Рішення № 55400889, 01.02.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________

___________ 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" лютого 2016 р. Справа № 906/1771/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- паспорт НОМЕР_2, виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області 10.01.2003;

від відповідача: Козир Р.А. - довір. № 42 від 01.11.2013;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)

до Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області (м. Житомир)

про стягнення 5664,00 грн

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 5664,00 грн заборгованості за надані послуги по здійсненню технічного нагляду за капітальним ремонтом приміщень відповідача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; надав клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про заборгованість відповідача, акта звірки взаємних розрахунків станом на 11.01.2016 та копій реєстраційних документів позивача (а. с. 44 - 50).

Представник відповідача, згідно з наданим до суду запереченням на позовну заяву від 01.02.2016 вих. № 12-07/35, позовні вимоги не визнав, оскільки вказав, що відповідачем в повній мірі виконано свої зобов'язання за умовами укладених договорів та вжито всіх заходів для їх виконання, а саме: підписано акти здавання - приймання виконаної роботи (послуги) та подано до Державної казначейської служби України у м. Житомирі платіжні доручення на перерахування кредиторської заборгованості на загальну суму 5664,00 грн (а. с. 51 - 55).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2012 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач/виконавець) та Державною інспекцією сільського господарства у Житомирській області (відповідач/замовник) було укладено два договори про надання послуг на здійснення технічного нагляду № 19/12 та № 20/12 (далі - договір № 19/12 та договір № 20/12, а. с. 9 - 13, 15 - 19).

За умовами договорів, позивач зобов'язався надати відповідачу у 2012 - 2013 роках послуги на здійснення технічного нагляду за капітальним ремонтом приміщень відповідача, розташованих за адресами: Житомирська область, м. Радомишль, вул. Горького, 25 та Житомирська область, Любарський район, с. Громада, вул. Перемоги, 40, а відповідач зобов'язався оплатити надані позивачем послуги відповідно до умов договорів.

Сторони погодили, що загальна вартість наданих послуг по договору № 19/12 становить 2061,00 грн, а по договору № 20/12 - 3603,00 грн та складається із сум оплати наданих позивачем послуг на здійснення технічного нагляду за окремі етапи виконаних будівельних робіт, прийнятих відповідачем на умовах, вказаних в п. 2.2 договорів. При цьому, сума оплати послуг позивача на здійснення технічного нагляду за весь об'єм робіт, закритий відповідними формами КБ-2в і КБ-3, визначається в 1,5 % від прямих витрат кошторисної вартості цих робіт та проводиться відповідачем.

Наданими до суду актами здавання - приймання виконаної роботи (послуги) № 1 та № 2 від 20.12.2012 підтверджено якісне та в повному обсязі виконання позивачем умов договорів про надання послуг з проведення технічного нагляду за № 19/12 та № 20/12. Згідно вказаних актів, відповідач претензій до якості та обсягу виконаних робіт не має (а. с. 14, 20).

Як вбачається з матеріалів справи, договори № 19/12 та № 20/12, а також акти здавання - приймання виконаної роботи (послуги) № 1 та № 2 від 20.12.2012 були зареєстровані та взяті на облік Державною казначейською службою України у м. Житомирі як бюджетні зобов'язання за № 190 та включені до реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів 26.12.2012 (а. с.52, 53).

Приписами ст. 903 ЦКУ унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В договорах № 19/12 та № 20/12 сторони погодили, що послуги з проведення технічного нагляду надаються відповідачу за плату.

Вартість наданих послуг була погоджена сторонами в п. 3.1 договору № 19/12, № 20/12 та актах здавання - приймання виконаної роботи (послуги) № 1 та № 2 від 20.12.2012.

Однак відповідач, всупереч пп. г п. 2.2 договорів № 19/12 та № 20/12, свої зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг не виконав.

Оскільки строк оплати наданих послуг сторони не обумовили, його слід обраховувати з урахуванням ст. 530 ЦК України, виходячи з пред'явленої відповідачу претензії від 25.11.2015 про погашення заборгованості на загальну суму 5664,00 грн (а. с. 28, 29) + 7 днів.

У відповідь на претензію відповідач листом від 04.12.2015 вих. № 01/1650 (а. с. 30) повідомив позивача про надіслання до Державної казначейської служби України у м. Житомирі платіжних доручень на перерахування кредиторської заборгованості на загальну суму 5664,00 грн та про вжиття ним всіх заходів направлених на виконання умов договорів № 19/12 та № 20/12.

Станом на день подачі позову до суду та розгляду справи заборгованість відповідача за умовами вище вказаних договорів не погашена, борг не сплачений, доказом чого є довідка позивача від 11.01.2016 (а. с. 45). Цього ж дня між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків. за яким підтверджено суму боргу відповідача у розмірі 5664,00 грн (а. с. 46).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГПК, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦКУ, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Звідси, суд дійшов висновку, що оскільки з умов договорів № 19/12 та № 20/12 випливає обов'язок відповідача з виконання зобов'язань по оплаті послуг позивача особисто, цей обов'язок не може бути перекладено відповідачем на третю особу, в даному випадку - Державну казначейську службу України у м. Житомирі.

При цьому, суд погоджується із твердженням позивача, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку щодо виконання договірного зобов'язання, з огляду на те, що будь-яка діяльність в Україні базується на принципах розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 5664,00 грн, несплачених в рахунок оплати наданих послуг на здійснення технічного нагляду за капітальним ремонтом приміщень відповідача.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України на підставі ч. 3 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області (10031, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Народицька, буд. 17, код ЄДРПОУ 38035841) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (10031, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 5664,00 грн основного боргу.

3. Стягнути з Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області (10031, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Народицька, буд. 17, код ЄДРПОУ 38035841) в дохід Державного бюджету України 1218,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.02.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу, 2,3 - сторонам