Постанова № 55406168, 02.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2016 р. Справа№ 910/10271/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Іванська О.А. - представник за дов. б/н від 01.02.2016 року;

від відповідача: Юніна С.П. - представник за дов. б/н від 25.03.2015 року,

розглянувши апеляційні скарги Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс", Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 року

у справі № 910/10271/15 (суддя:Цюкало Ю.В.)

за позовом Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 9 021,41 грн, 3% річних, 325081,23 грн втрат від інфляції та 53332,46 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на поставку частин машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК) № ПУ-33764-К від 07.10.2013 року (реєстраційний номер 11-14-9-2437 від 18.10.2013 року) щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 року у справі №910/10271/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс", на будь-який рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: 68245,08 грн втрат від інфляції, 9021,41 грн 3% річних, 44 856,46 грн пені. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" , з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, до Державного бюджету України грошові кошти: 2 442,46 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення у даній справі та прийняти нове рішенням, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зазначив, що він правомірно в позовній заяві нарахував грошові стягнення, які просив стягнути з відповідача, а саме: 3% річних у розмірі 9021,41 грн, збитки внаслідок інфляції у розмірі 325081,23 грн та пеню у розмірі 53332,46 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року прийнято апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" до провадження.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення у даній справі та прийняти нове рішенням, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи.

Так, скаржник зазначив, що заборгованість була повністю погашена у повному обсязі ще 19.03.2014 року.

Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на листи позивача (від 29.07.2014 року) та відповідача (від 31.07.2014 року), якими було змінено п. 3.5.2 договору, що в свою чергу є підставою для скасування спірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до провадження.

У судовому засіданні 02.02.2016 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати частково та прийняти нове рішенням, яким позов задовольнити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу та в своїй апеляційній скарзі відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 року підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс", Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 07.10.2013 року між відповідачем в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (покупець) та позивачем (постачальник) було укладено договір на поставку частин машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК) № ПУ-33764-К (реєстраційний номер 11-14-9-2437 від 18.10.2013 року) (далі - договір), предметом якого відповідно до умов договору, є зобов'язання постачальника передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити частини машин і апаратів, призначених виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК).

Відповідно до п. 4.1. договору строки поставки продукції - етап № 1 по енергоблоку № 1 - 30 робочих днів з дати виконання покупцем п. 3.5.1. договору. Етап № 2 по енергоблоку № 2 - 30.06.2014 року, в подальшому змінено на 01.11.2014 року.

Згідно з п. 3.5.1. договору поставки, покупець перераховує аванс на підставі виставленого постачальником рахунку в розмірі 30% від суми договору, що складає 1375027,20 грн протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору.

Відповідно до п. 3.5.2. договору, остаточна оплата продукції проводиться в 2014 році протягом 10 (десяти) банківських днів з дати пред'явлення покупцю актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів починаючи з січня 2014 року.

В подальшому, як правильно зазначено судом першої інстанції п. 3.5.2. договору було доповнено абзацом у наступній редакції, остаточна оплата актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів здійснюється покупцем шляхом утримання 30% суми актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів в погашення сплаченого авансу згідно п. 3.5.1. договору, залишок 70% суми актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів підлягає оплаті згідно умов договору.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що судом першої інстанції було встановлено, що п. 3.5.2 договору було змінено, а відсутність посилань на листи, якими були внесені дані зміни в спірному рішенні не можуть бути належними та допустимими підставами в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування оскаржуваного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 року у справі № 910/5799/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 року, встановлені обставини, які відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не доводяться знову при вирішення даного спору, а саме те, що позивач свої зобов'язання щодо поставки продукції у 2013 році (І етап) виконав в повному обсязі, про що свідчать копії актів прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів, які підписані належним чином обома сторонами. Крім того, судом також встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо розрахунку за поставлену продукцію у встановлений умовами договору строк (січень 2014) не виконав, прострочив оплату поставленого обладнання, Акти прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів у встановлений договором № ПУ-33764-К не оплатив у термін - 10 банківських днів. В порушення умов договору, оплата остаточно відповідачем була здійснена лише 20.08.2014 в розмірі 538 041,60 грн (вказаний факт також підтверджується банківською випискою).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за договором на поставку частин машин і апаратів, призначених для виробництва напівпровідникових злитків або пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегрованих схем і плоских дисплеїв, частин машин та устаткування спеціального призначення (комплектуючі підсистеми РК) № ПУ-33764-К (реєстраційний номер 11-14-9-2437 від 18.10.2013 року) від 07.10.2013 року.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання відповідача, що заборгованість була повністю погашена у повному обсязі ще 19.03.2014 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що за порушення вказаних в договорі строків оплати продукції покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період за який сплачується пеня від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність розрахунку розміру пені, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та дійшов висновку, що арифметично вірною та обґрунтованою є сума 44856,46 грн.

Також суд апеляційної інстанції здійснив власний розрахунок інфляційних втрат та розміру 3% річних та погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо їх задоволення у розмірі 68 245,08 грн інфляційних втрат та 9021,41 грн 3% річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження позивача щодо невірного розрахунку пені, інфляційних та 3% річних зробленого судом першої інстанції.

Отже, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції по даній справі в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянтів в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс", Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 року у справі №910/10271/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10271/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун