РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" лютого 2016 р. Справа № 906/1605/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Савченко Г.І.
суддя Дужич С.П. ,
суддя Демидюк О.О.
при секретарі судовогозасідання ОСОБА_1
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився
відповідача ОСОБА_2 акіцонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" - ОСОБА_3 (дов. № 627/19 від 01.02.2016 р.)
відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Житомиргаззбут" - ОСОБА_3Д (дов. № 415/1 від 01.02.2016 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" на рішення господарського суду Житомирської області від 10.12.2015 р.
у справі № 906/1605/15 (суддя Шніт А.В.)
за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айс Тім"
до ОСОБА_2 акіцонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"
до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Житомиргаззбут"
про визнання вимоги про припинення газопостачання від 29.10.2015 №7 протиправною
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" про визнання вимоги про припинення газопостачання №7 від 29.10.2015 протиправною.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на існування договору №2015/ТП-КП-700574 від 01.07.2015 на постачання природного газу за регульованим тарифом з урахуванням протоколу розбіжностей (додатку №3 до договору).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.12.2015 р. у справі №906/1605/15 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" до ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" про визнання вимоги про припинення газопостачання від 29.10.2015 №7 протиправною.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було залишено поза увагою той факт, що вимога, яка міститься у повідомленні про припинення газопостачання є юридичним актом, який породжує обов'язок споживача самостійно припинити споживання газу.
Скаржник у апеляційній скарзі також звертає увагу, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ТОВ "Житомиргаз збут" не є стороною спірних правовідносин.
Також, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення в порушення норм матеріального права не встановив факт укладення чи неукладення між сторонами договору на постачання природного газу за регульованим тарифом.
Відповідачі відзивів на апеляційну скаргу не подали.
У судовому засіданні 02.02.2016 р. представник відповідачів заперечила доводи апеляційної скарги. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Пояснила, що позивачу було надіслано повідомлення про припинення газопостачання №7 від 29.10.2015, а не вимогу про припинення як вважає позивач. Зазначене повідомлення має інформаційний характер та виявляє намір повідомити позивача про вчинення певних дій.
Позивач (апелянт) не забезпечив явку представника у судове засідання. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень (ухвали суду від 19.01.2016 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження) /а.с. 169-170/.
01.02.2016 р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у звязку із зайнятістю представника у роботі кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області.
Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку представника відповідачів, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, враховуючи наступне.
Клопотання відповідача нічим не підтверджене.
Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Таким чином, представляти інтереси позивача в суді при розгляді даної справи може будь-яка особа, наділена повноваженнями на представництво відповідною довіреністю.
Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, додаткові докази судом не витребовувалися, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідачів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2015 ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" отримало від Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" повідомлення про припинення газопостачання №7 від 29.10.2015 /а.с. 18/.
Позивач вказує, що 01.07.2015 між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут", ОСОБА_2 акціонерним товариством по газопотачанню та газифікації "Житомиргаз" та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" укладено договір №2015/ТП-КП-700574 на постачання природного газу за регульованим тарифом.
Порядком пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1687 від 08.12.2006 (зі змінами і доповненнями), визначено процедуру припинення (обмеження) газопостачання підприємствам - споживачам природного газу (далі - споживач) у разі порушення ними строку розрахунків за спожитий природний газ або за надані послуги з його транспортування, відмови від зменшення обсягу газоспоживання та переходу на роботу з використанням резервних видів палива згідно з графіками, затвердженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, на період різких похолодань (далі - відповідний графік), а також відбору природного газу за відсутності у споживачів планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць (далі - ліміт природного газу), який виділяється постачальником згідно з договором на постачання споживачу природного газу.
Газопостачання може бути припинено (обмежено) споживачем або газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, уповноваженим Міненерговугіллям на припинення (обмеження) газопостачання споживачам (п.2 Порядку).
