Рішення № 55400881, 28.01.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" січня 2016 р. Справа № 906/1533/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1В, довіреність №10/07 від 10.07.2015р.,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 19.11.2015р.,

від третьої особи: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" (Волинська обл., Луцький р-н, с.Рованці)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" (Житомирська обл., Баранівський р-н, с.Мирославль)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (м.Київ)

про стягнення 83072,10 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" (Волинська обл., Луцький р-н, с.Рованці) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" (Житомирська обл., Баранівський р-н, с.Мирославль) про стягнення 83072,10 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неповернення відповідачем перерахованих йому позивачем за договором купівлі-продажу №2507/580 від 25.07.2014р. надлишкових коштів у розмірі вартості товару, які є безпідставно набутими відповідачем.

Господарським судом ухвалою від 13.10.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/1533/15, розгляд справи призначено на 19.11.2015р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність подання додаткових доказів, господарським судом ухвалою від 19.11.2015р. розгляд справи відкладено на 07.12.2015р. та зобов'язано сторони надати суду відповідні докази.

Господарським судом ухвалою від 07.12.2015р. за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду спору на 15 днів згідно з ч.3 ст.69 ГПК України; розгляд справи відкладено на 11.01.2016р., залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (м.Київ).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Представник повідомив, що 17.12.2015р. наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб введено ліквідаційну процедуру у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", вказаний наказ набуває чинності з моменту його публікації в газеті "Голос України", проте представнику відповідача не вдалося знайти відомості щодо такої публікації.

Також, представник відповідача повідомив, що на рахунку СТОВ "Мирославель-Агро", на який за твердженням позивача були помилково перераховані кошти, коштів відповідача було можливо лише кілька гривень. Виписки по рахунку не мають змоги отримати у зв'язку з ліквідацією банку. Представник повідомив, що з 01.02.2015р. по вказаному рахунку операції не здійснюються і відповідач ним не користується. Представник зазначив, що 20.12.2015р. відповідач звернувся до банку з листом щодо повернення коштів, які є предметом спору. Даний лист та докази його направлення надасть в наступне судове засідання.

Третя особа повноважного представника в судове засідання не направила, вимог ухвали суду від 07.12.2015р. не виконала, про причини неявки не повідомила, хоча про час і місце засідання суду повідомлена своєчасно та належним чином.

За наведених обставин, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність подання додаткових доказів, господарський суд ухвалою від 11.01.2016р. відклав розгляд справи на 28.01.2016р.

В засіданні 28.01.2016р. позивачем подано до справи довідку за вих.№102 від 27.01.2016р. про існування заборгованості СТОВ "Мирославель-Агро" перед ТОВ "Вілія-Трейд" станом на 27.01.2016р. в сумі 83072,10 грн. (а.с.89).

Від відповідача до справи надійшли пояснення (вх.№969/16 від 28.01.2016р., а.с.90), в яких відповідач повідомив, що відповідач дійсно має розрахунковий рахунок №26008015845101, відкритий в філії "Центрального регіонального управління" акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (МФО 300937). Зазначений рахунок відповідач використовував до 01.02.2015р., залишок коштів на рахунку на зазначену дату (згідно автоматизованої системи "Банк-Клієнт" становив 87,53 грн. Будь-які банківські виписки щодо залишку коштів на рахунку у відповідача, відсутні. У зв'язку з нестабільною роботою фінансової установи, відповідачем було прийнято рішення відкрити розрахунковий рахунок в іншій установі. Змінені реквізити було зазначено в супроводжувальних документах (рахунок-фактура №СФ-0000002 від 08.05.2015р.) за товар, відвантажений в адресу позивача. 20.11.2015р. відповідач письмово звертався до Тимчасового адміністратора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (повідомлення про вручення 1270101081550 від 23.11.2015р.) з вимогою про повернення коштів позивачеві. Станом на 27.01.2016р. відповідь на вимогу не надходила. 23.12.2015р. в газеті "Голос України" (№242(6246)) було опубліковано Постанову правління НБУ №898 від 17.12.2015р. "Про відкликання ліцензії та ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (МФО 300937). Враховуючи вимоги позивача, відповідачем було надіслано в адресу уповноваженого ФГВФО, ліквідатора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_3 заяву про задоволення вимог кредитора (вих.№57 від 25.12.2015 р.) на загальну суму 83159,63 грн., яка в свою чергу, складається із суми залишку коштів на рахунку станом на 01.02.2015р. (87,53 грн.) та суми, заявленої позивачем у позові (83702,10 грн.) згідно інформації, отриманої в телефонному режимі, заяву зареєстровано за №16060 від 18.01.2016р. До вказаних пояснень додано копію листа в адресу Тимчасового адміністратора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 20.11.2015р. та повідомлення про вручення поштового відправлення на 1 арк., копія заяви про задоволення вимог кредитора №57 від 25.12.2015р. та квитанція про поштове відправлення на 2 арк. (а.с.91-93).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у поданих додаткових письмових поясненнях відповідача.

