Рішення № 5540568, 28.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/21128.04.09 За позовом Комунального підприємства “Міський інформаційний центр”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Малліс Рекламна Група”

Про стягнення 24787,64 грн., зобовязання вчинити дії

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача не викликався

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства “Міський інформаційний центр” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Малліс Рекламна Група” про:

- стягнення з відповідача на користь позивача 24787,64 грн. (18300,00 грн. штраф, 1223,61 грн. витрати на проведення демонтажу спеціальної конструкції, 5264,03 грн. плата за користування місцем);

- зобовязання відповідача повернути позивачу за актом приймання-передачі місце, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 42 - пр. Гагаріна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.08. порушено провадження у справі № 30/211.

Ухвалою від 03.07.08р. суд залишив без розгляду позов Комунального підприємства “Міський інформаційний центр”.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2008 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2008 залишено без змін.

Постановою від 16.12.08р. Вищий господарський суд України задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував ухвалу Господарського суду міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду, а справу направив на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу передано на розгляд судді Домнічевій І.О.

Ухвалою від 12.01.09р. суд прийняв справу №30/211 до свого провадження, призначив розгляд справи та зобовязав сторони надати матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Представники сторін в призначене судове засідання не з`явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Вимоги ухвали суду від 12.01.09р. сторонами не виконано.

Ухвалою від 27.01.09р. суд відклав розгляд справи та зобовязав сторін надати суду певні документи та пояснення.

Від позивача 30.01.09р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 12.01.09р.

19.02.09р. від позивача через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли письмове пояснення з додатками та клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

Також від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Судове засідання призначене на 19.02.09р. не відбулось, оскільки суддя, що розглядає дану справу, перебувала на лікарняному.

Після виходу судді з лікарняного, справу було повторно призначено до розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Позивач підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання не зявлявся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2006 року між Комунальним підприємством «Міський інформаційний центр»(Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «МАЛЛІС Рекламна Група»(Відповідач) було укладено договір №8227 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (Договір).

Відповідно до Договору та Акту прийому-передачі від 01 червня 2006 року Позивач надав Відповідачеві в користування місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний, за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 42 - пр. Гагаріна строком з 01 червня 2006 року по 30 листопада 2006 року.

Відповідно до п.п. а) п. 2.3 «Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності»(Додаток №5 до рішення виконавчого комітету міської ради від 20.10.2004 р. №977): «Спеціальні конструкції підлягають демонтажу у випадках, передбачених договором про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.».

У відповідності до п. б) п.п.3.1.1. Договору Позивач має право здійснювати роботи з демонтажу спеціальних конструкцій у випадках: у разі невиконання Відповідачем («Користувачем») вимог Позивача щодо звільнення місць, у випадках, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 5.4 Договору, у разі невиконання вимог Позивача щодо звільнення Відповідачем місць, Позивач має право здійснити роботи з демонтажу спеціальних конструкцій, що розташовані на займаних Відповідачем місцях, з наступною оплатою Відповідачем цих робіт в розмірі фактичних витрат Позивача, пов'язаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу і зберіганням демонтованих спеціальних конструкцій.

На підставі вищевказаного, Позивачем було направлено Відповідачеві повідомлення №2844 (вих. № 7143 від 04.12.2006р.) та №2999 (вих. № 578 від 25.01.2007 р.) з вимогою звільнити та повернути за Актами прийому-передачі місце для розміщення спеціальної конструкції, яке було надане в користування згідно Договору та попередженням про те, що у разі не усунення Відповідачем вимог даних повідомлень, спеціальну конструкцію буде демонтовано.

Як вбачається за матеріалів справи, на направлене повідомлення Відповідач не прореагував і, відповідно, ніяких дій щодо предявлених Позивачем вимог, не вчинив, у результаті чого, відповідно до умов Договору 20.02.2007 року спеціальну конструкцію - щит стаціонарний, за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 42- пр. Гагаріна, було демонтовано Позивачем.

В результаті демонтажу Позивач поніс збитків на суму 1223 грн. 61 коп., про що свідчать Акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій та Рахунок-фактура №СФД-000037 від 20.02.2007р.

