С Т А Н О В И В:

29.01.2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарапатській області , Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання незаконними дій.

Позов обгрунтовує тим, що 06.03.2012 року він придбав автомобіль та розпочав його реєстрацію.06.03.2012 року на виконання вимог законодавства ним до Пенсійного Фонду України сплачено 3% вартості автомобіля, а саме 15939,60 грн., що підтверджується квитанцією банку № 10777.101.3 від 06.03.2012 року. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування , тим самим, порушив його законні інтереси. Позивачем отримано лист відповідача про відмову в поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля в сумі 15939,60 грн. Дії відповідача, щодо відмови у поверненні надлишково сплачених коштів позивач вважає незаконними та такими, що порушують його права щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % вартості автомобіля.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2014р. адміністративний позов задоволено. Визнано незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови в поверненні ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % вартості автомобіля в сумі 15939,60 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області внести до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області подання про повернення ОСОБА_1, безпідставно та незаконно отриманого 3 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при кудівлі автомобіля в розмірі 15939,60 грн. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області повернути ОСОБА_1 безпідставно та незаконно отримані 3 % на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля в розмірі 15939,60 грн.

Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позову.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області. Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить змінити резолютивну частину рішення наступним чином: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області 3 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля в розмірі 15939,60 грн на користь ОСОБА_1.»

Відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційні скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги належить задовольнити частково.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.03.2012 року позивач придбав автомобіль та розпочав його реєстрацію.

06.03.2012 року на виконання вищевказаних вимог позивачем до Пенсійного Фонду України сплачено 3% вартості автомобіля, а саме 15939,60 грн., що підтверджується квитанцією банку № 10777.101.3 від 06.03.2012 року .

В липні 2013 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

29.08.2013 року позивачем отримано лист відповідача про відмову в поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля в сумі 15939,60 грн.

Згідно Положення про Пенсійний фонд України затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 визначено, що Пенсійний фонд України є центральний органом виконавчої влади.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що орган державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, в редакції, яка діяла на день оплати, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

При системному аналізі положень ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», можна побачити, що законодавець чітко визначає ті випадки коли платником збору є продавець (п. п. 1 - 7 ст. 1 цього Закону), а також випадки, в яких таким платником є покупець або споживач послуг (п. п. 9 -10 ст. 1 Закону).

Так, відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно. Поряд з цим, в п. 7 ст. 1 вищевказаного закону, йде мова про відчуження.

Згідно п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (надалі Порядок), передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи, організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Відповідно до п. 1 Порядку - цей Порядок регулює питання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів», затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року № 226, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справлення надходжень бюджету.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку, а повноважень щодо списання коштів з рахунків відкритих в банківських установах Державна казначейська служба не має, тому обов'язок в поверненні надміру сплачених коштів потрібно покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 201 КАС підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Керуючись ст.ст., 197, 198, 201, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області задовольнити частково.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2014р. по справі № 308/1144/14-а - змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови в поверненні ОСОБА_1 надмірно сплачених коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % вартості автомобіля в сумі 15 939, 60 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області 3 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля в розмірі 15939,60 грн. на користь ОСОБА_1

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

ОСОБА_2