Ухвала суду № 55406910, 02.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15961/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників:

позивача - Боліщука Р.А.,

відповідача - Червінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група Каділлак, Шевролє», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «Віпос», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2012 №0004862260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2013 в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2013 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що встановлений у рішенні Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 01.03.2012 у справі АС № 241а/2011 факт ввезення на територію України товару, поставленого Компанією "US Major Chevrolet, Inc" (Мейдже Шевроле, ЛТД (США) за контрактом від 28.10.2010 №2010-215, спростовує висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки позивача про не надходження товару за вказаним контрактом загальною вартістю 551 344,00 дол. США, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено виїзну позапланову перевірку Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України при здійсненні імпортних операцій по контракту від 28.10.2010 №2010-215 за період з 01.01.2011 по 20.06.2012.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом встановлено порушення товариством статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №185), а саме: ненадходження товару в загальній сумі - 551 344,00 дол. США.

На підставі викладеного Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС складено акт від 26.06.2012 №665/2260/24581332 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2012 №0004862260, яким Приватному акціонерному товариству "Автомобільна група "Віпос" нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 418 631,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №185, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Приписами частин 1-4 статті 4 Закону №185 у редакції, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

У відповідності до пункту 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

За переконаннями відповідача позивачем порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що призвело до ненадходження товару на загальну суму 551344 дол. США, та п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", неподання до ДПІ у Шевченківському районі декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.2011, 01.01.2012 та 01.04.2012 роки.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи рішення попередніх судів в своїй ухвалі від 23.06.2015 №К/800/54891/14 зазначив, що при вирішенні даної справи, суди не звернули увагу на вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 та належним чином не дослідили реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, факту перетинання товару через кордон, вантажно-митні декларації, не з'ясували також наслідки кримінального провадження, порушеного щодо ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевроле", а також не врахували висновки, викладені у рішенні Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 01.03.2012 у справі АС №241а/2011, яким підтверджено факт прийняття позивачем 27 автомобілів, поставлених по контракту в порту Бремерхафена, і, в подальшому, доставлених в узгоджене сторонами місце призначення в Україні.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими, для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Так, з матеріалів справи убачається, що між позивачем (Покупець) та Компанією "US Major Chevrolet, Inc" (Мейдже Шевроле, ЛТД (США), Продавець) укладено Контракт від 28.10.2010 №2010-215, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продавати (поставляти) на умовах, визначених Контрактом, а Покупець приймати у власність та оплачувати ціну товару - автомобілів американського виробництва корпорації GM (США) марок CadiLlac (Каддилак), Shevrolet (Шевроле), Hummer (Хаммер), різних моделей та модифікацій у відповідності до Специфікацій, замовлень або розрахунків, які є невід'ємною частиною даного Контракту.

За умовами Контракту загальна сума Контракту складає 5 000 000,00 доларів США. Ціна кожної одиниці товару погоджується сторонами і вказується в специфікаціях, замовленнях та рахунках. Ціна встановлюється у доларах США. Розрахунки за товар здійснюється на умовах попередньої оплати.

Місце призначення (місце поставки): 04119, Україна, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 9-а, ЗАТ "Автомобільна група "Віпос". Строк поставки: товар або погоджена сторонами партія товару повинна бути поставлена в місце призначення не пізніше 80 календарних днів з моменту зарахування грошових коштів, перерахованих покупцем в якості авансу за відповідну партію товару.

Відповідно до умов вищевказаного Контракту позивачем замовлено 27 автомобілів.

На виконання умов Контракту, позивачем перераховано на користь нерезидента "Мейдже Шевроле, ЛТД" (США) кошти в іноземній валюті на загальну суму 1 073 196,00 доларів США (в перерахунку по курсу НБУ на дату перерахування коштів склало 8 536 007,56 грн.).

У період з 20.12.2010 по 24.02.2012 компанія "Мейджа Шевроле, ЛТД" поставила у власність позивача 15 автомобілів на суму 797 138,00 доларів США, які були розмитнені за рахунок та на користь позивача.