Представник позивача пояснив, що ТОВ "Вілія-Трейд" не зверталося до банку з вимогою про повернення коштів, оскільки рахунок належить відповідачу, а позивач не має ніяких правових підстав для звернення з такою вимогою.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" (покупець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" (продавець) укладено договір купівлі-продажу ВТк №2507/580, згідно якого відповідач як продавець зобов'язався продати позивачу (покупцю) зерно пшениці.

08 травня 2015 року на виконання умов договору відповідачем було поставлено зерно пшениці в кількості 25,96 тонн на загальну суму 83072,10 грн. згідно видаткової накладної №РН-0000019 від 08.05.2015р. (а.с.12).

Відповідно до п.3.4. договору, розрахунки між сторонами по даному договору здійснюються у національній грошовій одиниці України (гривні), шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок вказаний продавцем. Згідно з п.3.5. договору, днем оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця на користь постачальника.

В свою чергу, позивач здійснив оплату за отримане зерно 21 травня 2015 року в сумі 83072,10 грн. відповідно до платіжного доручення №1063 від 21.05.2015р. (а.с.13). Оплата була здійснена позивачем на розрахунковий рахунок відповідача, вказаний у договорі купівлі-продажу.

Як вбачається з пояснень сторін та поданих до справи матеріалів, банк, в якому був відкритий рахунок відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (м.Київ), виявився неплатоспроможним, сплачені гроші виявились заблокованими на рахунку відповідача. Під зобов'язання відповідача повернути вказані кошти, як тільки вони будуть повернуті банком, позивач повторно здійснив оплату за отриманий товар 03 червня 2015 року згідно з платіжним дорученням №1127 від 03.06.2015р. (а.с.14).

У зв'язку з тим, що відповідач не повернув кошти в сумі 83072,10 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд", останнє зверталось з вимогами до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" про повернення вказаних коштів вих.№767 від 02.09.2015р. та повторно за вих.№913 від 21.09.2015р. (а.с.15-17). Вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача спірних заборгованих коштів в сумі 83072,10 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Слід зазначити, що суд погоджується з доводами позивача про те, що підстава отримання відповідачем перерахованих позивачем грошових коштів у розмірі 83072,10грн. відсутня, враховуючи безпідставність отримання відповідачем перерахованих позивачем 03.06.2015р. вдруге грошових коштів у розмірі 83072,10 грн., за наявності на рахунку відповідача такої ж суми коштів, сплаченої за товар.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2015р. відповідач письмово звертався до Тимчасового адміністратора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (повідомлення про вручення 1270101081550 від 23.11.2015р.) з вимогою про повернення коштів позивачеві (а.с.91, повідомлення про вручення на звороті).

У зв'язку з опублікуванням 23.12.2015р. в газеті "Голос України" (№242(6246)) Постанови правління НБУ №898 від 17.12.2015р. "Про відкликання ліцензії та ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", відповідач надіслав в адресу уповноваженого ФГВФО, ліквідатора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_3 заяву про задоволення вимог кредитора (вих.№57 від 25.12.2015 р., а.с.92, докази направлення а.с.93) на загальну суму 83159,63 грн. (сума, що складається із суми залишку коштів на рахунку станом на 01.02.2015р. (87,53 грн.) та суми, перерахованої позивачем на рахунок відповідача у травні (83702,10грн.). Згідно повідомлених відповідачем суду відомостей, вказану заяву зареєстровано за №16060 від 18.01.2016р.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в результаті дій позивача, зокрема, перерахування вдруге грошових коштів у розмірі 83072,10 грн., відповідач, за відсутності правових підстав (враховуючи те, що товар за видатковою накладною відповідно до умов п.3.4., п.3.5. договору вже був оплачений згідно платіжного доручення №1063 від 21.01.2015р.) безпідставно набув майно, а саме, грошові кошти у розмірі 83072,10 грн.

При цьому, стосовно доводів відповідача, якими той обґрунтовує свої заперечення, суд враховує, що зазначення ним у видатковій накладній іншого банківського рахунку відповідача не спростовує правомірності дій позивача щодо проведення в травні 2015 року оплати на рахунок, зазначений у договорі; відповідні зміни в договір не внесені. Також, суд приймає до уваги, що зобов'язання відповідача повернути позивачу безпідставно отримані грошові кошти не припиняється фактом неплатоспроможності Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" та здійснення тимчасової адміністрації в ньому.

Як зазначено в п.п.1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" про стягнення 83072,10 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неповернення відповідачем безпідставно набутих коштів, є обґрунтованими.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

У даному випадку, відповідачем не спростовано обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог та які підтверджені належними і допустимими доказами, поданими до справи.

З огляду на викладене, заявлений у справі позов задовольняється судом у повному обсязі, 83072,10 грн. заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати по справі відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирославель-Агро" (12700, Житомирська обл., Баранівський р-н, с.Мирославль, ідентифікаційний код 37042376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія-Трейд" (45606, Волинська обл., Луцький р-н, с.Рованці, вул.Промислова, буд.5а, ідентифікаційний код 05442109):

- 83072,10 грн. заборгованості,

- 1246,08 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.02.16

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам (реком.)