Рішення № 55405861, 02.02.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2016 р.Справа № 925/1932/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна

України по Черкаській області, м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю Три С, м. Черкаси

про стягнення 14 480 грн. 76 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Три С про стягнення з відповідача заборгованості, у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01 вересня 2010 року за №997 в розмірі 14 480 грн. 76 коп., в тому числі: 11 204 грн. 56 коп. борг зі сплати орендної плати, 1 955 грн. 75 коп. пеня та 1 320 грн. 45 коп. штраф.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20 січня 2016 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2015 року та від 20 січня 2016 року було зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 02 лютого 2016 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1932/15.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 01 вересня 2010 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Три С (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності за №997.

Відповідно до п.1.1. вищезазначеного договору орендодавець зобовязався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно частину приміщень в одноповерховій адміністративно - виробничій будівлі, площею 127,31 кв.м., розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 257, що обліковується на балансі Черкаського державного житлово побутового підприємства Житлосервіс (далі балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 10 березня 2010 року і становить 137 300 грн. 00 коп.

Даний договір було укладено строком на 2 роки, що діє з 01 вересня 2010 року по 31 серпня 2012 року включно (п. 10.1 договору).

Під час дії вищевказаного правочину сторонами неодноразово вносилися зміни, зокрема щодо строку дії договору.

Так, договором №2 від 30 вересня 2014 року сторони продовжили строк дії договору по 31 серпня 2015 року включно.

Крім того договором №3 від 31 грудня 2014 року було викладено п. 1.1. договору в новій редакції: Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно частину приміщень в одноповерховій адміністративно - виробничій будівлі, площею 127,31 кв.м., розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. Вячеслава Чорновола, 257, що обліковується на балансі Черкаського державного житлово побутового підприємства Житлосервіс (далі балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 серпня 2014 року і становить 149 240 грн. 00 коп.

Умовами п. 3.1. договору оренди (в редакції договору №3 від 31 грудня 2014 року) визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який визначено індекс інфляції) листопад 2014 року - 2003 грн. 02 коп.

В разі надання до 20 лютого року, наступного за звітним, відповідних документів до застосованої орендної ставки може бути застосований коефіцієнт 0,7 (в частині площ, задіяних під виробництво).

Орендна плата за січень 2015 року визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2014 року, січень 2015 року.

Згідно п. 3.3. договору (в редакції договору №2 від 30 вересня 2014 року) орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно п. 5.4. договору оренди (в редакції договору №2 від 30 вересня 2014 року) відповідач зобовязався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується Призначення платежу за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Орендна плата перераховується орендарем самостійно щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним і сплачується у співвідношенні:

70% - до державного бюджету на відповідний рахунок Держказначейства за місцезнаходженням обєкту оренди;

30% - на розрахунковий рахунок балансоутримувача, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6. договору).

Орендоване приміщення було передано в оренду відповідачу згідно акту приймання передавання нерухомого державного майна від 01 вересня 2010 року (а.с. 17).

За період з березня 2015 року по жовтень 2015 року (включно) розмір орендної плати складає 13 204 грн. 56 коп.

Однак обовязок щодо своєчасної сплати орендної плати відповідач виконав частково, сплативши 01 липня 2015 року 2 000 грн. 00 коп., а тому у відповідача виник борг по сплаті орендної плати до державного бюджету в розмірі 11 204 грн. 56 коп.

В звязку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 11 204 грн. 56 коп. боргу зі сплати орендної плати.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, орендна плата перераховується орендарем самостійно щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору оренди, розрахунку з позивачем за орендоване приміщення в повному обсязі, а також не було спростовано доводи позивача, що викладені в позові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу зі сплати орендної плати в розмірі 11 204 грн. 56 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені припиняється через 12 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Оскільки сторонами було визначено інший період нарахування штрафних санкцій, то нарахування пені протягом року, з дня коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи, що відповідачем було порушено строки сплати орендних платежів визначених п. 3.6. договору, позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 1 955 грн. 75 коп. пені (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Пунктом 3.8. договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 320 грн. 45 коп. штрафу, а саме: в розмірі 478 грн. 70 коп., що становить 10% від суми боргу в розмірі 4 787 грн. 02 коп. станом на 15 червня 2015 року та 841 грн. 75 коп. 10% від суми 8 417 грн. 54 коп. станом на 15 листопада 2015 року.

Розрахунок пені здійснено позивачем вірно, а тому з відповідача підлягає стягненню 1 955 грн. 75 коп.

Згідно п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Оскільки умовами договору передбачено сплату штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості, яка становить на дату сплати орендної плати не менші ніж три місяці, то з урахуванням суми боргу в розмірі 11 204 грн. 56 коп., розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача становить 1 120 грн. 46 коп., в решті стягнення штрафу слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Три С, вул. В.Чорновола, 257, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14199318 на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, ідентифікаційний код 21368158 11 204 грн. 56 коп. боргу по орендній платі, 1 955 грн. 75 коп. пені, 1 120 грн. 46 коп. штрафу та 1 201 грн. 20 коп. судового збору.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 03 лютого 2016 року.

Суддя А.В.Васянович