Ухвала суду № 55406924, 26.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/15198/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Калініченко О.Б. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.

суддів: Кучми А.Ю. та Карпушової О.В.,

за участю секретаря Авраменко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року позивач звернувся в Солом'янський районний суд м. Києва з зазначеним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року позов задоволено частково:

визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Солом`янському районі м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_2 переплати пенсії в розмірі 555,45 грн.;

зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва повернути йому суму переплати пенсії в розмірі 555,45 грн.;

визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо врахування для обчислення пенсії ОСОБА_2 його заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року;

зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва здійснити йому перерахунок пенсії без урахування його заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року, починаючи з 14.02.2015 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 22 грудня 2014 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком у відповідності до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Для розрахунку пенсії позивача, брались індивідуальні відомості про застраховану особу станом на грудень 2014 року, згідно яких дані про заробітну плату позивача за 2013 рік, з якої сплачено страхові внески відсутні. Сума призначеної пенсії ОСОБА_2 становила 2072,15 грн.

У січні 2015 року згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з урахуванням виявлених даних про заробітну плату позивача за 2013 - 2014 роки, з якої сплачено страхові внески, управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва було проведено перерахунок пенсії позивача і з 22 грудня 2015 року визначено її розмір у сумі 1882,93 грн., у зв'язку чим, виникла переплата пенсії позивачу.

На підставі вищевикладеного, Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва вирішено утримувати з позивача переплату пенсії, у розмірі 10% (555 грн. 93 коп.) від пенсії щомісячно, починаючи з березня 2015 року по червень 2015 року.

08 червня 2015 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив припинити утримання переплати пенсії та здійснити донарахування безпідставно утриманих з нього пенсійних виплат (а.с. 6), на яку отримав відповідь від 06.07.2015 № 7557/09/Л-412 Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва про те, що його пенсія обчислена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 7).

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, виходячи з такого.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ст. 50 цього Закону суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Згідно ст. 107 даного Закону суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, повернутими можуть бути суми пенсій, що були надміру виплачені пенсіонеру внаслідок зловживань з його боку або у разі подання страхувальником недостовірних даних.

Враховуючи те, що у розпорядженні відповідача перебувала вся необхідна інформація для розрахунку пенсії позивача, у тому числі стосовно заняття ним підприємницькою діяльністю, а також беручи до уваги відсутність доказів зловживань з боку пенсіонера, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо утримання та відрахування, так званої переплати з пенсії ОСОБА_2 та необхідність її повернення у відповідності до ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, абз. 2, 5 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 25 травня 1998 року по 20 лютого 2010 року працював в ПП "БЛС" (а.с. 26). У період його роботи з 2000 по 2003 рік підприємство не сплачувало за позивача страхові внески.

Враховуючи те, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії можуть виключатися періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, колегія суддів дійшла висновку про те, що з такого періоду може бути виключений, у тому числі, період роботи позивача з 01.01.2000 по 21.12.2003 на ПП "БЛС".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не надано суду доказів зловживань з боку позивача, що призвели б до виникнення переплати пенсії, а у відповідності до вимог чинного законодавства періоди роботи з 01.01.2000 по 21.12.2003 не є обов'язковими до врахування при обчисленні розміру його пенсії, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195,196,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 01 лютого 2016 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: А.Ю. Кучма

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.