Відповідно до п.6 Порядку споживач повинен бути повідомлений газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, уповноваженим Міненерговугіллям на припинення (обмеження) газопостачання споживачам (далі - уповноважене підприємство), про припинення (обмеження) газопостачання не менш як за три доби до дати, на яку воно заплановано. На підприємствах металургійної та хімічної промисловості такий строк не може бути менший ніж п'ять діб. З цією метою уповноважене підприємство надсилає споживачеві повідомлення (за встановленою Міненерговугіллям формою), в якому зазначаються підстави та строк (дата і час) припинення (обмеження) газопостачання, і водночас про це інформує відповідний місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, а також територіальні органи Держжитлокомунінспекції.
Згідно п.8 Порядку припинення (обмеження) газопостачання здійснюється самостійно працівниками споживача, які обслуговують газопроводи чи газоспоживне обладнання, у присутності посадової особи уповноваженого підприємства, що надіслало повідомлення, яка здійснює опломбування та складає акт за встановленою Міненерговугіллям формою.
У разі відмови споживача у припиненні (обмеженні) газопостачання або самовільного його відновлення здійснюється примусове припинення (обмеження) газопостачання працівниками уповноваженого підприємства, що надіслало повідомлення, шляхом часткового чи повного перекриття вхідної засувної арматури з її опломбуванням або механічного (зварного) від'єднання газопроводу, про що посадовою особою уповноваженого підприємства складається акт за встановленою Міненерговугіллям формою (п.9 Порядку).
Предметом позовних вимог є визнання вимоги про припинення газопостачання №7 від 29.10.2015 протиправною.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Частиною 2 статті 16 ЦК України також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа не звертається з усіма передбаченими вимогами до суду, а обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено факту порушення його прав та інтересів станом на день звернення з позовом до суду.
Так, зі змісту Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1687 від 08.12.2006 (зі змінами і доповненнями), вбачається, що повідомлення про припинення або обмеження постачання газу на об'єкти газоспоживання споживача є складовою частиною процедури припинення газопостачання, метою якого є інформування споживача про заходи, які будуть вживатися газопостачальною організацією. Дотримання зазначеного порядку припинення або обмеження постачання газу на об'єкти газоспоживання (повідомлення про наступне припинення газопостачання) спрямоване на мінімізацію можливої шкоди споживачу.
З огляду на зазначене, таке повідомлення є документом інформаційного, ненормативного характеру, та не вважається актом, який породжує права та обов'язки.
Таким чином, факт направлення відповідачем ТОВ "Житомиргаз" позивачу спірного повідомлення про припинення газопостачання сам по собі не свідчить про порушення прав чи інтересів останнього.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Водночас, заявлені позовні вимоги щодо визнання вимоги про припинення газопостачання №7 від 29.10.2015 протиправною не призводять до поновлення порушеного права позивача у разі їх задоволення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу (ч.3 ст.21 ГПК України).
При цьому, предметом позову в даній справі є визнання вимоги про припинення газопостачання №7 від 29.10.2015 протиправною.
Судом встановлено, що повідомлення про припинення газопостачання №7 від 29.10.2015 позивач отримав від Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз".
Тобто, спірні правовідносини виникли між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз".
Враховуючи наведене, колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут".
Доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо того, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми матеріального права, не встановивши факт укладення чи неукладення між сторонами договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, оскільки вказаний договір не є предметом спору.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин не вбачається підстав, визначених ст. 104 ГПК України, для скасування рішення місцевого господарського суду.
Витрати на судовий збір за подання апеляційної скарги в силу приписів ст.49 ГПК України покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" на рішення господарського суду Житомирської області від 10.12.2015 р. у справі № 906/1605/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Житомирської області від 10.12.2015 р. у справі № 906/1605/15 залишити без змін.
2. Матеріали справи №906/1605/15 повернути до господарського суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Демидюк О.О.
Судове рішення № 55406434, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 02.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/1605/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: