Рішення № 55404576, 01.02.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 лютого 2016 року Справа № 913/1242/15

Провадження №3/913/1242/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропроектпроммонтаж», м. Лисичанськ Луганської області,

про стягнення 43 438 грн. 20 коп.

суддя Секірський А.В.,

секретар судового засідання Краєвська К.П.,

у засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1, довіреність №4497 від 23.12.2014;

від відповідача представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі позивач) звернулось з позовною заявою до господарського суду Луганської області з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропроектпроммонтаж» (далі відповідач) про стягнення суми попередньої оплати за укладеним між сторонами договором будівельного підряду №11-11 від 07.12.2011 в загальному розмірі 43 438 грн. 20 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору будівельного підряду №11-11 від 07.12.2011 позивачем було перераховано на рахунок відповідача аванс в розмірі 179 167,88 грн. У відповідності до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт впродовж строку дії договору відповідачем були виконані роботи на загальну суму 135 729,68 грн. Таким чином, відповідачем не виконані роботи за договором будівельного підряду в сумі 43 438,20 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Лисичанськ, вул. Піонерська, 52, у звязку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

07.12.2011 між сторонами було укладено договір будівельного підряду № 11-11 (далі - Договір) відповідно до п.1.1 якого, Підрядник (відповідач) зобовязується виконати прокладку зовнішніх мереж електропостачання 0,4 кВт, згідно до проекту «Перепланування нежитлового приміщення під розташування відділення АТ «УкрСиббанк» та отримати необхідні узгодження щодо виконання земляних робіт на обєкті Замовника (позивач), що розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 9-д, на підставі наданої Замовником кошторисної документації, зазначеної в п. 1.2 договору. Замовник зобовязується надати будівельний майданчик (фронт робіт), передати кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх (а.с. 12-16).

До договору підряду сторонами складено та підписано наступні додатки: договірна ціна (а.с. 17), протокол узгодження договірної ціни (а.с. 18), кошторис №2-1-1 (а.с. 19-25).

Пунктом 13.1 договору в редакції додаткової угоди №4 від 29.07.2013 встановлено строк дії договору до 01.07.2014, а згідно п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди №4 від 29.07.2013 сторонами визначений остаточний термін виконання робіт 01.06.2014 (а.с. 39).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 15.02.2012 договірна ціна за договором складає 260 810,04 грн., в т.ч. сума ПДВ становить 43 468,34 грн. (а.с. 26).

Пунктами 2.6 та 2.10 договору сторони передбачили, що оплата ціни робіт здійснюється на підставі акту виконаних робіт з урахуванням сплаченого авансу. Суми використаного авансу закриваються на підставі актів виконаних робіт підписаних уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 2.9 договору замовник надає підряднику аванс в розмірі 179 167,88 грн. з ПДВ, протягом 5 робочих днів з моменту підписання цього договору.

На виконання п. 2.9 договору позивач 15.12.2011 перерахував на рахунок відповідача аванс в розмірі 179 167,88 грн. Підтвердженням перерахування грошових коштів в якості передплати у сумі 179 167,88 грн. є платіжне доручення №0007248956 від 15.12.2011 з відміткою банку (а.с. 40).

У судовому засіданні представником позивача також долучено до матеріалів справи оригінал платіжного доручення №0007248956 від 15.12.2011.

На підставі п. 5.1 договору передавання виконаних робіт підрядником і прийняття робіт замовником оформляється актом, підписаним уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договору між сторонами було підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 135 729,68 грн. (а.с. 41-43). Відповідний акт підписано сторонами та скріплено печатками без зауважень та заперечень.

Таким чином, відповідачем не виконані роботи за договором будівельного підряду в сумі 43 438,20 грн.

30.12.2014 після закінчення строку дії договору будівельного підряду позивач листом №52-1-15/826 звернувся до відповідача з вимогою про повернення надлишково сплачених грошових коштів в сумі 43 438,20 грн. (а.с. 47).

Листом за вих. № 80 від 22.04.2015 відповідач підтвердив свої зобовязання з повернення грошових коштів та повідомив про неможливість їх сплати до моменту закінчення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с. 48).

Встановивши фактичні обставини, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за позовом, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт отримання відповідачем коштів від позивача та не повернення їх на даний час підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Так, згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно із п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В ст. 854 Цивільного кодексу України вказано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно із ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Аналогічна правова норма встановлена і у ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України.

Одним з правових наслідків порушення зобовязання встановлених статтею 611 Цивільного кодексу України є відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Так, відповідач необґрунтовано не повернув позивачу кошти у заявленій до стягнення сумі.

Враховуючи викладене, позовну вимогу про стягнення грошових коштів в сумі 43 438 грн. 20 коп. слід задовольнити повністю.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропроектпроммонтаж», 93110, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Піонерська, 52, код 35389376, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», 61001, м. Харків, пр. Московський, 60, код 09807750, грошові кошти в розмірі 43 438 грн. 20 коп. (сорок три тисячі чотириста тридцять вісім гривень 20 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1218 грн. 00 коп. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2016

Суддя А.В. Секірський