Відповідно до п. 8.1.7 Договору, він припиняє свою дію по закінченню строку дії Договору.

Таким чином, Договір, станом на 30 листопада 2006 року, вважається таким, що припинив свою дію, але до цього часу, надане Відповідачеві в користування місце, повернуте Позивачеві за актом прийому-передачі не було.

П. 5.1. Договору, містить обов'язок Відповідача («Користувача») протягом 3-х днів після припинення дії Договору передати місця, надані у користування, Позивачеві, що Відповідачем зроблено у встановлений Договором строк не було.

Відповідно до п. 6.2. Договору у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, «Користувач» сплачує штраф у розмірі 50 грн. за кожний день затримки повернення місця.

Таким чином, відповідно до умов Договору, з 04 грудня 2006 року на Відповідача нараховується штраф у розмірі 50 грн. за кожний день затримки повернення місця.

Відповідно до п.6.6 Договору у випадках, передбачених пунктами 6.2, 6.4, 6.5 Договору, нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, не припиняється.

Як вбачається з розрахунку позивача, на момент подачі позову штраф складає 18 300 грн. 00 коп.

Крім того, Відповідно до п. 3 Порядку надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (Додаток №2 до рішення міськвиконкому від 20.10.2004 р.№977) у випадку виявлення використання розповсюджувачами зовнішньої реклами місць, без укладення договорів про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (фактичне користування), КП «МІЦ» має право отримати плату за фактичне користування такими місцями за весь час їх використання.

Оскільки, Договір припинив свою дію 30.11.2006 року, а спеціальну конструкцію - щит стаціонарний, за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 42 - пр. Гагаріна було демонтовано 20.02.2007 року, то це свідчить про те, що Відповідач фактично користувався місцем в період з 01.12.2006 року по 20.02.2007 р.

Згідно до Порядку визначення розміру оплати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розміщення спеціальних конструкцій (Додаток № 3 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 977 від 20.10.2004 р.) сума за користування місцями за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 42- пр. Гагаріна, в період з 01.12.2006 р. по 06.12.2006р. - складає 301 грн. 01 коп. в місяць.

Згідно до Порядку визначення розміру оплати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розміщення спеціальних конструкцій (Додаток № 1 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 1060 від 06.12.2006 р.) сума за користування місцем за адресою: м. Харків, вул. Кірова,42- пр. Гагаріна в період з 06.12.2006 р. по 20.02.2007 р. складає 4963 грн. 02 коп. в місяць.

Разом, за фактичне користування даним місцем в період з 01 грудня 2006 р. по 20 лютого 2007р., позивачем відповідачу нараховано - 5264 грн. 03 коп.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію (вих.№7619 від 05.11.2007 р.) з вимогою погасити заборгованість у повному обсязі та повернути місце за актом прийому-передачі.

В матеріалах справи відсутні докази відповіді Відповідача на вищенаведену претензію.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору спричинені цим збитки.

Суд погоджується і вважає обґрунтованим та арифметично вірним наданий Позивачем розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 24787 грн. 64 коп., яка складається з наступного: штрафу за прострочення повернення місця, переданого в користування за Договором у розмірі 18300 грн. 00 коп., витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції за Договором у розмірі 1223 грн. 61 коп., плати за фактичне користування місцем в період з 01.12.2006 р. по 20.02.2007 р. за Договором у розмірі - 5264 грн. 03 коп.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведених штрафу за прострочення повернення місця переданого в користування, витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції та плати за фактичне користування місцем, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача вищенаведених сум.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна Група «МАЛЛІС»(м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5; код ЄДРПОУ 24924826) на користь Комунального підприємства «Міський інформаційний центр»(м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618; код ЄДРПОУ 32135675) заборгованість в сумі 24 787 (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 64 коп., 333 (триста тридцять три) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна Група «МАЛЛІС»(м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5; код ЄДРПОУ 24924826) повернути Комунальному підприємству «Міський інформаційний центр»(м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618; код ЄДРПОУ 32135675) за Актом прийому-передачі місце, яке знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 42 - пр. Гагаріна (за Договором №8227 від 01.06.06р.).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.О.Домнічева

Дата підписання повного тексту рішення 12.05.2009р.