Рішення № 55404004, 28.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.2016Справа №910/29709/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/29709/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ,

до комунального підприємства «Київпастранс», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Київ,

про стягнення 5 104,07 грн.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 18.08.2015 № б/н);

відповідача - ОСОБА_4 (довіреність від 11.01.2016 № 06-5/05);

третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 02.11.2014 № б/н);

третьої особи на стороні відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Київпастранс» (далі - Підприємство) про стягнення 5 104,07 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 порушено провадження у справі № 910/29709/15; призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.01.2016; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» (далі - Товариство), та на стороні відповідача - ОСОБА_5.

У судовому засіданні 12.01.2016 представник відповідача зазначив, що позов не визнає, оскільки копії завірені позивачем, а не експертом. Разом з тим, відповідачем письмового відзиву суду подано не було.

У судовому засіданні позивач надав суду для огляду оригінал документів, а саме оригінал експертного висновку.

Представники учасників процесу подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 розгляд справи було відкладено на 28.01.2016; продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

28.01.2016 позивач подав суду пояснення на заперечення відповідача, які були усно заявлені представником у судовому засіданні 12.01.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2016 надав пояснення по суті спору; просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору; просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, проте відзиву на позов та документального підтвердження заперечень суду не подав.

Представник третьої особи-1 надав пояснення по суті спору та підтримав позицію позивача.

Представники третьої особи-2 у судове засідання 28.01.2016 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовних матеріалах та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверти з ухвалами суду, які повернуті з адреси третьої особи-2 з відмітками пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2015 о 06 год. 20 хв. по проспектуМаяковського, 53 в м. Києві біля електроопори 27 стався обрив дроту електромережі тролейбуса, в результаті чого було пошкоджено автобус марки «Богдан» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував водій ОСОБА_6.

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою від 02.03.2015 зі справи № 754/2390/15-п Деснянським районним судом м. Києва було встановлено таке:

- 06.01.2015 о 06 год. 20 хв. в м. Києві по пр. Маяковського, 53 начальник району Підприємства - ОСОБА_5, допустив порушення правил норм та стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні контактних мереж, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автобус «Богдан» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням водія ОСОБА_6, отримав механічні пошкодження;

- своїми діями ОСОБА_5 порушив пункт 1.5 Правил дорожнього руху;

- ОСОБА_5 відмовився надавати пояснення на протокол про адміністративне правопорушення в присутності двох понятих;

- в судове засідання ОСОБА_5 для дачі особистих пояснень щодо скоєного ним адміністративного правопорушення не з'явився.

Постановою судді від 02.03.2015 зі справи № 754/2390/15-п Деснянським районним судом м. Києва, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, притягнуто ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною четвертою статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення; накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.).

Судом встановлено, що позивач є володільцем автобусу марки «Богдан» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), що підтверджується такими документами:

- договором оренди від 28.11.2008 № б/н, укладеним ФОП ОСОБА_1 (орендар) і Товариством (орендодавець);

- угодою від 01.12.2011 № б/н про пролонгацію договору оренди від 28.11.2008 № б/н;

- актом приймання-передачі від 01.12.2011 № б/н;

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ;

- тимчасовим реєстраційним талоном НОМЕР_3.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Позивач звернувся до експерта - суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 щодо проведення експертного дослідження вартості завданих збитків.

Відповідно до висновку від 14.01.2015 № 756 експертного дослідження матеріальний збиток, завданий власнику автобуса А09201 «Богдан» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті пошкодження при ДТП, складає 4 204,07 грн.

Позивач сплатив ОСОБА_7 за проведене експертне дослідження 900 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.01.2015 № 677.

Твердження відповідача про те, що вказаний висновок є неналежним доказом, оскільки його копія, яка міститься в матеріалах справи засвідчена не експертом, а самим позивачем, спростовуються тим, що у судовому засіданні 12.01.2016 судом було оглянуто оригінал висновку, який повністю відповідає завіреній копії.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вбачається з Постанови судді від 02.03.2015 зі справи № 754/2390/15-п про притягнення до адміністративної відповідальності гр.ОСОБА_5 - КП-ом "Київпастранс" було допущено порушення правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні контакних мереж, що призвело до ДТП, внаслідок якої автобу Богдан ""днз НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Також в постанові встановлено, що третя особа-2 на момент ДТП була працівником відповідача, доказів протилежного Підприємство суду не подало.

В силу ч.4 ст. 35 ГПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постанова судді від 02.03.2015 зі справи № 754/2390/15-п про притягнення до адміністративної відповідальності гр.ОСОБА_5 є обов'язковою щодо вирішення питання чи мало місце порушення правил правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні контакних мереж, що призвело до ДТП та що порушення вчинене КП "Київпастранс" в особі його працівника при виконанні ним службових обов'язків.

Крім того, позивач надав докази повідомлення відповідача про проведення огляду пошкодженого автобусу (телеграма від 12.01.2015), яке було проігнороване Підприємством, оскільки відповідач участі у огляді не брав.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 5 104,07 грн. шкоди, яка складається з 4 204,07 грн. шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки та 900 грн. витрат з проведення експертного дослідження.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог; відзив на позов суду не подав.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи ставку судового збору, яка діяла на момент звернення з позовом до суду.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, 2; ідентифікаційний код: 31725604) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1): 5 104 (п'ять тисяч сто чотири) грн. 07 коп. відшкодування шкоди та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 02.02.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук