Рішення № 55403736, 29.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2016Справа №910/29541/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"про відшкодування шкоди в порядку регресу 16 479, 86 грн.третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруна стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Фарлеп Інвест" Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін: від позивача:Бондар І.П. - представник за довіреністю;від відповідача:Синельніков М.О. - представник за довіреністю;від третьої особи:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі-відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 16 479, 86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 802-а/12к/ки від 23.07.2012 р., страхового акта № 1.001.12.05028/VESKO5255 від 19.02.2013 року, розрахунку страхового відшкодування, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 14.12.2012 р. за участю застрахованого транспортного засобу Хюндай Sonata р/н НОМЕР_1, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 16 479, 86 грн., а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія Мерседес р/н НОМЕР_2, була застрахована у відповідача на підставі Полісу № АВ/7409623, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 р. порушено провадження у даній справі № 910/29541/15, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

10.12.2015 року до загального відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив, оскільки вважає, що виконав свій обов'язок з відшкодування шкоди заподіяної автомобілю Хюндай Sonata р/н НОМЕР_1.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позові, надав усні пояснення по справі. Безпосередньо у судовому засіданні подав клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, з метою ознайомлення з відзивом на позовну заяву та додатками доданими до нього.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надав усні пояснення.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні згідно вимог ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 13.01.2016 року.

11.01.2016 року, через відділ діловодства канцелярію від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство "Фарлеп Інвест". Позивач вважає, що у зв'язку з фактичними обставинами даної справи, прийняте рішення може вплинути на права і обов'язки ПАТ "Фарлеп Інвест".

Дослідивши матеріали справ, суд задовольнив клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Безпосередньо у судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд задовольнив клопотання позивача про продовження розгляду спору додатково на 15 днів та відклав розгляд справи на 29.01.2016 року.

26.01.2016 року до загального відділу діловодства суду надійшло письмове пояснення від відповідача.

27.01.2016 року позивач через відділ діловодства канцелярії суду подав письмові пояснення на відзив відповідача. В якому висловив думку про незаконність та невідповідність обставинам справи посилань відповідача.

Безпосередньо у судовому засіданні представник позивача наполягав на позові, надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.01.2016 року повідомив суд про часткову оплату суми заборгованості, надав усні пояснення по справі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.01.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та Публічним акціонерним товариством "Фарлеп Інвест" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 802-а/12к/ки, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземними транспортними засобами та іншим майном, які вказані в розділі 5 договору.

14.12.2012 р. в м. Обухів Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Хюндай Sonata р/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля Мерседес р/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому ТЗ Хюндай Sonata р/н НОМЕР_1 було завдано механічних ушкоджень, що підтверджуються довідкою ВДАІ про перелік пошкоджень та актом огляду транспортного засобу.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 24.12.2012 р. по справі № 3/1018/2350/12 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 13.02.2013 року, сума вартість відновлювального ремонту застрахованого об'єкту становить 16 479, 86 грн.

Відтак, позивач на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 802-а/12к/ки від 23.07.2012 р., страхового акта № 1.001.12.05028/VESKO5255 від 19.02.2013 року, розрахунку страхового відшкодування від 13.02.2013 року, постанови Обухівського районного суду Київської області від 24.12.2012 р. по справі № 3/1018/2350/12, внаслідок завданої шкоди застрахованому транспортному засобу під час спірної ДТП здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 16 479, 86 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 11334 від 20.02.2013 р.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія Мерседес р/н НОМЕР_2., була застрахована Публічним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" на підставі Полісу № АВ/7409623 зі строком дії з 30.06.2012 р. по 29.06.2013 р., цим полісом встановлено франшизу в розмірі 0 грн.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, які не відшкодовуються страховиком за договором страхування.

Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності автомобіля марки Мерседес р/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, суд враховує, що Закони України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі №3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов'язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.