Наведені вище фактичні обставини справи сторонами не спростовуються, разом з тим, відповідач вважає, що інші 12 автомобілів за Контрактом на суму 551 344,00 доларів США позивачем отримані не були, що і призвело до притягнення останнього до відповідальності.

Натомість, за переконаннями позивача, зазначені 12 автомобілів за Контрактом на суму 551 344,00 доларів США були розмитнені ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" та поставлені і зберігаються у даного підприємства за адресою: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 21.

Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" (Виконавець) укладено договір №3-10 від 09.12.2010, відповідно до умов якого Виконавець виступає в інтересах Замовника та за його рахунок в митних установах України з метою декларування та митного оформлення автомобілів, які приходять на ім'я та адресу Замовника та є його власністю.

За умовами вказаного договору, крім іншого, Виконавець здійснює митне оформлення та сертифікацію всіх автомобілів, поставлених Замовнику у відповідності до умов контракту, укладеного з Компанією "Мейджа Шевроле, ЛТД", розташування та відповідальне зберігання автомобілів на митному ліцензійному складі ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" за адресою: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 21.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 01.03.2012 у справі АС № 241а/2011 у задоволенні заявленої Приватним акціонерним товариством "Автомобільна група "Віпос" немайнової вимоги про розірвання контракту на постачання №2010-215 від 28.10.2010 відмовлено, стягнуто з Компанії "Мейджа Шевроле, ЛТД" на користь Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" 5181,27 доларів США пені за прострочення поставки товару та 141,65 доларів США в якості відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 5322,92 доларів США, в іншій частини майнових вимог Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" відмовлено.

В своєму рішенні Міжнародний комерційний арбітражний суд зазначив, що Компанія "Мейджа Шевроле, ЛТД" організувала поставку 27 автомобілів згідно додатків №1-27 до Контракту із США в порт Бремерхафен (Германія), що підтверджується коносаментами на товар, а також забезпечив вивантаження, складування та зберігання товару в порту Бремерхафен.

Факт прийняття уповноваженим позивача перевізником 27 автомобілів, поставлених Компанією "Мейджа Шевроле, ЛТД" по Контракту в порту Бремерхафен, і подальшої поставки у погоджене сторонами місце призначення в Україні підтверджується міжнародними автотранспортними накладними (CMR).

Крім того, Міжнародним комерційним арбітражем у вказаному вище рішенні встановлено, що приймання, митне оформлення та сертифікацію всіх автомобілів, поставлених позивачу у відповідності до умов контракту, укладеного з Компанією "Мейджа Шевроле, ЛТД", розташування та відповідальне зберігання автомобілів на митному ліцензійному складі ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" здійснювало вказане товариство, що підтверджується договором №3-10 від 09.12.2010, укладеним між ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" та позивачем, листами компанії "Витаро Транспортас" від 08.02.2012, 22.02.2012 та 24.02.2012, листами ТОВ "Автомобільна група "Кадділак, Шевроле" №100 від 08.11.2011 та №23 від 14.02.2012, показами свідка ОСОБА_5 Після митного оформлення та сертифікації автомобілі розміщувалися в автосалоні ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" за адресою: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 21 з метою реалізації кінцевим покупцям, яка здійснювалася ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" як дилером, уповноваженим позивачем у відповідності до договору №1-10 від 23.12.2010, що підтверджується даним договором, листами ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" №100 від 08.11.2011 та №23 від 14.02.2012 та показами свідка ОСОБА_5

Відтак, Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 01.03.2012 в справі № АС № 241 а/2011 підтверджено факт прийняття ПАТ "Автомобільна група "Віпос" 27 автомобілів, поставлених по контракту в порту Бремерхафена, і в подальшому доставлених в узгоджене сторонами місце призначення в Україні. При цьому 12 спірних автомобілів (з врахуванням заміни 2-х автомобілів) були передані ПАТ "Автомобільна група "Віпос" перевізнику таким же способом, як і автомобілі по додатку №№1-15 до контракту.

