Ухвала суду № 55406915, 02.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16403/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників:

позивача - Прокофєвої Л.С.,

відповідача - Декань М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 лютого 2015 року № 10726552210.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав докази на підтвердження достовірності інформації про відсутність у контрагента позивача ТОВ "Піраміда-ЛТД" фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, неможливості здійснення ними операцій з відповідною кількістю певного товару тощо. Суд зазначив, що є необґрунтованими посилання відповідача на те, що господарські операції з контрагентом не мали реального характеру, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що операції позивача з ТОВ "Піраміда-ЛТД" здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Відтак, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 02 лютого 2015 року № 10726552210 підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Піраміда-ЛТД" за серпень 2014 року, вересень 2014 року та з ТОВ "Компанія "Юкос" за вересень 2014 року, висновки якої викладені в акті від 14 січня 2015 року № 20/26-55-22-10/37243279.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого позивачем завищено значення р. 20.2 декларації з ПДВ за вересень 2014 року на загальну суму 40575 грн., значення р. 24 декларації з ПДВ за вересень 2014 року на загальну суму 143182 грн.

На підставі вищезазначених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2015 року № 10726552210, яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ за вересень 2014 року в розмірі 183757 грн.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 15 квітня 2015 року № 6406/10/26-15-10-05-35 та рішенням ДФС України від 18 червня 2015 року № 12681/6/9999-10-01-04-25, за результатами розгляду скарг позивача, податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2015 року № 10726552210 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товару: дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами абзацу 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи убачається, що між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі директора філії ПАТ "ДПЗКУ" "Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів" (замовник) та ТОВ "Піраміда-ЛТД" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 222 від 12 серпня 2014 року, предметом якого є передача у власність позивача овса. Умови поставки - Інкотермс 2010 DAP (Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Чайковського, 28). Вид поставки - автомобільний (за домовленістю сторін можлива зміна виду транспорту). Документи, які супроводжуються товар: накладна, податкова накладна, документи про якість.

Крім того, між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі директора філії ПАТ "ДПЗКУ" "Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів" (замовник) та ТОВ "Піраміда-ЛТД" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 229 від 18 серпня 2014 року, предметом якого є передача у власність позивача овса. Кількість товару, ціна, умови продажу товару обумовлюється сторонами у договорі, в накладних та/або специфікаціях на кожну конкретну партію товару.

На підтвердження виконання умов договорів купівлі-продажу з ТОВ "Піраміда-ЛТД" позивачем надано суду рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Зокрема, ТОВ "Піраміда-ЛТД" виписало позивачу податкові накладні, які в подальшому були включені позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" є юридичною особою, зареєстроване у встановленому законодавством порядку та є платником ПДВ. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" здійснює такі види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; складське господарство; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність головних управлінь (хед-офісів) (основний).

В свою чергу товар, отриманий за вказаними вище договорами використовувався позивачем з метою переробки у вівсяні пластівці та подальшої реалізації, що підтверджується наявними в матеріалах справи, копіями відомостей відвантаження продукції, виробничого акт-звіту, акту про зачищення виробничого корпусу, видаткових накладних, картки обліку хлібопродуктів, накладних на переміщення хлібопродуктів в середині підприємств, лабораторного аналізу, картки рахунку 631.

Придбаний товар зберігався на складі позивача, орендованому у ТОВ "Піраміда-ЛТД" згідно договору складського зберігання № 212 від 11 серпня 2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

У якості доказів на підтвердження транспортування товару позивачем долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних.

Готову продукцію ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в подальшому реалізувало контрагенту-покупцю TOB "Украгропродукт", що підтверджується копіями договору поставки готової продукції № 187 від 10 липня 2014 року, специфікації до договору, видаткових накладних та відомостей відвантаження продукції.

Натомість висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються на правосуб'єктності контрагента позивача ТОВ "Піраміда-ЛТД". Зокрема, контролюючим органом зазначено, що ТОВ "Піраміда-ЛТД" не могло виконати господарські операції за договорами у зв'язку з відсутністю достатньої кількості трудових ресурсів та виробничого обладнання.

Проте, як вірно зауважено судом першої інстанції, відповідач не надав докази на підтвердження достовірності вищезазначеної інформації, через що вона не може бути покладена в основу висновків про відсутність у ТОВ "Піраміда-ЛТД" фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, неможливості здійснення ними операцій з відповідною кількістю певного товару тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Піраміда-ЛТД" було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Слід зазначити, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновки про порушення законодавства його контрагентами без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Отже, наявний висновок, що операції позивача з ТОВ "Піраміда-ЛТД" здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

В свою чергу, обставини, на які посилається відповідач, жодним чином не можуть бути безумовним та достатнім доказом нікчемності (недійсності) угод та/або укладення між позивачем і контрагентами угод, які завідомо суперечать інтересам держави, адже, доказом вини особи в порушенні публічного порядку є виключно вирок суду та/або рішення суду про визнання угоди недійсною, з урахуванням частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, наявності яких, як на час проведення перевірки так і станом на час розгляду даної справи, судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 02 лютого 2015 року № 10726552210 є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року - без змін.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2016 року було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4 042,65 грн.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача - 38004897, рахунок отримувача - 31211206781007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (МФО) - 820019, код бюджетної класифікації - 22030001, код ЄДРПОУ суду 34729486) судовий збір у розмірі 4 042,65 грн. (чотири тисячі сорок дві гривні 65 копійок).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 02.02.2016 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.