З наявного розрахунку страхового відшкодування від 13.02.2013 року вартість відновлювального ремонту застрахованого об'єкту становить 16 479, 86 грн. (Р-Ф № АТ-0003634 від 08.01.2013 ТОВ "Автоком")

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

17.12.2014 р. позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу № 2075/05028/УБК (копія в матеріалах справи).

Проте відповідач не виплатив страхове відшкодування.

У відзиві на позовну заяву від 10.12.2015 року, відповідач проти позову заперечив. Оскільки, згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортний засіб ''Hyundai Sonata'' д/н НОМЕР_1 належить ТОВ "Оптіма Телеком", правонаступником якого згідно Статуту є ПрАТ "Фарлеп Інвест".

Згідно рахунка-фактури № СФ-0001003 ФОП ОСОБА_6 матеріальний збиток, завданий ПрАТ "Фарлеп Інвест" як власнику автомобіля становить 4 371, 10 грн.

04.03.2013 року ПрАТ "Фарлеп Інвест" подало АТ "СГ "ТАС" заяву на виплату, згідно якої просило сплатити страхове відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_6

За фактом настання страхового випадку, на виконання Полісу та на підставі страхового акту № 9265Р/40/2013 від 22.04.2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" сплатило страхове відшкодування у розмірі 4 371, 10 грн. на реквізити згідно заяви ПрАТ "Фарлеп Інвест".

Таким чином, на думку відповідача, ним повністю виконано свій обов'язок з відшкодування шкоди заподіяної пошкодженням автомобіля ''Hyundai Sonata'' д/н НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка трапилася 14.12.2012 року, а тому вимоги позивача про відшкодування цієї шкоди повторному задоволенню не підлягають.

Оскільки потерпілий одержав відшкодування збитків від відповідача, тому особою зобов'язаною повернути позивачу одержане страхове відшкодування є ПрАТ "Фарлеп Інвест".

З метою з'ясування всіх фактичних обставин у справі, судом прийнято рішення про необхідність залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Фарлеп Інвест".

Крім відзиву, відповідачем також було надано суду письмові пояснення, у яких він послався на п. 27.22 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 802-а/12к/ки від 23.07.2012 року, де встановлено : "Якщо страхувальник одержав відшкодування збитків від особи, винної в заподіянні цих збитків, він зобов'язаний в 10- денний строк повернути страховику одержане ним страхове відшкодування, чи заявити про цей факт страховику для врахування при здійсненні відшкодування".

Представник позивача, у своїх письмових поясненнях на відзив відповідача зазначає, що ПрАТ "СГ "ТАС" будучи належним чином повідомлений про те, що Приватному акціонерному товариству "Фарлеп Інвест" сплачено страхове відшкодування за договором добровільного страхування, також здійснив виплату ПрАТ "Фарлеп Інвест" за шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 14.12.2013 року.

З дотриманням вимог законодавства України Первісний кредитор (ПрАТ "Фарлеп Інвест") передав (відступив), а Новий кредитор (Позивач) отримав право вимоги на відшкодування у порядку регресу збитків завданих страхувальнику Первісного кредитора за договором добровільного страхування № 802-а/12к/ки від 23.07.2012 року. Втому числі, Новий кредитор отримав право вимоги на відшкодування у порядку регресу збитків завданих страхувальнику у відповідності до ст. 27 Закону України "Про страхування".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв?язку із настанням страхового випадку - пошкодженням автомобіля ''Hyundai Sonata'' д/н НОМЕР_1, у відповідача виник обов'язок відшкодувати Приватному акціонерному товариству "Страхова Компанія "АХА Страхування" витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля ''Hyundai Sonata'' д/н НОМЕР_1 у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС".

Враховуючи те, що відповідачем, до звернення із позовом до суду Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування", вже було частково сплачено відшкодування у розмірі 4 371, 10 грн., тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м.Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ - 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ - 204749912) страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 12 108, 76 грн. та 894, 94 грн. - судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 03.02.2016 р.

Суддя Ю.О.Підченко