Постанова № 55406337, 01.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2016 р. Справа № 920/1523/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Євтушенко Є.О.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1А.( довіреність б./н. від 06.01.2016 р.),

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 5574 C/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 04 листопада 2015 року у справі № 920/1523/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ватфарм, м. Черкаси,

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Стара аптека, м. Суми,

про стягнення 30238,73 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року позивач ТОВ Ватфарм звернулося до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просила суд стягнути з відповідача ТОВ Стара аптека 30238,73 грн. боргу, по договору № 152 від 08.05.2009, із них: 25000,00 грн. основного боргу, 3790,66 грн. пені, 297,76 грн. 3% річних, 1150,31 грн. інфляційних, стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 04 листопада 2015 року у справі № 920/1523/15 (суддя Зражевський Ю.О.) позов задоволено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 04.11.2015 року по справі № 920/1523/15, та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовну заяву ТОВ Ватфарм частково, стягнувши з ТОВ Стара аптека суму основного боргу 23137,92 грн, судові витрати по справі стягнути відповідно до задоволених позовних вимог.

Також відповідач в апеляційній скарзі вказує на необґрунтованість нарахування суми боргу 25000,00 грн. та вважає правомірним до стягнення суму 23137,92 грн.

Позивач надав відзив (вх. №17483 від 28.12.2015 р.) на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення господарського суду Сумської області від 04.11.2015 р. у справі № 920/1523/15 без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідач в призначене судове засідання свого представника не направив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 97).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача а також дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 08.05.2009 р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Ватфарм, яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Ватфарм та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Стара аптека був укладений договір № 152, за умовами якого, продавець (позивач) зобовязувався поставити товари медичного призначення, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити їх в термін зазначеній у видатковій накладній.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу був відвантажений товар медичного призначення на загальну суму 31530,04 грн., що підтверджується видатковими накладними № СРН-00000941 від 27.02.2015 на суму 8846, 76 грн., № СРН-00000170 від 10.03.2015 на суму 9073,60 грн., № СРН-00000171 від 10.03.2015 на суму 635,05 грн., № СРН-00000559 від 20.03.2015 на суму 3229,37 грн., № СРН-00000033 від 03.04.2015 на суму 1683,32 грн., № СРН-00000034 від 03.04.2015 на суму 180,00 грн., № СРН-00000062 від 05.05.2015 на суму 4001,16 грн. № СРН-00000049 від 02.06.2015 на суму 3880,78 грн., підписаними та скріпленими печатками сторін.

Відповідно до п. 3.1. договору, строк, на протязі якого поставлений товар повинен бути оплачений покупцем, вказується продавцем в накладній та відраховується від дати отримання товару покупцем. Строк оплати є обовязковим для покупця з моменту підписання видаткової накладної.

Датою платежу є дата зарахування коштів на банківський рахунок продавця (п. 3.2. договору).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач свої зобовязання з оплати за отриманий товар виконав не належним чином, а саме: частково розрахувався з позивачем, сплативши останньому 27.05.2015 борг лише у сумі 5268,91 грн., що підтверджується банківською випискою та картою рахунку № 3611 на закриття суми по накладній № СНР-00000941) та 21.07.2015 борг у сумі 1261,13 грн., що підтверджується банківською випискою, у звязку з чим у відповідача станом на 09.09.2015 утворилась заборгованість у розмірі 25000,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №113 від 12.08.2015 з вимогою погасити заборгованість у сумі 25000,00 грн., яка виникла по згаданих вище видаткових накладних. Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач не подав до суду першої інстанції ні до апеляційного суду в обґрунтування своїх заперечень доказів, що підтверджують часткову сплату боргу у сумі 1862,08 грн.

Крім того, копія банківської виписки про рух коштів на рахунку позивача за 03.02.2015 також підтверджує відсутність надходження зазначеної суми на рахунок останнього.

Також, відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 по 16.09.2015, підписаного та скріпленого печатками сторін, в рядку кінцеве сальдо зазначено суму 23137,92 грн., а в рядку залишок заборгованості ТОВ фірми Стара аптека на користь ТОВ Ватфарм станом на 16.09.2015 вказано суму у розмірі 25000,00 грн.

Згідно з частиною 1. ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши надані докази, беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих заперечень щодо стягнення заборгованості по договору № 152 від 08.05.2009 не подав, борг відповідача підтверджується наявними у справі доказами, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 25000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.1. договору при порушення терміну оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 від суми несплати за кожний день прострочки платежу.

Згідно з розрахунком позивача, розмір пені становить 3790,66 грн.

Беручи до уваги, що розрахунок пені, здійснений позивачем відповідно до умов договору та з урахуванням вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, вимоги позивача про стягнення 3790,66 грн. пені є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 297,76 грн. 3% річних, та 1150,31 грн. інфляційних підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

При таких обставинах колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції прийняте рішення є обґрунтованим, адже з видаткових накладних, та з урахуванням часткового погашення заборгованості сума боргу відповідача перед позивачем складає 25000,00 грн.

Колегія суддів, з урахуванням зазначеного дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення з урахуванням матеріалів справи, тому рішення господарського суду Сумської області від 04 листопада 2015 року у справі № 920/1523/15 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 33, 43, 85, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 04 листопада 2015 року у справі № 920/1523/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 03.02.2016 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.