Наведене узгоджується із висновком Вищого адміністративного суду України, викладеним в ухвалі від 23.06.2015 №К/800/54891/14.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що митне оформлення зазначених вище автомобілів здійснювалось ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє", разом з цим, наведене не спростовує, що такі автомобілі перетнули митний кордон та були поставлені для позивача і в подальшому отримані ним.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року було зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «Віпос» надати суду первинні документи, що підтверджують оплату позивачем отриманих від ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевроле" послуг та отримання спірного товару (автомобілів), тощо.

На переконання позивача такими документами є: міжнародні автотранспортні накладні CMR №102708, №102707, №102714, №101244, 102800, №101834, №102815, №102903, №0003049, №0003048, №102971 та лист Компанії «Витаро Транспортас» від 08.02.2012, копії яких додатково долучено до матеріалів справи.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, не доведений факт відсутності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевроле", а також отримання від останнього наданих позивачу послуг відповідно до умов договору №3-10 від 09.12.2010 в частині зберігання та реалізації товару.

За таких обставин, спростовуються доводи апелянта в частині відсутності підтверджуючих документів отримання позивачем зазначених автомобілів.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що на підставі заяви про злочин генерального директора Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" слідчим СВ Печерського РУ ГУМВС України у місті Києві лейтенантом міліції Кононенко С.А. винесено постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 29.08.2012, якою порушено кримінальну справу по факту вчинення злочину, передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, та встановлено, що протягом 2011 року невстановлені особи, діючи в інтересах ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє", використали завідомо підроблені документи-інвойси, шляхом подачі їх до митних органів, на підставі яких ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" придбало автомобілі згідно переліку.

Крім того, на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надано суду довідку по кримінальному провадженню №12012110060000225 (кримінальна справа 06-15855), копії постанов про порушення кримінальних справ №06-15855, №15676 та витяг із кримінального провадження№12012110060000225.

Із наданих матеріалів убачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012110060000225 (кримінальна справа №06-15676, порушена постановою слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Бюднюком М.В. від 27.07.2012 по факту вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України; та кримінальна справа №06-15855, порушена постановою слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Кононченко С.А. від 29.08.2012 по факту вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України) триває.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що встановлений у рішенні Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 01.03.2012 у справі АС № 241а/2011 факт ввезення на територію України товару, поставленого Компанією "US Major Chevrolet, Inc" (Мейдже Шевроле, ЛТД (США) за контрактом від 28.10.2010 №2010-215, спростовує висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки позивача про не надходження товару за вказаним контрактом загальною вартістю 551 344,00 дол. США, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставним викладений в акті перевірки висновок, що товар загальною вартістю 551 344,00 доларів США на користь Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" від нерезидента Компанії "US Major Chevrolet, Inc" (США) не надходив, зокрема в згідно виписки банку б/н від 24.01.2011 на суму 30 000,00 доларів США, граничний термін отримання товару минає 23.07.2011 та згідно виписки банку б/н від 12.04.2011 на суму 521 344,00 доларів США, граничний термін отримання товару минає 09.10.2011.

Натомість, як убачається із міжнародних автотранспортних накладних (CMR), вказаний товар перебував під митним контролем 24.07.2011, 20.10.2011, 05.07.2011, 25.05.2011, 15.02.2011, 10.02.2011, 20.02.2011, 24.02.2011, 19.12.2010, 17.12.2010, згідно вантажно-митних декларацій даний товар під митним контролем перебував 25.05.2011, 13.10.2011, 23.09.2011, 30.08.2011, 14.05.2011 та згідно вантажно-митних декларацій товар під митним контролем перебував з 23.05.2011, 15.02.2011, 11.05.2011, 09.08.2011, 06.04.2011, 21.03.2011, 09.03.2011.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що контролюючим органом під час перевірки Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" зроблено передчасний висновок про нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності з 23.07.2011 та 09.10.2011.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року - без змін.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5 359,20 грн. (1 218,00 * 4 * 110%, де 1 218,00 грн. - розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановлений на 1 січня 2015 року).

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача - 38004897, рахунок отримувача - 31211206781007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (МФО) - 820019, код бюджетної класифікації - 22030001, код ЄДРПОУ суду 34729486) судовий збір у розмірі 5 359,20 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 20 копійок).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 02.02.2016 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.